Справа № 632/819/25
провадження №3/632/1/26
10 березня 2026 року м. Златопіль
Златопільський міськрайонний суд Харківської області у складі судді - Журавель О.О., за участю секретаря судового засідання - Охріменко А.В., захисника - Сємакіна М.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
29 квітня 2025 року о 14 год. 45 хв., ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом - автомобілем Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вулиці Ботанічній, 7 у місті Златопіль Харківської області, з ознаками алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації рухів. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу - газоаналізатору Drager - Аlkotester 6810, та у медичному закладі охорони здоров'я відмовився.
Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судові засідання, що були призначені на 06, 18 червня, 02 липня, 14, 28 серпня, 16, 30 вересня, 22 жовтня, 19, 27 листопада 2025 року, 15, 29 січня, 04, 19, 25 лютого, 03, 05, 10 березня 2026 року - не з'явився, повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток, розміщенням повідомлень на сайте суду та надісланням телефонограм. Водночас, скориставшись своїм правом, надав суду письмові пояснення.
У наданих поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що 29 квітня 2025 року він не вживав алкогольні напої. При цьому вказав, що після його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Drager - Аlkotester 6810» на місці зупинки автомобіля, працівники поліції відвезли його до медичного закладу, однак направлення на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не складали. В медичному закладі було проведена реєстрація в журналі реєстрації медичних оглядів без направлення працівників поліції на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, що є порушенням процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння. Відтак, на його думку, підстав для проведення лікарем огляду на стан алкогольного сп'яніння без відповідного направлення працівників поліції не було.
Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що на запитання лікаря щодо проходження огляду із застосуванням приладу «Алкофор», він повідомив про недовіру до технічних приладів, однак не відмовлявся від здачі біологічних зразків (сечі або крові) для проведення лабораторних досліджень. Разом з тим, за його твердженням, лікар розцінив зазначені обставини як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Також ОСОБА_1 зазначив, що від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі він не відмовлявся, при цьому акт огляду на стан алкогольного сп'яніння та висновок щодо результатів медичного огляду лікарем складені не були.
З огляду на викладене ОСОБА_1 вважає себе невинуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення та просить суд закрити провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов'язковою.
Відтак, суд провів розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за участю його захисника з наведених вище підстав, на підставі наявних у справі доказів.
Захисник Сємакін М.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , під час судового розгляду зазначив, що його підзахисний не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, лише не виявив бажання проходити огляд шляхом використання технічного засобу в лікарні, натомість наполягав на можливості здати біологічний матеріал - сечу - для проведення лабораторного дослідження.
Також сторона захисту зазначила такі основні аргументи:
- пропозиція пройти огляд на стан сп'яніння, була безпідставною, оскільки ознаки сп'яніння фактично не встановлювалися та ОСОБА_1 не повідомлялися;
- відповідно до встановленого порядку проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі поліцейський повинен не усно пропонувати водієві пройти такий огляд, а вручити письмове направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я. Водночас, працівники поліції направлення на огляд на стан алкогольного сп'яніння не складали. При цьому ОСОБА_1 був зареєстрований у журналі реєстрації медичних оглядів без направлення працівників поліції на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та без зазначення часу реєстрації. У зв'язку з цим, на думку сторони захисту, у лікаря були відсутні підстави розпочинати огляд на стан алкогольного сп'яніння без відповідного направлення працівників поліції;
- на запитання лікаря щодо проходження огляду із застосуванням приладу «Алкофор» ОСОБА_1 повідомив про недовіру до технічних приладів та не відмовлявся від здачі біологічних зразків (сечі або крові) для проведення лабораторних досліджень. Водночас лікар розцінив таку позицію як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Лікарем не було складено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння та висновку щодо результатів медичного огляду.
За викладених обставин, захисник Сємакін М.С. прохав суд закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Суд, допитавши свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , дослідивши заперечення та клопотання стороні захисту, докази в справі про адміністративне правопорушення, оцінивши їх в сукупності, доходить такого висновку.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. При розгляді справи необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, іншими документами, тощо.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (надалі-ПДР).
Пункт 1.3. розділу 1 ПДР, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У пункті 1.9. розділу 1 ПДР визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.5. розділу 2 ПДР зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, при наявності у особи яка керувала транспортним засобом ознак алкогольного сп'яніння, як і відмова такої особи від проходження огляду на стан сп'яніння є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП.
Пунктом 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція № 1452/735), передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
За змістом ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок), Інструкції № 1452/735- вимога з боку поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України пройти огляд, зокрема, на стан алкогольного сп'яніння, може мати місце лише у випадку, коли є підстави вважити, що водій перебуває у стані алкогольного сп'яніння, ознаки якого перелічені у п. 3 Інструкції № 1452/735.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції № 1452/735).
Згідно із положеннями ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають, окрім іншого, у стані алкогольного сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС, які на даний час визначені наведеною вище Інструкцією.
Згідно із пунктами 3, 6, 8 Порядку огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів; лікарем закладу охорони здоров'я.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків, складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Процедура проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів урегульована Розділом ІІІ Інструкції № 1452/735 та Порядком.
Огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння), видається на підставі акта медичного огляду.
Пунктом 5, 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, передбачено, що у разі проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення (у разі підтвердження стану сп'яніння); у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 315262 від 29 квітня 2025 року, який складено щодо ОСОБА_1 за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України, вбачається, що 29 квітня 2025 року о 14 год. 45 хв., ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом - автомобілем Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вулиці Ботанічній 7 у місті Златопіль Харківської області, з ознаками алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації рухів. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу - газоаналізатору Drager Аlkotester 6810, та у медичному закладі охорони здоров'я - відмовився. Також у відповідній графі протоколу зазначено, що ОСОБА_1 підписав протокол та у відповідній графі зазначив, що 29 квітня 2025 року алкогольні напої не вживав. Правом надати письмові пояснення або зауваження ОСОБА_1 не скористався.
Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 29 квітня 2025 року встановлено, що у водія виявлені такі ознаки алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації рухів; огляд водія ОСОБА_1 поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки не проводився, у зв'язку із його відмовою, що підтверджується його особистим підписом у відповідній графі акту.
Як вбачається з журналу реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (витяг), наданого директором КНП «Лозівське ТМО», у відповідній графі зазначено, що 29 квітня 2025 року поліцейським ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП Харківської області Сосонним О.П. доставлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до КНП «Лозівське ТМО» для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також у відповідній графі зазначено, що водій відмовився від проходження огляду.
Із досліджених відеозаписів, відтворених під час судового розгляду, вбачається послідовність подій, що відбувалися 29 квітня 2025 року. Зокрема, на відеозаписі зафіксовано факт патрулювання поліцейських екіпажем на службовому автомобілі. Надалі працівники поліції рухаються за автомобілем марки Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , виявляють порушення останнім ПДР - неувімкнення покажчика повороту при зміні напрямку руху та здійснюють його зупинку. У подальшому, під час спілкування, поліцейський повідомив ОСОБА_1 про наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації рухів, та поставив вимогу щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння із використанням спеціального технічного засобу - на місці зупинки або у закладі охорони здоров'я. ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу - газоаналізатору Drager - Аlkotester 6810 - відмовився. Надалі водієві запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров'я, на що останній погодився. У подальшому на відеозапису зафіксовано перебування водія у медичному закладі, де на пропозицію лікаря пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу (алкотестеру), що використовується у медичному закладі - ОСОБА_1 відмовляється. На далі на відеозапису зафіксований факт складання протоколу.
Отже, суд вважає, що на відеозаписі, долученому до матеріалів справи, зафіксовано достатньо даних, які, зокрема, підтверджують факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку. Будь-яких заперечень щодо незаконних дій працівників поліції, зокрема під час складання протоколу, ОСОБА_1 не висловлював.
Таким чином, з відомостей відеозапису об'єктивно вбачаються обставини події, хід спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, визнання факту керування транспортним засобом та порушення ним під час керування ПДР, виявлення у нього ознак алкогольного сп'яніння, законна вимога працівників поліції щодо проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, зокрема на вимогу лікаря у медичному закладі.
Отже, такі дії ОСОБА_1 , на переконання суду, поліцейськими обґрунтовано розцінені як ухилення водія від виконання своїх обов'язків, зокрема вимог пункту 2.5 ПДР.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_2 .
Допитаний під час судового розгляду за клопотанням сторони захисту інспектор СРПП ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області - ОСОБА_2 , який є уповноваженою особою, що склав протокол, надав суду пояснення як свідок про те, що 29 квітня 2025 року близько 15 години він разом з іншим поліцейським Котовчихіним В.В. перебував на чергуванні. Під час патрулювання по вулиці Ботанічній у місті Златопіль Лозівського району Харківської області, був зупинений транспортний засіб - Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , оскільки останній порушив ПДР - неувімкнення покажчика повороту при зміні напрямку руху. У ході спілкування з водієм виникли підстави вважати, що водій перебуває у стані сп'яніння, зокрема ознаками такого стану були - запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації рухів, про що зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення. За цих обставин водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку. У свою чергу водій відмовився проходити огляд на місці зупинки та йому було запропоновано проїхати до медичного закладу, на що водій погодився. По приїзду до медичного закладу, водій на пропозицію лікаря пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою алкотестера, який використовується у медичному закладі - відмовився. У зв'язку з чим, з дотриманням вимог пункту 5, 6 розділу Х Інструкції № 1395 та пункту 8 Порядку щодо ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначено ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Крім того, свідок ОСОБА_2 констатував, що підставою для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладах охорони здоров'я, зокрема є незгода особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки, що зафіксовано за допомогою технічного засобу (відеозапису). Направлення ОСОБА_1 для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції було складено ним у медичному закладі, що не є порушенням і також зафіксовано за допомогою технічного засобу (відеозапису). Також свідок зазначив, що з ОСОБА_1 він не знайомий, раніше з ним не зустрічався та неприязних стосунків між ними не має.
Допитаний під час судового розгляду за клопотанням сторони захисту інспектор СРПП ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області - ОСОБА_3 , надав суду пояснення як свідок про те, що 29 квітня 2025 року близько 15 години він разом з іншим поліцейським ОСОБА_2 перебував на чергуванні. Під час патрулювання по вулиці Ботанічній у місті Златопіль Лозівського району Харківської області, був зупинений транспортний засіб - Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , оскільки останній порушив пункт 9.2. ПДР - не увімкнув покажчик повороту при зміні напрямку руху. Під час спілкування з водієм виникли підстави вважати, що останній перебуває у стані алкогольного сп'яніння, про що свідчили - запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації рухів. За цих обставин водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки. У свою чергу водій відмовився та йому було запропоновано проїхати до медичного закладу, на що водій погодився. По приїзду до медичного закладу, водій на пропозицію лікаря пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою алкотестера, що використовується лікарем - відмовився у його присутності та поліцейського Сосонного О.П. Відмова була зафіксована на відеозапису. У зв'язку з чим, з дотриманням вимог пункту 5, 6 розділу Х Інструкції № 1395 та пункту 8 Порядку ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , у якому зазначено ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Крім того, свідок ОСОБА_3 констатував, що підставою для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладах охорони здоров'я зокрема, є незгода особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки, що зафіксовано за допомогою технічного засобу (відеозапису). Направлення ОСОБА_1 для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції було складено у медичному закладі, що не є порушенням і також зафіксовано за допомогою технічного засобу (відеозапису). Лікарю давали направлення на огляд на стан сп'яніння. Також свідок зазначив, що з ОСОБА_1 він не знайомий, раніше з ним не зустрічався та неприязних стосунків між ними не має.
Суд вкотре звертає увагу, що згідно пункту 2.5. ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водій зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і ПДР, зокрема передбачений вказаним законом обов'язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Отже, із сукупності наведених вище доказів, вбачається, що поліцейськими було встановлено, що ОСОБА_1 будучи особою, яка здійснювала керування транспортним засобом, мав такі ознаки алкогольного сп'яніння як: запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації рухів.
Відтак, у поліцейського (поліцейських) було достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, що давало йому (їм) право вимагати від нього як особи, яка керувала транспортним засобом, пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або у медичному закладі, що у свою чергу породжувало відповідний обов'язок для водія ОСОБА_1 , що передбачено пунктом 2.5. розділу 2 Правил дорожнього руху.
Із пояснень свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та наведених вище даних, що зафіксовані у відеозапису, вбачається, що ОСОБА_5 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу у встановленому порядку відмовився, повідомивши, що бажає проходити огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, у зв'язку з чим водій був доставлений поліцейським до медичного закладу КНП «Лозівське ТМО».
Допитана під час судового розгляду за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_4 , яка працює лікарем-терапевтом у КНП «Лозівське ТМО», показала суду, що процедура проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я та оформлення його результатів урегульована розділом ІІІ Інструкції № 1452/735, якою вона у своїй роботі керується. Водночас свідок пояснила, що вона як лікар самостійно визначає обсяг діагностичних заходів (клінічних тестів) та необхідність проведення конкретного лабораторного аналізу для підтвердження діагнозу. У їхньому медичному закладі клінічний тест для визначення рівня алкоголю в організмі шляхом аналізу видихуваного повітря проводиться за допомогою алкотестера «АлкоФор», а дослідження біологічного середовища здійснюється з метою уточнення наявності речовин, здатних спричиняти стан сп'яніння. Також свідок зазначила, що відповідно до пунктів 15, 16 Інструкції № 1452/735 за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторних досліджень встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння видається на підставі складеного акта медичного огляду. 29 квітня 2025 року працівниками поліції до медичного закладу був доставлений ОСОБА_1 для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, що було зафіксовано у відповідному журналі. Однак ОСОБА_1 на її пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння, зокрема із застосуванням алкотестера «АлкоФор» у присутності працівників поліції, відмовився. У зв'язку з відмовою водія від проходження огляду за допомогою спеціального технічного засобу, вона не мала можливості провести огляд у повному обсязі та встановити діагноз, а відтак, відповідно до пунктів 15, 16 Інструкції № 1452/735, акт медичного огляду та висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння не складалися.
Зазначенні покази свідка ОСОБА_4 узгоджуються з показами свідків ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , а також підтверджуються дослідженим під час судового розгляду відеозаписом.
Надаючи оцінку процедурі проведення огляду у медичному закладі, суд виходить з того, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння. Зазначена процедура відповідно до встановленого порядку передбачає проведення комплексу діагностичних заходів, до яких належать як інструментальні методи (зокрема із застосуванням спеціальних технічних засобів), так і відібрання біологічного середовища, спрямовані на об'єктивну оцінку стану особи.
Суд бере до уваги, що визначення обсягу, послідовності та конкретних методів діагностичних заходів належить до дискреційних повноважень лікаря як спеціаліста у сфері охорони здоров'я. Саме лікар, з огляду на професійні знання та клінічну ситуацію, уповноважений ухвалювати рішення щодо необхідності проведення відповідних клінічних тестів та інших досліджень для формування обґрунтованого медичного висновку.
Суд звертає увагу, що законодавство не надає особі, яка підлягає огляду, права самостійно визначати або обмежувати перелік діагностичних заходів, необхідних для його проведення.
Як установлено судом, ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду з використанням спеціальних технічних засобів, який є складовою частиною процедури медичного огляду. Така відмова унеможливила проведення огляду в повному обсязі та позбавила лікаря можливості здійснити всебічну й об'єктивну оцінку стану особи.
Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду з використанням спеціального технічного засобу, що використовується у медичному закладі та який є складовою частиною встановленої процедури, свідчить про фактичне неприйняття умов проведення огляду та унеможливлює його завершення відповідно до визначеного порядку.
За таких обставин суд доходить висновку, що відмова від проходження окремого етапу медичного огляду, який є обов'язковим елементом встановленої процедури, за своєю правовою природою є відмовою від проходження огляду загалом.
Таким чином, дії лікаря щодо фіксації відмови особи від проходження медичного огляду є обґрунтованими, логічними та такими, що відповідають встановленому порядку проведення медичного огляду. Підстав вважати ці дії неправомірними або такими, що виходять за межі наданих лікарю повноважень, судом не встановлено.
Отже, дослідивши наведені вище докази у їх сукупності суд розцінює дії ОСОБА_1 як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що водію ОСОБА_1 обґрунтовано було повідомлено, що за порушення п. 2.5. Правил дорожнього руху, відносно нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посилання сторони захисту на готовність ОСОБА_1 здавати біологічне середовище не спростовують факту відмови останнього від проходження окремого етапу медичного огляду, доцільність проведення якого визначається виключно лікарем, а не особою, яка підлягає огляду, що обґрунтовано було розцінене лікарем як відмова від проходження медичного огляду загалом.
Водночас, суд зазначає, що жодних об'єктивних перешкод для проходження такого огляду у ОСОБА_1 не було.
Окрім наведеного із дослідженого під час судового розгляду відеозапису вбачається, що жодних зауважень щодо оформлення процедури огляду та складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не мав.
Таким чином суд констатує, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 КУпАП, настали в момент його фактичної відмови від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі.
Щодо доводів про те, що у ОСОБА_1 були відсутні конкретні ознаки алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану, що свідчить про відсутність у поліцейського підстав вважати, що водій перебуває у стані сп'яніння, а також те, що підозра співробітників поліції про перебування водія в стані алкогольного сп'яніння є необґрунтованою та такою, що не відповідає дійсності, суд вважає їх неспроможними, оскільки відповідно до наведених нормативно-правових актів, виявлення ознак сп'яніння відноситься до компетенції поліцейського та є його суб'єктивним сприйняттям з урахуванням конкретних обставин.
Суд також відхиляє доводи сторони захисту щодо недотримання працівниками поліції процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння. Під час судового розгляду встановлено, що поліцейські діяли у межах своїх повноважень, забезпечивши доставлення особи до закладу охорони здоров'я та присутність під час пропозиції пройти медичний огляд. Подальша неможливість завершення огляду була зумовлена виключно поведінкою ОСОБА_1 , а не порушеннями з боку працівників поліції чи лікаря.
Поряд з цим слід зазначити, що відповідно до ст. 267 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.
Суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи, складені уповноваженими державними особами та дії цих посадових осіб, що їх складали, в порядку передбаченому чинним законодавством, стороною захисту не оскаржувалися, тобто ОСОБА_1 не звертався із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення цих осіб до дисциплінарної відповідальності.
Більш того, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 подавав заяву в порядку, передбаченим чинним КПК України, до правоохоронних органів щодо фальсифікації цих матеріалів справи або про перевищення працівниками поліції своїх повноважень при виконанні ними своїх службових обов'язків при складанні адміністративного матеріалу відносно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також стороною захисту не надано відомостей про те, що вони зверталися до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності працівників патрульної поліції.
Крім того, суд звертає увагу, що на момент розгляду даної справи не було надано жодних документів на підтвердження факту незаконності дій лікаря медичного закладу, зокрема щодо не проведення лікарем процедури відібрання зразків біологічного середовища у ОСОБА_1 .
Отже, враховуючи відсутність будь-яких скарг з боку ОСОБА_1 щодо дій лікаря та працівників поліції під час проведення процедури огляду останнього на стан алкогольного сп'яніння, а також складення поліцейськими протоколу, суд дійшов висновку, що підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення та інших письмових доказах, відсутні, вони відповідають дійсності та заслуговують на увагу.
Щодо доводів сторони захисту про відсутність у матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Свідок ОСОБА_2 під час судового розгляду пояснив, що направлення на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння ним складалося, однак залишилося у закладі охорони здоров'я. До матеріалів справи зазначене направлення надано не було.
Разом із тим сама по собі відсутність у матеріалах справи письмового направлення на проходження огляду не свідчить про недотримання встановленого порядку проведення огляду та не є безумовною підставою для висновку про недоведеність факту відмови особи від його проходження.
Як убачається із дослідженого у судовому засіданні відеозапису, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак він відмовився від його проходження. При цьому з відеозапису вбачається, що відмова від проходження огляду була зумовлена небажанням проходити перевірку із застосуванням технічного засобу, а не відсутністю письмового направлення на медичний огляд.
Таким чином, доводи сторони захисту щодо відсутності у матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу не можуть вважатися істотними, оскільки сам факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку підтверджується іншими дослідженими судом доказами, зокрема відеозаписом події та показаннями свідків.
За таких обставин наведені стороною захисту доводи не спростовують установленого судом факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином, суд вважає, що зазначені вище доводи сторони захисту мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи не спростовують встановлених обставин того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу - газоаналізатору Drager - Аlkotester 6810, та у медичному закладі охорони здоров'я.
Отже, суд доходить висновку, що клопотання сторони захисту про закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП, а саме, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягає.
Таким чином, суд доходить висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю даних протоколу про адміністративне правопорушення від 29 квітня 2025 року, який за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та був складений поліцейським на підставі ст. ст. 254, 255 КУпАП, відповідно до пункту 5 розділу І, пункту 6 розділу Х Інструкції № 1395, пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 р. № 1103; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, рапортом працівника поліції, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, зазначеними у якості доказів у протоколі та дослідженими судом; а також поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , які є конкретними, послідовними, узгоджуються з наведеними письмовими доказами та даними відеозаписів і в сукупності підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та відмову останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку.
Таким чином, суд, дослідивши та оцінивши докази, які є достовірними, взаємно узгоджуються та зібрані з дотриманням порядку, встановленого КУпАП, дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП - відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
При вирішення питання про накладення адміністративного стягнення, відповідно до положень ст. 33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність, у зв'язку з чим, суд вважає можливим накласти на порушника ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, що є необхідним та достатнім стягненням для запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 січня 2024 року 3028 грн.), що складає 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 245, 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн. 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова дійсна для пред'явлення до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Златопільський міськрайонний суд Харківської області.
У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Суддя:О. О. Журавель