Справа № 715/678/26
Провадження № 6/715/7/26
12 березня 2026 року селище Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Цуренка В.А.
секретар судового засідання Оршевська С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», первісний стягувач: ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», боржник: ОСОБА_1 , заінтересовані особи, які не заявляють самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал», Приватний виконавець: Кондрюк Костянтин Олександрович про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого листа-
ТОВ «Дебт Форс» звернулося до суду із заявою про заміну сторони (стягувача) його правонаступником та видачу дубліката виконавчого документа, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що у зв'язку із відступленням вимог від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ТОВ «Вердикт Капітал», в подальшому від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Кампсіс Фінанс», надалі від ТОВ «Кампсіс Фінанс» до ТОВ «Дебт Форс», наразі вони являються належними стягувачами про стягнення із боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 014/05/726 від 24.07.2008 року на підставі рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області у справі №2-201/11 від 01 березня 2011 року.
Тому просить суд:
- замінити вибулого стягувача: ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на Правонаступника: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС» (КОД ЄДРПОУ: 43577608, юридична адреса: 02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 9, прим. 369, офіс 1) у виконавчому листі: № 2-189/2011 за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», до боржника 1 - ОСОБА_2 .
- видати дублікат виконавчого листа № 2-189/2011 за позовом ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС», щодо Боржника 1 - ОСОБА_2 .
Сторони в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи. Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності учасників процесу.
Дослідивши матеріали цивільної справи суд приходить до висновку, що вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судом встановлено, що 01.03.2011 року Глибоцький районний суд Чернiвецької областi ухвалив рішення по справі: № 2- 189/2011 про стягнення з боржника(ів), яким /якими є: ОСОБА_2 , на користь Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» заборгованості за кредитним договором: № 014/05/726.
15.10.2019 року ухвалою суду яким є в наведеній судовій справі, а саме: № 2-189/2011, було замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) - Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ».
Відповідно до ст. 82 п. 4 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
19.01.2023 року між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАМПСІС ЛІГАЛ» було укладено Договір № 19-01/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАМПСІС ЛІГАЛ», а ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАМПСІС ЛІГАЛ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 014/05/726.
У відповідності до п. 2.1 Договору № 19-01/23 про відступлення прав вимоги від 19.01.2023 року: «За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Попередньому кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Попереднього кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників або які зобов'язані виконати обов'язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Попередньому кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором».
Відповідно до п. 5.2 Договору № 19-01/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 19.01.2023 року: «Права вимоги вважаються відступленими (переданими) Попереднім кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).»
У відповідності до пунктів 5.6.2 та 7.2 Договору № 19-01/23 про відступлення (купівлюпродаж) прав вимоги від 19.01.2023 року Сторони в підтвердження виконання п. 7.1 договору уклали Акт зарахування зустрічних однорідних вимог (додається у додатках) у відповідності до ст. 601 Цивільного кодексу України.
16.05.2023 року між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАМПСІС ЛІГАЛ» та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС» було укладено Договір № 16-05/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАМПСІС ЛІГАЛ» відступило ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС», а ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 014/05/726.
У відповідності до п. 2.1 Договору № 16-05/23 про відступлення прав вимоги від 16.05.2023 року: «За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Попередній кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні попередньому кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників або які зобов'язані виконати обов'язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Попередньому кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором».
Відповідно до п. 5.2 Договору № 16-05/23 про відступлення прав вимоги від 16.05.2023 року: «Права вимоги вважаються відступленими (переданими) Попереднім (первісним) кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).»
На виконання п. 7.1 Договору № 16-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 16.05.2023 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС» (Заявником) проведено оплату відповідно до платіжної інструкції, що заявник додає у додатках до цієї заяви.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, але не стадією судового розгляду.
Відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Відповідно до ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
За змістом даної норми суд при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження має пересвідчитися, що особа, яка звертається із такою заявою відноситься до переліку осіб, визначених ч.2 ст. 442 ЦПК України та, що до заяви додані документи, які підтверджують правонаступництво сторони виконавчого провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ст.510 ЦК України).
Відповідно до ст.512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника (ст.516 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Беручи до уваги вищевикладене, можна дійти висновку про те, що заміна сторони у виконавчому провадженні можлива до відкриття виконавчого провадження, при відкритому виконавчому провадженні і при відсутності виконавчого провадження, тобто, при наявності невиконаного судового рішення, однак не у випадку відсутності зобов'язання боржника.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні (у виконавчому листі), оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №643/4902/14-ц (провадження №61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі №201/8548/16-ц (провадження №61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі №190/2119/14-ц (провадження №61-20171св18) та від 15 травня 2019 року у справі №370/2464/17 (провадження №61-39193св18).
05.08.2020 року ОСОБА_3 у виконавчому провадженні (ях) № 57537251, винесено постанову(и) про закінчення виконавчого провадження (Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу), однак копію вищезазначеної постанови разом з виконавчим документом стягувачем не отримано. Також відповідно до Інформації про виконавче провадження стосовно боржника, яким є : ОСОБА_3 відомо що на примусовому виконанні в ДВС відсутні відкриті виконавчі провадження з приводу виконавчого листів по справі № 2-189/2011, при цьому виконавчий) лист в ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС» відсутні та строки для примусового їх виконання не пропущені.
Враховуючи вище викладене, а також те, що виконавчий лист перебуває на виконанні, суд приходить до висновку, що слід замінити сторону у виконавчому провадженні.
Вирішуючи дану заяву в частині видачі дубліката виконавчого документа, суд виходить з того, що повне виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом, про що звертає увагу Конституційний Суд України (абзац другий п. 3 мотивувальної частини рішення КС України № 11-рп/2012 від 25 квітня 2012 року).
Право на отримання кінцевого результату є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися, як складова частина судового розгляду (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року).
Європейський суд з прав людини наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).
У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом п. 17.4 Перехідних Положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це, до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Отже, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 08 квітня 2019 року у справі № 2-1118/09 та від 30 січня 2020 року у справі № 405/12449/13-ц.
За змістом положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
У відповідності до частин першої, п'ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Встановивши, що рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 01.03.2011 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» не виконано, виданий судом на підставі цього рішення виконавчий лист на виконанні не перебуває, заборгованість боржником не погашена, а оригінал виконавчого листа втрачено, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання не закінчився, суд дійшов до висновку, що наявні підстави для видачі дубліката виконавчого листа.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 259, 260, 353 ЦПК України,-
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» - задовольнити.
Замінити сторону виконавчого провадження по справі №2-189/2011 з Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (ЄДРПОУ 43577608) за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 по заборгованості за кредитним договором № 014/05/726.
Видати дублікат виконавчого листа у справі № 2-189/2011 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.
Суддя: