Справа №766/2066/26
Пров. №3/766/1348/26
10.03.2026 м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді Корольчук Н.В.
за участю:
секретаря: Авраменка Д.І.
прокурора: Смирнової Я.О.
особи, яка притягається до відповідальності: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, щодо:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Горлівка Донецької області, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 -
встановив:
ОСОБА_1 , будучи депутатом міської ради, а значить суб'єктом декларування та відповідальності, згідно із ст. 1 та п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та приміткою до ст. 172-6 КУпАП, у порушення вимог, передбачених абз. 1 ч. 2 ст. 45 та п. 2-7 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно (31.08.2025 о 18:22), без поважних причин, маючи при цьому фізичні та технічні можливості, подала на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій
держави або місцевого самоврядування, при звільненні (fb453960-6610-4bc7-a5e6-db279ed19a71).
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, як несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що через помилкове переконання вважала, що подача щорічної декларації про доходи за 2023 рік була достатньою, бо всі відомості про її доходи за 2023 рік були відображені в цій декларації. Після отримання листа з НАЗК про порушення нею ЗУ «Про запобігання корупцію», вона подала декларацію про доходи при звільненні. Крім того, просила закрити провадження у справі, у зв'язку із закінченням строку притягнення її до адміністративної відповідальності, оскільки вважає, що з дати вчинення нею правопорушення, яке їй інкримінується, пройшли терміни притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Датою вчинення правопорушення вважає 31.08.2025, тобто дату, коли нею було добровільно подано декларацію про доходи при звільненні із порушенням термінів її подачі.
Прокурор в судовому засіданні підтримала висновок, викладений у складеному стосовно ОСОБА_1 протоколі з викладених у ньому підстав, та просила визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення підтверджується сукупністю перевірених і досліджених судом доказів, які суд визнає належними та допустимими, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення №21/2026 від 18.02.2026, з якого вбачаються обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та положення діючого законодавства в частині вимог щодо обов'язку своєчасного подання декларацій;
- роздруківкою відомостей з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка свідчить про те, що декларація особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування при звільненні була подана ОСОБА_1 31.08.2025 о 18:22 годині за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями з 01.01.2023 по 23.08.2023;
- листом заступника начальника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Олексія Чухненка № 50892/02-2025 від 22.12.2025 (483678), адресований начальнику вказаного Департаменту, яким повідомлено про можливе порушення ОСОБА_1 вимог антикорупційного законодавства, з додатками на 40 аркушах, в яких в табличній формі викладена послідовність дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинила ОСОБА_1 , та з якого вбачається, що такий лист отримано 29.12.2025 за вхідним № 2921;
- листом Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області від 13.01.2026 № 8-9356-11/26, у якому зазначено, що депутат Херсонської міської ради Херсонського району Херсонської області VІІІ скликання ОСОБА_1 була присутня на двох пленарних засіданнях сесії міської ради, де наголошувалося про початок чергових етапів подання щорічних декларацій, а саме: пленарних засіданнях ІV сесії міської ради від 26.01.2021, V сесії міської ради від 26.02.2021. До секретаріату Херсонської міської ради вказаний депутат щодо неможливості своєчасно подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не зверталася. Також повідомили, що робочі місця для осіб, які не є посадовими особами міської ради та її виконавчих органів, у тому числі депутатів, у приміщенні міської ради відсутні. Щодо ЄЦП повідомлено, що депутати Херсонської міської ради оформлюють їх самостійно. До листа долучено лист-ознайомлення із Законом України «Про запобігання корупції», в якому містяться відомості про ознайомлення ОСОБА_1 із вимогами вказаного Закону 22.12.2020;
- протоколом Херсонської міської ради І сесії міської ради VІІІ скликання від 27.11.2020, який містить відомості про обрання ОСОБА_1 депутатом Херсонської міської ради Херсонського району Херсонської області VІІІ скликання;
- розпорядженням начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області № 449р від 23.08.2023, яким припинено повноваження ОСОБА_1 як депутата Херсонської міської ради Херсонського району Херсонської області VІІІ скликання.
Дослідивши наведені вище докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 ЗУ «Про статус депутатів місцевий рад», на депутатів місцевих рад поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції». Депутати місцевих рад зобов'язані щороку до 1 квітня подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», а також дотримуватися інших вимог фінансового контролю, передбачених зазначеним Законом.
Згідно з ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
З огляду на викладені норми, на осіб, зазначених в них, покладено обов'язок подання декларації, за несвоєчасне подання якої без поважних причин і передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Отже, необхідним є встановлення в першу чергу факту несвоєчасності подання декларації, тобто поза строком, визначеним законом.
Відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону депутати місцевих рад є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Таким чином, ОСОБА_1 є суб'єктом декларування та відповідальності, оскільки на неї поширюється дія Закону.
ОСОБА_1 припинила повноваження депутата міської ради з 23.08.2023.
Пунктом 2-7 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.
Виходячи з викладеного, ОСОБА_1 була зобов'язана подати декларацію про доходи як особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, при звільненні за період з 01.01.2023 по 23.08.2023 не пізніше 23:59 годин 31.01.2024.
Суд не приймає до уваги пояснення ОСОБА_1 щодо неможливості подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, при звільненні через її помилкове переконання про достатність поданої щорічної декларації за 2023 рік, оскільки вказані обставини не є законними підставами для звільнення особи від відповідальності за несвоєчасне подання будь-якого виду декларації про доходи, а також зважаючи на те, що нормами ст. 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Крім того, суд враховує ту обставину, що, як беззаперечно свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 повідомлено про терміни декларування та відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання декларацій 22.12.2020 шляхом підписання нею листа-ознайомлення із Законом України «Про запобігання корупції». Однак в особистому кабінеті на сайті НАЗК, як користувач Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування при звільненні, лише 31.08.2025 о 18:22 годині, що підтверджується відповідними доказами, дослідженими в судовому засіданні, чого не заперечила в судовому засіданні і сама ОСОБА_1 .
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що особою тривалий час не вживалося заходів для своєчасного подання відповідної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Доказів та фактів поважності причин неможливості належного та своєчасного подання декларації ОСОБА_1 суду не надано.
Щодо заявленого ОСОБА_1 клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку із закінченням строку притягнення її до адміністративної відповідальності, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що датою виявлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є дата складання адміністративного протоколу, тобто 18.02.2026.
Проте, момент виявлення порушення не можна ототожнювати з часом складення протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки останній є засобом не виявлення, а фіксації правопорушення. Факт виявлення порушення є окремою подією, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення. Днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.
Відтак, моментом виявлення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є не дата складання протоколу про адміністративне правопорушення, а день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.
22.12.2025 заступник начальника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Олексій Чухненко повідомив начальника управління стратегічних розслідувань в Херсонській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про можливе порушення ОСОБА_1 вимог антикорупційного законодавства листом № 50892/02-2025. Вказаний лист отримано 29.12.2025, про що свідчить відповідна відмітка на штампі отримання вхідної кореспонденції на ньому.
Таким чином, зважаючи, що начальником управління стратегічних розслідувань в Херсонській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України вказаний лист з додатками щодо можливого вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення отримано 29.12.2025, суд приходить до переконання, що днем виявлення правопорушення слід вважати саме 29.12.2025.
У свою чергу протокол про адміністративне правопорушення, пов'язаного з корупцією, у відношенні ОСОБА_1 був складений 18.02.2026.
Таким чином датою виявлення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, не може бути 18.02.2026, оскільки матеріали провадження свідчать, що відповідний уповноважений орган на складення протоколу, зокрема управління стратегічних розслідувань в Херсонській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, було проінформоване щодо можливого вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення 29.12.2025 листом № 50892/02-2025.
Згідно практики Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09.01.2013 у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11), строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), n. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
При цьому, посилання прокурора на лист Верховного Суду № 1089/0/2-21 від 09.04.2021, є необґрунтованими, оскільки цей лист не є джерелом права і містить лише узагальнюючі висновки з аналізу судової практики та пропозиції щодо вирішення питання щодо визначення моменту виявлення правопорушення, пов'язаного з корупцією, шляхом внесення змін до законодавства.
Разом з цим, посилання ОСОБА_1 на те, що провадження у справі підлягає закриттю, оскільки з дати вчинення нею правопорушення - 31.08.2025 пройшло більше 6 (шести) місяців, не узгоджується із нормами ч. 4 ст. 38 КУпАП, а тому судом не береться до уваги.
При вирішенні питання щодо міри адміністративної відповідальності суд виходить з наступного.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, суспільну небезпечність діяння, особу ОСОБА_1 , яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, у своїх поясненнях фактично визнала вину, суд вважає за необхідне накласти на останню адміністративне стягнення у вигляді штрафу в мінімальному розмірі, визначеному санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нею нових правопорушень.
Крім цього, з ОСОБА_1 на користь держави відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню судовий збір в сумі 665,60 грн.
Керуючись ст.ст. 23, 33, 34, ч. 2 ст. 36, 40-1, ч. 1 ст. 172-6, 251, 280, 283, 284 КУпАП
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
(Рахунок отримувача: UA668999980313010106000021451, Одержувач УК у м. Херсоні /м Херсон/ 21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37959517, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.
(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушниці, роботи або за місцем знаходження її майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушниці стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
СуддяН. В. Корольчук