Справа № 646/2361/26
№ провадження 1-кп/646/883/2026
10 березня 2026 року м. Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
представниці потерпілої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_4 про відвід прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42026222050000003 від 08.01.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,-
встановив:
У судовому засіданні під час підготовчого провадження захисник ОСОБА_4 заявив відвід прокурору ОСОБА_8 , посилаючись на те, що до його підзахисного ОСОБА_5 була застосована спроба фізичного насильства з метою забезпечити його участь у проведенні слідчих дій. Прокурор ОСОБА_8 привела працівників поліції до закладу охорони здоров'я, в якому ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні, де без застереження провела відеозйомку, витребувала у медичного персоналу медичну документацію ОСОБА_5 , яку сфотографувала, не маючи на це повноважень. Крім того, за вказівкою прокурора захисника завели до службового кабінету у приміщенні відділу поліції та утримували там, намагаючись без його згоди вручити процесуальні документи. У іншому кримінальному провадженні, де ОСОБА_5 має статус потерпілого, прокурор ОСОБА_8 , будучи процесуальним керівником, безпідставно відмовляється надавати захиснику матеріали досудового розслідування.
Обвинувачений підтримав заяву свого захисника та доводи, якими вона обгрунтована.
Прокурор у судовому засіданні заперечувала проти заяви захисника, посилаючись на те, що захисником не наведено підстави для відводу прокурора, які передбачені ст.77 КПК України. Крім того, у кримінальному провадженні, що розглядається, усі процесуальні рішення та дії, у тому числі ті, що регламентовані ст.293 та ст.301 КПК, прийняті нею відповідно до вимог процесуального закону. Так, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 неодноразово не з'являвся на виклики до дізнавача, повідомлення про підозру було вручене його захиснику у приміщенні відділу поліції. Напередодні дізнавач намагався вручити повідомлення про підозру ОСОБА_5 за його місцем проживання, але той відмовився отримувати документ, закривши двері перед дізнавачем. Після цього прокурор намагалася вручити ОСОБА_5 копію обвинувального акту, реєстрів матеріалів досудового розслідування та матеріалів дізнання у приміщенні закладу охорони здоров'я, де проходив стаціонарне лікування підозрюваний. При цьому відвідування ОСОБА_5 було погоджено з його лікарем, який повідомив, що стан здоров'я підозрюваного не перешкоджає у цьому, оскільки він не має тяжкої чи ускладненої хвороби. Але у лікарні ОСОБА_5 відмовився отримувати процесуальні документи у прокурора, уникаючи її у вбиральні та у коридорах, жбурляв матеріалами дізнання у прокурора. Усі ці події відбувалися у присутності понятих та записувалися технічним пристроєм, як того вимагає КПК у таких випадках. Тому відповідні процесуальні документи були направлені засобами поштового зв'язку на адресу ОСОБА_5 та його захисника. На разі за даними трекінгу оператору поштового зв'язку захисник отримав ці документи. ОСОБА_5 цих документів ще не забрав у відділенні пошти з невідомих причин, хоча прокурор попереджала його, що вони будуть направлені йому поштою. Вона не витребовувала з закладу охорони здоров'я будь-якої медичної документації, що стосується ОСОБА_5 . Це офіційно зробив дізнавач та отримав відповідну документацію від закладу охорони здоров'я. Що стосується іншого кримінального провадження, то вона не є процесуальним керівником у ньому та не приймала жодних рішень, у тому числі, щодо заяв адвоката про надання матеріалів для ознайомлення.
Представниця потерпілої заперечувала проти заяви захисника, посилаючись на те, що жодних обставин, які б свідчили про наявність підстав для відводу прокурору, які передбачені ст.77 КПК України, захисником не наведено, а ті, якими він обгрунтовує відвід прокурору, є надуманими та спрямовані на затягування розгляду справи.
Потерпіла погодилася з позицією своєї представниці.
Дослідивши доводи заяви захисника про відвід прокурора, вислухавши сторони кримінального провадження, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви захисника.
Так, згідно з ч.1 ст.77 КПК України прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Разом з тим, захисником не доведено існування будь-яких фактичних обставин, які б дійсно свідчили про сумніви у неупередженості або безсторонності прокурора ОСОБА_8 під час здійснення нею процесуального керівництва у цьому кримінальному провадженні.
Доказів неправомірних дій прокурора, вчинення насильницьких дій прокурором та/або працівниками поліції за вказівкою прокурора, суду не надано.
Натомість, до обвинувального акту додано документи на підтвердження факту відмови сторони захисту у отриманні копій матеріалів дізнання, обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування (а саме: протоколи про фіксацію відмови підозрюваного та захисника від отримання копій матеріалів дізнання від 04.03.2026, в яких приймали участь двоє понятих, а також додатки до цих протоколів у вигляді відеозаписів факту відмови підозрюваного та захисника від отримання вказаних документів). При цьому фіксування процесуальних дій відеозйомкою відповідає приписам ст.103 та ст.107 КПК України.
У зв'язку з відмовою сторони захисту від отримання вищевказаних документів, сторона обвинувачення надіслала їх засобами поштового зв'язку на адресу ОСОБА_5 та його захисника.
Що стосується доводів захисника про перешкоджання прокурором ОСОБА_8 у доступі до матеріалів досудового розслідування, то суду не надано доказів того, прокурор ОСОБА_8 , навіть будучи включеною до групи прокурорів, є старшим групи прокурорів та приймала будь-які процесуальні рішення, зокрема, що стосувалися заяви адвоката ОСОБА_4 про ознайомлення з матеріалами справи.
Отже, доводи захисника не знайшли підтвердження у судовому засіданні та не свідчать про неможливість приймати участь прокурору ОСОБА_8 у кримінальному провадженні.
Будь-яких інших обставин, які згідно з приписами ст.77 КПК України, є підставами для відводу прокурора, судом не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.77, 80, 81, 369-372 КПК України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви захисника ОСОБА_4 про відвід прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42026222050000003 від 08.01.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий- суддя ОСОБА_1