Суддя Шевченко С. В.
Справа № 644/7885/25
Провадження № 2/644/1601/26
11.03.2026
іменем України
11 березня 2026 року Індустріальний районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Шевченка С.В., за участю секретаря Рибалка В.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати,
У позові Харківська міська рада просить стягнути з відповідача на її користь безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 111652 грн. 04 коп. за використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310138200:06:001:0002 за період з 01.09.2020 року по 17.09.2020 року.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 12.08.2025 року № 439083348, право власності на нежитлову будівлю літ. «А-1», загальною площею 386,7 кв.м., по АДРЕСА_1 з 18.07.2018 року по 09.02.2021 року було зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18.07.2018 року № 1385. Вказана нежитлова будівля розташована на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 6310138200:06:001:0002, право користування якою відповідачем не оформлено.
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30.04.2019 року № НВ-6309473252019, площа земельної ділянки складає 0,3274 га, дата державної реєстрації земельної ділянки - 03.09.2024 року. Земельна ділянка належить до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид використання земельної ділянки: для обслуговування стаціонарної АЗС і кафе.
Рішенням Харківської міської ради від 19.08.2020 року № 2235/20 ОСОБА_1 погоджено технічні документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок комунальної власності по АДРЕСА_1 , площею 0,3274 га (кадастровий номер 6310138200:06:001:0002) на земельну ділянку 1, площею 0,2477 га, земельну ділянку 2, площею 0,0797 га для обслуговування стаціонарної АЗС і кафе.
Отже, ОСОБА_1 у період з 18.07.2018 року по 17.09.2020 року використовував земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:06:001:0002, площею 0,3274 га по АДРЕСА_1 без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
Ухвалою суду від 19.09.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача у позові виклав прохання про розгляд справи за його відсутності та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачу на останню відому адресу реєстрації місця проживання, яка зазначена в позовній заяві та підтверджена відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру, були направлені копії ухвал про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з додатками, а також судові повістки про виклик в судове засідання. Відомості про дату та час судового засідання знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті Судової влади за адресою в мережі Інтернет https://court.gov.ua/fair/. Крім того, відповідач про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений шляхом оголошення, яке розміщене на офіційному сайті Судової влади України.
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Враховуючи, що відповідач викликався в судові засіданні шляхом розміщення оголошення на веб - сайті «Судова влада України», суд вважає, що він був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідач з запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, чи з відзивом на позов до суду не звертався, заяв, клопотань та заперечень суду не надав.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні та не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
За таких обставин, з письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
Приймаючи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання суду не надав, на підставі ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає доцільним продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, доходить наступного.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 12.08.2025 року № 439083348, право власності на нежитлову будівлю літ. «А-1», загальною площею 386,7 кв.м., по АДРЕСА_1 з 18.07.2018 року по 09.02.2021 року було зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18.07.2018 року № 1385. Вказана нежитлова будівля розташована на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 6310138200:06:001:0002, право користування якою відповідачем не оформлено.
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30.04.2019 року № НВ-6309473252019, площа земельної ділянки складає 0,3274 га, дата державної реєстрації земельної ділянки - 03.09.2024 року. Земельна ділянка належить до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид використання земельної ділянки: для обслуговування стаціонарної АЗС і кафе.
Рішенням Харківської міської ради від 19.08.2020 року № 2235/20 ОСОБА_1 погоджено технічні документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок комунальної власності по АДРЕСА_1 , площею 0,3274 га (кадастровий номер 6310138200:06:001:0002) на земельну ділянку 1, площею 0,2477 га, земельну ділянку 2, площею 0,0797 га для обслуговування стаціонарної АЗС і кафе.
ОСОБА_1 у період з 18.07.2018 року по 17.09.2020 року використовував земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:06:001:0002, площею 0,3274 га, по АДРЕСА_1 без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
Факт використання відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:06:001:0002, площею 0,3274 га, по АДРЕСА_1 без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав встановлений ухвалою Полтавського апеляційного суду від 20.01.2025 року у справі № 644/6018/21 за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, якою затверджено мирову угоду між ХМР та ОСОБА_1 щодо здійснення добровільного відшкодування позивачу 3751096,81 грн. за використання земельної ділянки, загальною площею 0,3274 га, по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310138200:06:001:0002 за період з 01.08.2018 року по 31.08.2020 року.
Відповідно листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 12.10.2023 року № 20096/5/20-40-24-05-07, ОСОБА_1 у період з 01.03.2019 року по 17.09.2020 року не зареєстрований платником земельного податку або орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:06:001:0002, площею 0,3274 га, по АДРЕСА_1 .
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до підпунктів 14.1.72,14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Згідно із ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи.
Суд доходить висновку про наявністю підстав для застосування ст. ст. 1212-1214 ЦК України, оскільки це підтверджується практикою Верхового Суду, відображеною у постанові Великої Палати Верхового Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, яка прийнята за результатами розгляду аналогічних правовідносин щодо врегулювання спору, що виник з приводу фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати. У пункті 65 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої.
Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є спірна земельна ділянка сформованим об'єктом цивільних прав, за користування якою Харківська міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти.
Також вказана правова позиція узгоджується із судовою практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постановах Верховного Суду від 02.06.2020 у справі № 922/2845/19, від 25.02.2020 у справі № 922/748/19, від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19, від 10.02.2020 у справі № 922/981/18, від 28.02.2020 у справі № 913/169/18.
Підпунктами 14.1.125, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14, пунктом 288.5 статті 288 ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною.
Відповідно до п. 289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Розрахунок розміру безпідставно збережених ОСОБА_1 коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу від 20.05.2020 № 4069 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:06:001:0002, загальною площею 0,3274 га, по АДРЕСА_1 , виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області. Розрахунок виконано на підставі Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради № 41/08 від 27.02.2008, зі змінами (далі - Положення № 41/08).
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:06:001:0002, загальною площею 0,3274 га, по АДРЕСА_1 у 2020 році становила 19 703 302 грн.
Відповідно до п. 2.5 Положення № 41/08 (в редакції до 31.12.2021), розмір ставки орендної плати за використання земельної ділянки для АЗС, АГЗС встановлено на рівні 12% від нормативної грошової оцінки.
Додатком до Положення № 41/08 (в редакції до 31.12.2021) встановлено, що у випадку перевищення 50 кв.м площі земельної ділянки застосовується коефіцієнт зі значенням 1.
Пунктом 2.4 Положення № 41/08 (в редакції до 31.12.2021) встановлено, що застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації в галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об'єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо).
Орендарем не надано жодних документів на підтвердження особливих умов використовуваної земельної ділянки, внаслідок чого у розрахунках застосоване базове значення 1.
Отже, розмір орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6310138200:06:001:0002, загальною площею 0,3274 га, по АДРЕСА_1 у 2020 році - 197 033,02 грн. в місяць, за період з 01.09.2020 по 17.09.2020 - 111652,04 грн.
Оскільки, відповідно до листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 12.10.2023 № 20096/5/20-40-24-05-07 відповідач кошти за використання земельної ділянки у період з 01.03.2019 по 17.09.2020 не сплачував, то сума безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки у період з 01.09.2020 по 17.09.2020 становить 111 652,04 грн.
Розподіл судових витрат суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України, і стягує з відповідача на користь позивача сплачену суму судового збору у розмірі 3028 грн.
Керуючись ст. ст. 1212-1214 ЦК України, ст. 206 Земельного кодексу України, ст. 14 Податкового кодексу України, суд
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Харківської міської ради (ЄДРПОУ 04059243) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у розмірі 111652,04 грн. за використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310138200:06:001:0002, загальною площею 0,3274 га, за період з 01.09.2020 року по 17.09.2020 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя С.В. Шевченко