Справа № 455/159/26
Провадження № 2/455/315/2026
Іменем України
12 березня 2026 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Клімченка М.І.,
секретаря судового засідання Шайди Н.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування,
02.02.2026 представник позивача звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Пристань Лубенського району Полтавської області померла ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина, що складається із житлового будинку АДРЕСА_1 . За життя, 21.06.2016, ОСОБА_2 склала заповіт, яким на випадок своєї смерті зробила розпорядження, що її житловий будинок, надвірні споруди, земельні ділянки та все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день її смерті буде їй належати на праві особистої власності і на що за законом матиме право заповіла своїм онукам ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Маючи право на спадщину за заповітом, ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Самбірського районного нотаріального округу Львівської області Сивака М.І. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 . Проте, нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки до спадкової справи не долучені необхідні документи, які підтверджують право власності на вищезазначений житловий будинок, що не відповідає вимогам чинного законодавства. За захистом свого права, як спадкоємця, рекомендовано звернутись до суду. Оскільки, відсутні будь-які законні способи оформлення права власності на житловий будинок, позивач просить визнати за ним в порядку спадкування право власності за заповітом на житловий будинок.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2026 справа передана для розгляду судді Клімченку М.І..
Ухвалою судді від 04.02.2026 відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження.
В підготовче судове засідання позивач та його представник не з'явилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлялися, адвокат надала через канцелярію суду заяву, відповідно до якої просила справу розглянути за відсутністю позивача та його представника, заяву підтримали та просили задовольнити.
Представник відповідача у підготовче судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся, проте від представника відповідача на адресу суду надійшла заява, в якій останній просить справу розглядати у їх відсутності, проти позову не заперечує.
Оскільки в судове засідання не з'явилися всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснюється.
Згідно частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог статей 200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Пристань Лубенського району Полтавської області померла ОСОБА_2 , про що Хорольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 21.04.2023 складено актовий запис №182 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.14).
21.06.2016 ОСОБА_2 склала заповіт, яким на випадок своєї смерті зробила розпорядження, що її житловий будинок, надвірні споруди, земельні ділянки та все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день її смерті буде їй належати на праві особистої власності і на що за законом матиме право заповіла своїм онукам ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Даний заповіт був посвідчений секретарем виконкому Топільницької сільської ради Старосамбірського району Львівської області Матківською Н.В. та зареєстровано в реєстрі за №10. Про це свідчить і витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №40808828 від 01.07.2015 (а.с.15).
13.10.2025 нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, надавши постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки до спадкової справи не долучені необхідні документи, які підтверджують право власності на вищезазначений житловий будинок, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 п. 4.12., Глави 10, Розділу ІІ. Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій визначено, що «Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів»; п. 4.14. зазначає, що «При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти». За захистом свого права, як спадкоємця, рекомендовано звернутись до суду (а.с.16).
До складу спадкового майна входить житловий будинок АДРЕСА_1 .
Технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами станом на 10 вересня 2025 року встановлений факт існування житлового будинку АДРЕСА_1 , інвентаризаційна вартість будинку, господарських будівель та споруд - 169771,00 грн., рік побудови - 1980 (а.с.18-21).
Відповідно до довідки №1915 від 06.10.2025, виданої Самбірським міжміським бюро технічної інвентаризації, житловий будинок АДРЕСА_1 станом на 01.04.2008 незареєстрований у реєстрових книгах та матеріалах інвентаризаційних справ Самбірського міжміського бюро технічної інвентаризації (а.с.17).
Згідно будинкової книги для прописки громадян у будинку АДРЕСА_1 були зареєстровані наступні: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_7 , 1967 р.н. (а.с.22-26).
Оскільки, відсутні будь-які законні способи оформлення права власності на житловий будинок, позивач просить визнати за ним в порядку спадкування право власності за заповітом на житловий будинок.
Спадкоємців до обов'язкової частки у спадщині, відповідно до наданих матеріалів спадкової справи, судом не встановлено.
Таким чином, через відсутність належних правовстановлюючих документів на спірний житловий будинок позивач не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права та одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на дане спадкове майно, у зв'язку із чим звернувся до суду із зазначеним позовом.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Стаття 41 Конституції України наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Згідно із частиною 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).
Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно статті 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.
Так, відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).
Згідно статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (частина 1 статті 1297 ЦК України).
Практика Верхового Суду України (пункт 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Таким чином, з огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що після смерті спадкодавця ОСОБА_2 належне останній право власності на житловий будинок, перейшло за заповітом до ОСОБА_1 (позивача у справі). Однак, оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв'язку з відсутністю належних правовстановлюючих документів на дане нерухоме майно, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.
Отже, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову в повному обсязі.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 200, 206, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати заОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 21.04.2023.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст судового рішення складено 12.03.2026.
Суддя М.І. Клімченко