Провадження № 3/641/102/2026 Справа № 643/5278/25
09 березня 2026 року м. Харків
Суддя Слобідського районного суду міста Харкова Онупко М.Ю., розглянувши матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
До Слобідського районного суду міста Харкова надійшов для розгляду адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 (протокол про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 № 276238 від 20.03.2025 року).
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 № 276238 від 20.03.2025 року, складеного поліцейським 2 взводу 2 роти 4 батальйону УПП в Харківській області ДПП капралом поліції Блудовим А.П., 19.03.2025 року о 20 год. 51 хв. в м. Харків, пр-т. Аерокосмічний, буд. 171, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Geely CK д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме, звужені зіниці очей які не реагують на світло, неприродня блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Водій ОСОБА_2 погодився пройти огляд у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОКНЛ за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18 А на визначення стану наркотичного сп'яніння, але вчинив дії з метою ухилення від проходження огляду і не зміг здати біологічний матеріал (сечу) в необхідній кількості за 3 години, що підтверджується висновком лікаря нарколога № 631 від 20.03.2025 року, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що 19.03.2025 року о 20 год. 51 хв. він керував транспортним засобом по пр-ту Аерокосмічному в м. Харкові та був зупинений працівниками поліції. На прохання працівників поліції надати документи він надав посвідчення водія на колишнє прізвище. Також вказав, що він змінив прізвище при реєстрації шлюбу у 2021 році, однак посвідчення водія він не змінював. Саме 24.02.20222 року він був записаний в сервісний центр на заміну посвідчення водія, але не зміг зробити їх заміну через початок військових дій.
Враховуючи вищенаведене, він надав працівниками поліції посвідчення водія і паспорт громадянина України, а також надав пояснення з приводу зміни прізвища. Працівники поліції запитали його, чи вживав він заборонені речовини на що він відповів, що не вживав, у зв'язку з чим вони запропонували проїхати на медичний огляд. Він погодився проїхати до медичного закладу для проходження медичного огляду.
Крім того пояснив, що перебуваючи у медичному закладі йому було надано посуд для збирання сечі, однак він не зміг здати для проведення аналізу, та що проблеми із сечовипусканням спостерігались і раніше, одного разу він впродовж трьох днів не міг випорожнити січовий міхур після отриманого вогнепального поранення.
Він пояснював працівникам поліції, що має проблеми із здоров'ям та затримку сечовипускання, а тому не може здати сечу. Також повідомляв про це лікарю під час проведення огляду, на що лікар зазначив йому, що не має можливості взяти кров для аналізу, тому він має надати сечу.
Таким чином, працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення, а також йому пояснили, що його буде доставлено до ТЦК.
В судовому засіданні захисник Рябінін С.В., приймаючи участь дистанційно, пояснив, що працівниками поліції при складанні протоколу були допущені порушення. Так, працівниками поліції не було зазначено справжнє прізвище особи щодо якої складено протокол. Проведений медичний огляд є недійсним, оскільки біологічні зразки не були відібрані, а тому він проведений із порушенням чинного законодавства. Просив закрити провадження у справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14від 23.12.2005року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у її релевантному зв'язку із нормами Закону чинними на момент вчинення правопорушення, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід враховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків або зафіксованому технічними пристроями відеозапису, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Приписами абз. 4 п. 27 згаданої Постанови Пленуму Верховного Суду в їх релевантному зв'язку із вимогами ч.1 ст. 130 КУпАП в редакції, чинній на момент скоєння правопорушення, встановлено, що для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом.
Правопорушення вважається закінченим з моменту відмови водія транспортного засобу від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. А тому, у працівників поліції виникають законні підстави для складання матеріалів про адміністративну відповідальність з моменту фіксування відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння в порядку встановленому законом незалежно від причин надання водієм такої відмови.
За таких обставин, враховуючи зміст пункту 2.5 Правил дорожнього руху, необхідно вважати, що водій, стосовно якого є підозри про перебування його у стані сп'яніння, саме зобов'язаний пройти огляд у встановленому законом порядку. Вказаний обов'язок водія спрямований на безпеку руху, тому факт відмови від проходження такого огляду законодавство кваліфікує як окреме правопорушення з правовими наслідками, як для перебування його у стані сп'яніння. Таке належить вважати цілком виправданим та логічним, оскільки в протилежному випадку, водії, відмовляючись від такого огляду, мали б можливість приховувати свій стан, і як наслідок уникати юридичної відповідальності.
Згідно з п.п.1,2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»(далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.4 розділу 1 Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:
- наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
- звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
- сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
- почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння на національному рівні закріплений у КУпАП, розділі ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (затверджена наказом МВС 07.11.2015 №1395, зареєстрована в Мінюсті України 10.11.2015 №1408/27853), розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена спільним наказом МВС та МОЗ 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрована в Мінюсті України 11.11.2015 за № 1413/27858) і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (затверджений постановою КМУ 17.12.2008 № 1103, з наступними змінами).
Згідно з пункту 12 розділу IІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
За приписами частини 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Судом було досліджено в судовому засіданні відеозаписи, які знаходились на чотирьох дисках, з яких вбачається факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом, якого було зупинено за порушення Правил дорожнього руху. Під час вчинення процесуальних дій у водія було виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей які не реагують на світло, неприродня блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Водій погодився пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, однак протягом трьох годин здати біологічне середовище (сеча) не зміг. Зафіксувавши факт відмови ОСОБА_1 у зв'язку із неможливістю отримати біологічне середовище (сеча), працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення відносно нього. Права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП також були роз'яснені особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Під час знаходження в КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» лікарем та працівниками поліції ОСОБА_1 декілька разів було запропоновано надати сечу для проведення дослідження, на що він повідомив, що не може здати сечу. Зокрема на відеозаписі зафіксовано, що о 0 год. 27 хв. працівником поліції останньому повторно було запропоновано здати сечу для проведення дослідження, на що ОСОБА_1 сказав що не відмовляється від здачі сечі, але не бачить сенсу спробувати.
Також з відеозапису вбачається, що під час зупинки транспортного засобу водій надав посвідчення водія на ім'я ОСОБА_2 .
Відповідно до рапорту поліцейського взводу 2 роти2 батальйону УПП в Харківській області ДПП сержанта поліції Блудова А. та додатку до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №276238 від 20.03.2025 року складеного старшим інспектором ВАП УПП в Харківській області ДПП Чаговець Д. встановлено, що під час спілкування та пояснення причини зупинку на прохання капрала ОСОБА_3 надати посвідчення водія, водій надав посвідчення серії НОМЕР_2 від 16.05.2013 року, видане на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно до якого було встановлено особу, оскільки посвідчення водія є документом, що посвідчує особу.
З вищезазначеного вбачається, що працівниками поліції при складенні протоколу було вказано дошлюбне прізвище правопорушника ОСОБА_2 на підставі наданого ним для перевірки посвідчення водія.
Відповідно до наданої копії свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_3 від 03.12.2021 року, вбачається , що 03.12.2021 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , про що було складено актовий запис №5354, та після укладення шлюбу зазначено спільне прізвище подружжя « ОСОБА_5 ».
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є однією і тією ж особою.
Щодо посилань захисника Рябініна С.В. на неправомірність протоколу і допущенні порушення законодавства з боку працівників поліції, судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою під час виконання службових обов'язків. ОСОБА_1 та його захисник не скористалися процесуальною можливістю та не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі (ст. 267 КУпАП). Також стороною захисту не надано відомостей про те, що останній звертався до суду в порядку, передбаченому ст. 5, 20, 286 КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб.
Отже, враховуючи, що сторона захисту не скористалась своїм правом та не надала до суду доказів на підтвердження версії щодо незаконності дій працівників поліції під час проведення ними дій та складання матеріалів про адміністративне правопорушення за відмову ОСОБА_1 від проведення огляду на стан сп'яніння. Матеріали справи не містять відповідних відомостей, що обумовлюють невинуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Окрім того в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що під час огляду пояснив лікарю, який проводив його огляд про наявні у нього захворювання нирок та затримку сечі, та як наслідок, фізіологічну неспроможність здачі сечі для проведення дослідження та просив взяти у нього кров для дослідження.
Однак, на наданому до суду відеозапису не зафіксовано таких пояснень ОСОБА_1 та звернення до лікаря щодо відібрання інших зразків біологічного середовища.
Також судом було задоволено клопотання захисника Рябініна С.В. щодо виклику та допиту в якості свідка до судового засідання лікаря ОСОБА_7 , яка проведила огляд ОСОБА_1 20.03.2025 року.
Однак, на неодноразові виклики суду зазначений свідок не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила. Так судом двічі було відкладено розгляд справи у зв'язку з неявкою зазначеного свідка до судового засідання, та в подальшому, зважаючи на неодноразову неявку зазначеного свідка до суду, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд прийшов до висновку про можливість розгляду зазначеної справи про адміністративне правопорушення без участі зазначеної особи на підставі доказів, що надані до суду.
Також на підтвердження обставин наявності у нього перешкод для здачі біологічного середовища у вигляді сечі під час огляду в КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» ОСОБА_1 надав до суду медичну довідку КНП «Міська клінічна лікарня ім. проф. О.О. Шалімова» ХМР від 22.05.2025 року в якій міститься інформація щодо проведення нефрологом обстеження ОСОБА_6 22.05.2025 року та встановлено діагноз: хронічна хвороба нирок, стадія 1, ускладнення: затримка сечі, коментар: посттравматичне гостре пошкодження нирок, 24.09.2024 року - нейрогення затримка сечі; гіпертензивна(гіпертонічна) хвороба нирок без ниркової недостатності; ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів і уламків. коментар: черепно-мозкове поранення в лобній ділянці, операція кістково-пластична краніотомія в лівій лобній ділянці 29.04.2024 року.
Слід відмітити, що зазначена довідка та звернення до лікаря - нефролога мало місце 22.05.2025 року, тобто більш ніж через 2 місяці після складення відповідного протоколу про адміністративне порушення, а тому надана медична довідка не може бути прийнята судом в якості належним та беззаперечного доказу наявності у ОСОБА_1 на момент проведення вищезазначеного огляду фізіологічних перешкод у здачі біологічного середовища - сечі під час його огляду.
Окрім того, в судовому засіданні ОСОБА_1 на запитання суду пояснив, що до 22.05.2025 року не звертався до лікарів з питанням щодо наявності у нього проблем, пов'язаних з затримкою сечовипускання, бо не мав у цьому потреби, так як відчував певні труднощі, але фактично неможливість самостійного сечовипускання мав лише один раз, а саме безпосередньо після отримання вогнепального поранення 24.09.2024 року, коли не зміг самостійно здійснити свої фізіологічні потреби близько трьох діб.
Будь-яких інших доказів щодо відсутності на момент огляду 20.03.2025 року у ОСОБА_1 фізіологічної можливості для надання біологічного середовища - сечі суду надано не було, як і не надано даних щодо наявності у нього будь-яких діагностованих захворювань, які б перешкоджали йому у наданні сечі для дослідження під час проведення медичного огляду з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння.
За таких обставин, доводи сторони захисту в цій частині належить вважати суб'єктивними та розцінювати їх, як обраний спосіб захисту ОСОБА_1 .
Натомість, саме відмова від проходження огляду водія є процесуально визначальним фактом у цій справі, адже адміністративна відповідальність, встановлена ч.1 ст. 130 КУпАП, що настає в цьому випадку, саме за відмову водія у проходженні огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, що знайшло своє підтвердження у неспростованих відомостях протоколу про адміністративне правопорушення, доданих до нього доказах та інших відомостях, наявних у матеріалах справи.
Разом з цим суд вважає належним зазначити, що приписи статей 130 та 266 КУпАП в їх невід'ємному взаємозв'язку встановлюють відповідальність за відмову від проходження огляду, яка настає у випадку відмови водія від будь-якого, визначеного законом порядку, та запропонованого (в разі наявності підстав) огляду, а недійсним є безпосередньо огляд, проведений з порушенням проведення його порядку. Відомостей про порушення проведення порядку огляду на стан сп'яніння матеріали справи не містять.
Матеріали справи не містять відомостей щодо захворювань у ОСОБА_1 , які унеможливлюють здачу ним відповідного біологічного середовища на момент проходження огляду, а відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, (наприклад «Функе проти Франції», «Драган Петрович проти Сербії» (Dragan Petroviж v. Serbia)від 14.04.2020(скарга№ 75229/10), Sта Марперпроти СполученогоКоролівства) не можливо здійснювати по відношенню до особи будь - якого примусу з метою надання цією особою біологічних зразків, оскільки це в розумінні положень пункту 1 статті 8 Конвенції порушує право особи на повагу до її приватного життя.
З відомостей відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не зміг надати запропонований лікарем медичного закладу ХОР ОКНЛ біологічний матеріал. Лікар-нарколог повідомив ОСОБА_1 про те, що для проведення правильного огляду та отримання належного результату водій зобов'язаний надати в якості біологічного середовища саме сечу.
За таких обставин, наявність неспростованих відомостей протоколу та долучених до нього доказів, поза розумним сумнівом, дають підстави вважати сторонньому спостерігачу, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, відмовившись від виконання законної вимоги поліцейського про проведення огляду водія на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у зв'язку із не наданням біологічного середовища для його проведення.
Вимогами п. 5. 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі встановлено, що у разі проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення (у разі підтвердження стану сп'яніння), а у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
З аналізу зазначених норм вбачається, що законодавець прирівнює відповідальність водіїв, які, керували транспортним засобом з ознаками відповідного сп'яніння та відмовились від проведення огляду або результат проведеного огляду водія встановити було об'єктивно неможливо з підстав, які не залежать від дій посадових осіб до відповідальності за керування транспортними засобами водіями в стані сп'яніння.
Зазначене слід вважати правильним, оскільки водії під час проведення огляду на стан сп'яніння зобов'язані не тільки проходити, а і саме пройти такий огляд за вказівками та рекомендаціями лікаря, який і обирає вид біологічного середовища для отримання правильного та об'єктивного результату.
З відомостей матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності не за керування транспортними засобами в стані наркотичного сп'яніння, а за керування автомобілем з ознаками такого сп'яніння, оскільки водій надати біологічне середовище (сеча) для проведення медичного дослідження лікарем-наркологом не зміг. Відомостей щодо наявності захворювань які могли перешкоджати ОСОБА_1 надати зазначені лікарем зразки біологічного середовища матеріали справи не містять.
Оцінюючи відомості цих доказів у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою та беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмови особи, що притягається до адміністративної відповідальності від проходження огляду на стан сп'яніння.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується зібраними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 № 276238 від 20.03.2025 року, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 631 від 20.03.2025 року, відповідно до якого заключний діагноз встановити неможливо за відсутності біологічного середовища (сечі), протягом 3-х годин здати сечу водій не зміг, відеозаписами з б/к № 471108, відео з реєстратора 70маі, рапортом інспектора взводу 2 роти 3 батальйону 4 УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції Левченко М. від 20.03.2025 року.
Так, згідно з вимогами п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність та обтяжують відповідальність, з метою виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
Роз'яснити, що штраф, відповідно до ст. 304 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, згідно зі ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя- М. Ю. Онупко