ЄУН: 336/1905/26
Провадження №: 1-кп/336/967/2026
Іменем України
12 березня 2026 року
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,за участю прокурора ОСОБА_3 ,обвинуваченого ОСОБА_4 ,захисника ОСОБА_5 ,розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Омельник Пологівського( Оріхівського) району Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, є пенсіонером,не одружений,зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,раніше не судимого
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України, -
встановив:
ОСОБА_4 , навесні 2025 року, але не раніше початку березня 2025 року, в денний час доби (більш точні дата та час досудовим слідством не встановлені), перебуваючи на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу проник до салону покинутого автомобіля марки «Таврія», де, серед іншого, виявив дві ручні оборонні осколкові гранати Ф-1 промислового виготовлення, одну бойової ручну гранату СМО-1 (М92) промислового виготовлення, три корпуси бойових ручних оборонних осколкових гранат РГО промислового виготовлення, які містять в собі заряд бризантної вибухової речовини - А-ІХ-І (флегматизований гексоген) масою 90г кожен, а також підривачи типу УДЗ в кількості 3 одиниць, які знаходились у поліетиленовому пакеті.
Далі, 09 січня 2026 року приблизно об 11 годині 10 хвилин ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, з метою збуту бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи корисливий мотив та мету особистого збагачення, у супереч п. 12 Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 незаконно збув шляхом продажу за 3 000 гривень ОСОБА_6 , персональні дані якого змінені відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні», раніше знайдені ним дві ручні оборонні осколкові гранати Ф-1 промислового виготовлення, одну бойової ручну гранату GМО-І (М92) промислового виготовлення, три корпуси бойових ручних оборонних осколкових гранат РГО промислового виготовлення, які містять в собі заряд бризантної вибухової речовини - А-ІХ-І (флегматизований гексоген) масою 90г кожен, а також підриванч типу УДЗ в кількості 3 одиниць.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/108-26/602-ВТХ від 19 січня 2026 року, надані на дослідження предмети складної напівсферичної форми є бойовими ударно-дистанційними запалами УДЗ, промислового виготовлення, які до бойових припасів не відносяться але е самостійними вибуховими пристроями та відносяться до засобів підриву (ініціювання вибуху) та містять в собі заряд ініціюючої та бризантної вибухових речовин кожен.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/108-26/604-ВТХ від 15 січня 2026 року, надані на дослідження предмети сферичної форми є корпусами бойових ручних оборонних осколкових гранат РГО, промислового виготовлення, які до бойових припасів не відносяться, але містять в собі заряд бризантної вибухової речовини А-ІХ-І (флегматизований гексоген) масою 90 г кожен.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/108-26/25 80-ВТХ від 12 лютого 2026 року, корпуси бойових оборонних осколкових ручних гранат Ф-І та бойові уніфіковані підривані дистанційної дії УЗРГМ (які досліджувалися у висновках експерта № СЕ-19/108-26/604-ВТХ від 15.01.2026 та № СЕ-19/108-26/602-ВТХ від 19.01.2026) - у конструктивному поєднанні с бойовими оборонними осколковими ручними гранатами Ф-1, промислового о виготовлення, які відносяться до бойових припасів військового призначення; корпус бойової ручної гранати СМО-1 (М92) та бойовий підривач FGМ-І, (які досліджувалися у висновках експерта № СЕ-19/108-26/604-ВТХ від 15.01.2026 та № СЕ-19/108- 26/602-ВТХ від 19.01.2026) у конструктивному поєднанні є бойовою ручною гранатою GМО-1 (М92), промислового виготовлення, яка відноситься до бойових припасів військового призначення.
Cвоїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, що кваліфікується за ознаками: збут бойових припасів, вибухових пристроїв та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу/
Окрім цього, ОСОБА_4 , навесні 2025 року, але не раніше початку березня 2025 року, в денний час доби (більш точні дата та час досудовим слідством не встановлені), перебуваючи на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу проник до салону покинутого автомобіля марки «Таврія», де, серед іншого, виявив автомат типу АК-74 та два магазини споряджені 60 патронами калібру 5,45мм, які знаходились у поліетиленовому мішку, після чого діючи всупереч вимог п. 12 Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, відповідно до якого, придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів, здійснюється на підставі дозволу відповідного органу Національної поліції, маючи раптово виниклий умисел, направлений на придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї та боєприпасів без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом привласнення знайденого придбав автомат типу АК-74 та два магазини споряджені 60 патронами калібру 5,45мм.
Після цього, ОСОБА_4 продовжуючи свої злочинні дії, переніс придбані ним автомат типу АК-74 та два магазини споряджені 60 патронами калібру 5,45мм до будинку за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_3 , де зберігав без передбаченого законом дозволу до 20 січня 2026 року.
20 січня 2026 року приблизно об 11 годині 15 хвилин ОСОБА_4 , знаходячись за свого місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, з метою збуту вогнепальної зброї та бойових припасів до неї без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи корисливий мотив та мету особистого збагачення, незаконно збув шляхом продажу за 30 000 гривень ОСОБА_6 , персональні дані якого змінені відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні» один автомат типу АК-74 та два магазини споряджені 60 патронами калібру 5,45мм.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/108-26/1565-БЛ від 27 січня 2026 року, надані на дослідження 60 предметів, схожих на патрони є боєприпасами - бойовими проміжними патронами калібру 5,45x39 мм, зразка 1974 року, промислового виробництва СРСР, призначеними для стрільби з нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45 мм: автоматів (АК-74 АКС-74, АКС- 74У), ручних кулеметів (РПК-74) та їх модифікації, патрони придатні до стрільби.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/108-26/1571 -БЛ від 23 січня 2026 року, наданий на дослідження предмет, зовні схожий на автомат, є бойовою нарізною автоматичною вогнепальною стрілецькою зброєю - автоматом конструкції Калашникова «АК-74», калібру 5,4545x39 мм, заводський номер НОМЕР_1 , 1991 року випуску промислового виробництва ВО «ІЖМАПІ» (СРСР або росії), слідів переробки в його конструкції не виявлено, автомат придатний до стрільби.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, що кваліфікується за ознаками: придбання, носіння, зберігання та збут вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
На підставі ч. 1 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, до суду надійшла угода про визнання винуватості від 27.02.2026 року, укладена між прокурором Пологівської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 ,якому на підставі ст.37 Кримінального процесуального кодексу України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та ОСОБА_4 ,який є обвинуваченим в цьому ж кримінальному провадженні.
Виходячи із змісту даної угоди, ОСОБА_4 повністю беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні за обставин,викладених в обвинувальному акті.
Згідно угоди, сторони погодилися на призначення обвинуваченому покарання за ч.1 ст.263 КК України у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років із застосуванням ст.75 КК України та звільненням ОСОБА_4 від відбування зазначеного покарання з випробуванням,із встановленням іспитового строку, та покладенням на ОСОБА_4 обов'язків,визначених п.1,2 ч.1,п.п.2,3 ст.76 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор зазначив,що угода про визнання винуватості відповідає вимогам закону та може бути затверджена судом,узгоджене сторонами покарання відповідає обставинам справи та визначено з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого.
У судовому засіданні обвинувачений вказав, що цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч.4 ст.474 Кримінального процесуального кодексу України, які були роз'яснені судом в ході судового засідання.
Також в судовому засіданні обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість та надав суду згоду на призначення узгодженого покарання.
Захисник не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості,яка відповідає інтересам її підзахисного та прав останнього не порушує.
На підставі пояснень учасників процесу, суд встановив, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Узгоджене сторонами кримінального провадження може бути застосовано до обвинуваченого При визначені тривалості іспитового строку суд враховує щире каяття,сприяння ефективному розслідуванню та розгляду справи в суді,відсутність судимостей,похилий вік обвинуваченого,та вважає,що іспитовий строк тривалістю в один рік відповідає засадам розумності та достатності.
Відповідно до ст. 472 Кримінального процесуального кодексу України, в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням,наслідки укладення та затвердження угоди, передбаченої статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди.
В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.
Під час перевірки угоди встановлена її відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Процесуальні витрати на залучення експерта становлять 21 839 гривень 30 копійок,відповідно до ст.118,124 КПК України при ухваленні обвинувального вироку підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.
Цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого був застосований ухвалою слідчого судді на строк з 22.01.2026 р.по 22.03.2026 р.,при ухваленні вироку суд скасовує вказаний захід забезпечення кримінального провадження,у якому відпала процесуальна потреба.
Виходячи із зазначеного та керуючись ст.ст.373,374,468-475,615 Кримінального процесуального кодексу України,суд-
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України.
Затвердити угоду про визнання винуватості від 27.02.2026 року, укладену між прокурором Пологівської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 обвинуваченим та ОСОБА_4 .
На підставі угоди про визнання винуватості призначити ОСОБА_4 покарання по ч.1 ст.263 КК України у виді 5(п'яти)років позбавлення волі.
Відповідно до ст.75,76 КК України, ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі звільнити,якщо він протягом іспитового строку 1 рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
3)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази:
-грошові кошти у сумі 30000 гривень,упаковані до сейф пакету CR 1122649,грошові кошти в сумі 100 гривень ,упаковані до спецпакету CRI1122650,передані на зберігання провідному спеціалісту УФЗБО ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 по квитанції № 1410-повернути ГУНП в Запорізькій області;
-3 підривачі типу УЗД,2 підривачі типу УЗРГМ ,1 підривач типу FCM-1,упаковані до сейфпакету № 7108736 та передані на зберігання до камери схову речових доказів Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області за адресою:м.Запоріжжя,вул.Тенісна 8-знищити;
-3 корпуси бойових ручних оборонних осколкових гранат РГО,2 корпуси бойових ручних оборонних осколкових гранат Ф-1,1 корпус бойової ручної гранати СМО-1(М92), упаковані до сейфпакету № 7108735 та передані на зберігання до камери схову речових доказів Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області за адресою:м.Запоріжжя,вул.Тенісна 8-знищити;
-10 гільз,50 патронів та 2 магазини, упаковані до сейфпакету № 1504933 та передані на зберігання до камери схову речових доказів Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області за адресою:м.Запоріжжя,вул.Тенісна 8-знищити;
-автомат конструкції Калашникова АК-74 калібру 5,4545*39мм,заводський номер 7235568,1991 року випуску, переданий на зберігання до камери схову речових доказів Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області за адресою:м.Запоріжжя,вул.Тенісна 8,передати для потреб Збройних сил України.
Ухвалу слідчого судді від 23.01.2026 р.№ 335/501/26 провадження 1-кс/335/314/2026 про накладення арешту на грошові кошти в сумі 30100 гривень-скасувати.
Запобіжний захід ,застосований до ОСОБА_4 у виді домашнього арешту у нічний час-скасувати.
Стягнути з ОСОБА_4 у дохід держави процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 21 839 (двадцять одна тисяча вісімсот тридцять дев'ять)гривень 30 копійок.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку, визначені ч.1 ст.473 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст. 475 КПК вирок на підставі угоди може бути оскаржено у порядку, передбаченому цим Кодексом, на підставах, передбачених ст. 394 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 394 КПК вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржено:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно на підставах: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, установлених частинами 4, 6, 7 ст. 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладання угоди;
2) прокурором виключно на підставах: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 цього Кодексу угоди не може бути укладено.
Учасники кримінального провадження мають право отримати копію вироку негайно після його проголошення,особам,які не були присутні при проголошенні вироку,його копія не пізніше наступного дня буде направлена поштою.
Суддя ОСОБА_1