Справа № 635/1058/26
Провадження № 3/635/856/2026
11 березня 2026 року сел. Покотилівка
Суддя Харківського районного суду Харківської області Лук'яненко С.А., розглянувши матеріали, що надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Кегичівка Берестинського району Харківської області, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , заступника командира, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про військове адміністративне правопорушення №ДНХ-0395 від 22.01.2026 року, ОСОБА_1 відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 призначений тимчасово виконуючим обов'язки командира 5 зенітного ракетного дивізіону по теперішній час. Відповідно до пояснень ОСОБА_1 17.01.2026 року близько 10-00 годині до нього звернувся військовослужбовець ОСОБА_2 з проханням щодо сімейних обставин, які потребували його короткочасної присутності для надання допомоги його цивільній дружині для заготовки дров. Ним було прийнято рішення відпустити даного військовослужбовця за адресою постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 для вирішення його особистих питань, термін перебування було визначено до 18.01.2026 року 10-00 годину. Під час надання дозволу підлеглий перебував у тверезому стані, ознак алкогольного чи іншого сп'яніння не виявляв, скарг на поведінку або дисциплінарних порушень раніше не мав. В той же день, близько 15-30 годині черговий військової частини в телефонному режимі повідомив ОСОБА_1 , що ОСОБА_2 направлений до медичного шпиталю військової частини НОМЕР_2 . ОСОБА_1 одразу прибув до вищевказаного шпиталю та під час спілкування з ОСОБА_2 помітив, що останній перебуває в стані алкогольного сп'яніння та висловлював суїцидальні заклики.
ОСОБА_1 в судовому засіданні факт вчинення правопорушення не визнав, зазначив, що не розмуміє суть правопорушення.
На обгрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 172-15 КУпАП надані наступні докази:
- протокол про військове адміністративне правопорушення від 22.01.2026 року про військове адміністративне правопорушення № ДНХ-0395 від 22.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-15 КУпАП;
- письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких зазначив, що 17.01.2026 року близько 10.00 години сержант ОСОБА_2 звернувся до нього із проханням щодо сімейних обставин, які потребували його короткочасної присутності для надання допомого його цивільній дружині, для заготовки дров. ОСОБА_1 було прийнято рішення відпустити даного військовослужбовця за адресою постійного місия проживання: АДРЕСА_2 для вирішення вище вказаних питань, термін перебування було визначено до 10.00 18.01.2026 року. Приблизно о 15.30 годині черговий частини НОМЕР_1 , в телефонному режимі, повідомив що сержант ОСОБА_2 направлений до медичного шпиталю військової частин НОМЕР_2 , після чого ОСОБА_1 особисто вибув до вище вказаного лікувального закладу. По прибуття у військову частину НОМЕР_2 він дізнався, що сержант ОСОБА_2 має тілесні ушкодження живота, грудної клітини та його направляють для подальшого проходження лікування у Харківську міську клінічну психіатричну лікарню № 15;
- фото-копію посвідчення офіцера на ім'я ОСОБА_1 ;
- службову характеристику на ім'я ОСОБА_1 ;
- витяг із наказу командира в/ч НОМЕР_1 про призначення ОСОБА_1 на посаду тимчасово виконуючого обов'язків командира військової частини.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КпАП України провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КпАП України передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 172-15 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов'язків, то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби). Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов'язків характеризує, перш за все, об'єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов'язки, або хоча і діє, але виконує ці обов'язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, всупереч з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.
Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 року справі № 185/12161/15-к вказав, що, при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов'язків необхідно встановити, що винний зобов'язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов'язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов'язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається..
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, в подальшому був неодноразово продовжений і діє по теперішній час.
Відповідно до ст..ст. 11, 16, 17 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників).
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов'язки. Ці обов'язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.
Відповідно до частин першої - третьої статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
У фабулі складеного протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 відсутня інформація про те в чому саме виразилось неналежне виконання ним своїх службових обов'язків або будь-яка бездіяльність у вигляді недбалого ставлення до служби та суспільно-небезпечними наслідками, які настали чи могли настати, в результаті цього.
Положення ч. 2 ст. 172-15 КУпАП має бланкетний характер, оскільки його диспозиція не містить складу правопорушення, а відсилає до закону (нормативно-правових актів), що регулюють правовідносини у сфері військової служби, зокрема щодо функціональних обов'язків особи, яка притягається до відповідальності, невиконання (неналежне виконання) яких має складати склад зазначеного адміністративного правопорушення.
З комплексного аналізу наведених норм можливо дійти висновку, що у випадку притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.172-15 КУпАП суть адміністративного правопорушення має бути викладена таким чином, щоб особа, яка притягується до адміністративної відповідальності розуміла, в чому саме полягає її недбале ставлення до військової служби, з зазначенням конкретної дії чи бездіяльності, яка порушує порядок проходження військової служби, визначений Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» або, відповідно до ч.4 ст.2 вказаного Закону, іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Отже, для об'єктивної сторони недбалості необхідно встановити: а) нормативний акт, яким визначається компетенція службової особи; б) коло службових обов'язків, покладених на неї цим актом у встановленому порядку; в) яким способом і які конкретні дії суб'єкт повинен був здійснити за даних обставин; г) чи мав він реальну можливість виконати ці дії; д) в чому виразилися допущені ним порушення.
Натомість, в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано в чому ж саме проявилось недбале ставлення військовослужбовця ОСОБА_1 до військової служби, не деталізовано виконання яких конкретно посадових обов'язків було ним проігноровано.
Також в протоколі не наведено суті адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а зазначені пояснення ОСОБА_1 .
Перерахування загальних статей законів, без конкретизації, до якого зі службових обов'язків допущено недбале ставлення, що складає об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, порушує принцип верховенства права, правової визначеності, законності, охорони прав, свобод та законних інтересів ОСОБА_1 , як військовослужбовця і громадянина України, не направлене на запобігання правопорушенням, вихованню громадян, що є завданням ст. 1 КУпАП.
Відповідно до частин першої - третьої статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статтею 172-15 КУпАП, не доведена належними, допустимими та достатніми доказами по справі.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ч. 1 , ст.247, ст. 172-15 ч.2, 251, 280, 284 КУпАП, -
постановив:
Провадження у справі про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя С.А.Лук'яненко