Слобідський районний суд міста Харкова
Провадження № 6/641/93/2026 Справа № 641/3683/20
12 березня 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Музиченко В.О.,
за участю секретаря судових засідань - Микитюк В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові справу за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню,
До Слобідського районного суду міста Харкова звернувся ОСОБА_1 із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, в якій просить визнати судовий наказ, виданий Комінтернівським районним судом м. Харкова по справ № 641/3683/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Жилкомсервіс» заборгованості за житлово-комунальні послуги - утримання будинків у споруд та прибудинкових територій.
Заяву обґрунтовує тим, що 29.05.2020 року, суддею Комінтернівського районного суду м.Харкова Музиченко В.О. видано судовий наказ про стягнення з нього на користь КП «Жилкомсервіс» заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в сумі 2562,46 грн. та судового збору в сумі 210,20 грн. Дізнавшись про існування вищезазначеного судового наказу, він прийняв рішення про добровільну сплату стягнутих грошових коштів. У зв'язку з тим, що на момент ухвалення цього судового рішення він був пенсіонером за віком, а розмір призначеної пенсії не дозволяв сплатити весь борг одним платежем, тому він вирішив сплачувати його двома частинами. Перший платіж - в сумі судового збору він здійснив приблизно у вересні-жовтні 2021 р., другий - в сумі основного боргу був здійснений наприкінці 2021 р. Наприкінці грудня 2025 р. мені стало відомо, що 12.06.2024 р. 3-ою особою, на підставі заяви представника стягувача про примусове виконання судового наказу № 641/3683/20, було відкрито виконавче провадження №75278343 про стягнення з нього на користь стягувача основного боргу в сумі 2562,46 грн. та судового збору в сумі 210,20 грн. Іншими постановами за ВП №75278343 ухвалені рішення про стягнення з нього виконавчого збору в сумі 277,26 грн., 303,00 грн. витрат виконавчого провадження, накладений арешт на кошти, що знаходяться на його банківському рахунку відкритому для зарахування пенсії, а відомості про нього були внесені до Єдиного реєстру боржників. У зв'язку з вищевикладеним просить визнати судовий наказ у справі № 367/11101/24 від 31 жовтня 2024 року таким, що не підлягає виконанню.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи, дійшов наступних висновків.
Відповідно до положень ст.124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ч.1 ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Приписами ч.1 ст. 432 ЦПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, що визначено ч.2 ст.432 ЦПК України.
Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов, як підстава для їх виконання.
Органи виконавчої служби під час виконання рішень вчиняють дії згідно із змістом резолютивної частини рішення, яке зазначається у виконавчому листі, результатом цього має бути досягнення правового ефекту - фактичне виконання зазначеного у виконавчому листі рішення.
Однією з підставою закінчення виконавчого провадження є фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, що передбачено п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».
Іншою підставою закінчення виконавчого провадження є визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, про визначено п.5 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».
Сукупний аналіз ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.432 ЦПК України свідчить про те, що добровільне виконання боржником зобов'язань за судовим рішення поза межами процедури примусового виконання рішення органами виконавчої служби є підставою для застосування механізму ст.432 ЦПК України, а фактичне виконання рішення на стадії примусового виконання за відкритим виконавчим провадження, що позбавляє таке виконання ознак добровільності, є підставою для закінчення провадження за ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».
Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 755/15479/14-ц.
Отже, з вказаної норми права вбачається, що визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, законодавець пов'язує лише з тим, що виконавчий лист було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково, у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з таких обставин: - помилковість видачі виконавчого листа; - боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов'язок припинився; - обов'язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов'язання, передбачені главою 50 ЦК України).
Як вбачається із матеріалів справи, 29 травня 2020 року Комінтернівським районним судом м. Харкова було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Жилкомсервіс» заборгованості за житлово-комунальні послуги - утримання будинків у споруд та прибудинкових територій у розмірі 2562,46 грн. та судового збору у розмірі 210,20 грн.
На даний час боржником повністю сплачено заборгованість, що підтверджується квитанцією № 14 від 17.12.2021 року АТ «Ощадбанк», відповідно до якої сплачено 2562,50 грн. у призначенні платежу вказано: о/р НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , сплата боргу за суд. рішенням по справі № 641/3683/20.
Враховуючи викладене, суд вважає, судовий наказ у справі № 641/3683/20 від 29 травня 2020 року в частині стягнення основного боргу в сумі 2562,50 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись ст. ст. 161, 173, 432 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню судовий наказ від 29.05.2020 року, виданий у справі № 641/3683/20, в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Жилкомсервіс» основного боргу в сумі 2562,50 грн.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів із дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя -В. О. Музиченко