Справа № 446/103/26 Провадження № 2/450/1187/26
11 березня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Мусієвського В.Є.
при секретарі Расяк С.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників судового розгляду в приміщенні суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернувся в суд з цивільним позовом до відповідача про розірвання шлюбу. Мотивував вимоги тим, що сторони перебувають у шлюбі з 14.04.2010 року, від якого у них народились діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з матір'ю. Зазначає, що з відповідачем виявились різні погляди на життя та сімейні відносини, через що між ними постійно виникали непорозуміння і сварки, а стосунки стали напруженими. Вказане призвело до остаточного охолодження почуттів, втратити поваги і любові один до одного. Повідомив, що на даний час з відповідачем проживають окремо, спільного господарства не ведуть та шлюбних відносин не підтримують. Вказує, що примирення з відповідачем не є можливим. З огляду на викладене, просив позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою судді Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 20.01.2026 року матеріали позовної заяви передано за підсудністю до Пустомитівського районного суду Львівської області, які надійшли 27.01.2026 року.
Ухвалою судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 29.01.2026 року відкрито провадження у справі, а розгляд такої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
17.02.2026 року відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, згідно мотивів якого повідомила, що не заперечує позовні вимоги в частині розірвання шлюбу та просила зазначити в рішенні, що діти проживають з нею і перебувають на її утриманні, оскільки спір щодо визначення місця їх проживання між сторонами відсутній.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 14.04.2010 року, який зареєстрований Борщовицькою сільською радою Пустомитівського району Львівської області, що стверджується витягом з актового запису про шлюб № 3, сформованого у застосунку "ДІЯ".
Із витягу з актового запису про народження № 18, складеного 06.10.2010 року Борщовицькою сільською радою Пустомитівського району Львівської області, сформованого у застосунку "ДІЯ", вбачається, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Із витягу з актового запису про народження № 04, складеного 06.02.2013 року Виконавчим комітетом Борщовицької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, сформованого у застосунку "ДІЯ", вбачається, що сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу є однією з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. У відповідності із ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористався даним правом та звернувся в суд із цим позовом та наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові і поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.
У відповідності із положеннями ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Приймаючи до уваги пояснення позивача, які у позовній заяві, відсутність його згоди на примирення, а також визнання позову відповідачем, суд вважає, що причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що аргументи, якими позивач мотивував позовні вимоги, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а тому такі слід задовольнити та розірвати шлюб між сторонами.
Що стосується мотивів відповідача зазначення у рішенні суду про залишення неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживати з матір'ю, слід вказати, що позивачем не заявлено вказаних вимог, а тому з врахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства, передбаченого ст. 13 ЦПК України, зокрема те, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, вирішення даного питання є недоцільним.
За ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відтак, враховуючи задоволення позовних вимог, а також те, що відповідач визнала позовні вимоги, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 % сплаченого судового збору, що становить 665 грн. 50 коп.
Крім того, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 665 грн. 50 коп., що становить 50 % судового збору.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 89, 142, 247, 259, 263-265 ЦПК України, ч. 2 ст. 104, ст.ст. 110, 112 СК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,зареєстрований 14.04.2010 року Борщовицькою сільською радою Пустомитівського району Львівської області, актовий запис № 3.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір у сумі 665 грн. 50 коп., що становить 50 % судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665 грн. 50 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Мусієвський В.Є.