Справа № 456/6546/24
Провадження № 2-о/456/15/2026
про залишення заяви без розгляду
09 березня 2026 року м. Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Яніва Н. М.
присяжних Кузнецової О.О.
Бардак І.Г.
з участю секретаря судового засідання Сунак Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , з участю заінтересованих осіб - органу опіки та піклування виконавчого комітету Стрийської міської ради та ОСОБА_2 , про визнання особи недієздатною та призначення опікуна, -
Заявник ОСОБА_1 , звернувся до Стрийського міськрайонного суду Львівської області із заявою, в якій просить ухвалитирішення, яким визнати недієздатною громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23.12.2024 року по справі призначено судово-психіатричну експертизу та провадження по вказаній справі зупинено.
Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н.М. від 23.01.2026 року після повернення справи з експертної установи провадження по вказаній цивільній справі поновлено. Судове засідання призначено на 12 год. 30 хв. 17 лютого 2026 року.
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 17.02.2026 року, розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою заявника у судове засідання.
Втім, у судове засідання, призначене на 09.03.2026 року, заявник ОСОБА_1 повторно не з'явився, не забезпечив участь уповноваженого представника та не повідомив про причини неявки.
При цьому, учасники справи, у тому числі заявник, щоразу були повідомленні про час, дату та місце розгляду справи, що стверджується наявним у матеріалах справи судовими повістками про виклик, однак останній повторно у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.
Тобто, судом вжито усі можливі заходи для належного повідомлення заявника про розгляд справи та надісланими судовими повістками було попереджено про наслідки чергової неявки до суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте слід враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Так, згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Відтак заявник повинен сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року в справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Суд неодноразово викликав у судове засідання заявника з метою з'ясування обставин справи, проте останній у жодне з призначених судових засідань не з'явився та не забезпечив участь представника у таких, а тому в суду відсутня можливість всебічно і повно з'ясувати всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінити докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та винести законне і обґрунтоване рішення.
Судовими повістками про виклик в суд, заявника ОСОБА_1 було попереджено, що у випадку чергової неявки в судове засідання справу буде залишено без розгляду.
З огляду на те, що справа тривалий час перебуває на розгляді в суді, розгляд справи неодноразово відкладався, заявник належним чином був повідомлений про всі судові засідання, проте жодного разу у в судове засідання не з'явився, попри те, що 23.09.2025 року явку заявнику встановлено обов'язковою, суд вважає, що подальше відкладення розгляду справи для виклику сторін по справі призведе до затягування її розгляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
Аналіз зазначених норм вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення заявника про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
На підставі вищенаведеного, врахувавши те, що заявник ОСОБА_1 у відповідності до ст. 128 ЦПК України, був неодноразово належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак протягом тривалого часу перебування справи у суді у судові засідання не з'являвся та не проявив будь-якої ініціативи для її якнайшвидшого розгляду, що дає підстави суду вважати, що заявник свідомо затягує розгляд справи, зловживає своїми процесуальними правами сторони, у зв'язку з чим є всі підстави для залишення даного позову без розгляду, оскільки розглянути дану справу на підставі наявних матеріалів без участі заявника неможливо.
Залишення позовної заяви без розгляду не порушує права та інтереси як заявника, за яким відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України зберігається право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.ст. 223,257 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 , з участю заінтересованих осіб - органу опіки та піклування виконавчого комітету Стрийської міської ради та ОСОБА_2 , про визнання особи недієздатною та призначення опікуна - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику, його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Назар ЯНІВ
Присяжні Ольга КУЗНЕЦОВА
Ірина БАРДАК