Справа № 944/4736/25
Провадження №2-п/944/15/26
12.03.2026 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Матвіїв І.М., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Яворівського районного суду Львівської області від 19.02.2026 по цивільній справі №944/4736/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
02 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Яворівського районного суду Львівської області від 19.02.2026.
Ухвалою суду від 04.03.2026 року заяву залишено без руху, з наданням заявнику п'ятиденного строку з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в ній недоліків, а саме неналежно оформлено заяву, не надіслано іншим учасникам справи та надання документів на підтвердження сплати судового збору у розмірі 665,60 грн, або підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
05.03.2026 від відповідача на виконання вимог ухвали Яворівського районного суду Львівської області від 19.02.2026 надійшло клопотання, відповідно до якого відповідач просить про відстрочку судового збору, оскільки вона перебуває у складному матеріальному становищі та тимчасово не має можливості сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн та повідомлила суд, що на даний час перебуває за межами України.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
З аналізу приведених правових норм вбачається, що особа, яка подала позовну заяву, наділена низкою процесуальних прав та обов'язків. Зокрема, в разі подання особою позовної заяви оформленої з порушенням вимог статей 175 і 177 ЦПК України, або без сплати судового збору за подання такої позовної заяви суддя зобов'язаний постановити ухвалу про залишення позову без руху із зазначенням його недоліків.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи станом на 12.03.2026 представником відповідача недоліки, зазначені в ухвалі суду від 04.03.2026, фактично не усунуті.
Також вважаю, що заявником не виконано вимоги ухвали Яворівського районного суду Львівської області від 04.03.2026 року про залишення заяви без руху, безпідставно не сплачено судовий збір, а заявлену вимогу заявника про відстрочку сплати судового збору у зв'язку із зі складним матеріальним становищем не заслуговують на увагу.
Відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Згідно ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є перевищення розміру судового збору 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі докази, у розумінні ст. 12 ЦПК України на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Законом України «Про судовий збір» для визначення наявності підстав для звільнення особи від сплати судового збору визначено 5-ти відсотковий розмір річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік.
Проте заявником не надано суду жодних доказів того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявника за минулий рік.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходив з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах Осман проти Сполученого королівства від 28 жовтня 1998 року та Круз проти Польщі від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У своєму рішенні у справі Пономарьов проти України від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Враховуючи викладене,а також те, що відповідачем ОСОБА_1 недоліки заяви про перегляд заочного рішення, зазначені в ухвалі суду від 04.03.206 року не усунуті, вважаю, що дану заяву слід визнати неподаною та повернути особі, яка її подала, одночасно роз'яснивши її право відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України повторно звернутися до суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладено та керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Яворівського районного суду Львівської області від 19.02.2026 по цивільній справі №944/4736/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - визнати неподаною та повернути відповідачу.
Роз'яснити відповідачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із нею до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
Суддя І.М. Матвіїв