11.03.2026
про залишення позовної заяви без розгляду
копія
Справа № 401/2441/25 Провадження № 2-а/401/3/26
11 березня 2026 року м. Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Мельничика Ю.С.,
за участю: секретаря Рудської В. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, про визнання протиправним та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати постанову серії ЕНА №5319192 від 26.07.2025 та №3415591 від 05.11.2024 року.
Ухвалою суду від 06 серпня 2025 року позовну заяву залишено без руху, та надано строк для усунення недоліків.
12 серпня 2025 року позивач подав до суду заяву про усунення недоліків позову шляхом подання позовної заяви в новій редакції.
Ухвалою суду від 18 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 05 лютого 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області в частині скасування постанови серії ЕНА №3415591 від 05.11.2024 залишено без розгляду.
Відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву в якому просив у задоволенні позову відмовити, та розглянути справу за його відсутності.
Позивач будучи належним чином повідомлений в судові засідання 05 лютого 2026 року та 11 березня 2026 року не з'явився, що підтверджується довідками про доставку судової повістки на номер телефону позивача. Крім цього, до суду повернулося поштове відправлення із судовою повісткою із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою". Іншої адреси позивач ОСОБА_1 суду не повідомляв.
Судом встановлено, що будь яких доказів поважності неявок у судові засідання позивачем до суду не надано, тому суд вважає, що причини неявки у судові засідання позивача є не поважними.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" (Alimentaria Sanders S.A. проти Іспанії).
Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.
Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 2 КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до приписів пункту 3 частини 5 статті 44 КАС України, учасники справи, зокрема, зобов'язані: з'являтися в судове засідання за викликом суду.
Аналогічна норма міститься у статті 45 КАС України, а саме, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Частинами 1-3 статті 124 КАС України передбачено, що судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки до її електронного кабінету; 2) за відсутності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.129 КАС України за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має електронного кабінету, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв'язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 КАС України.
Частиною п'ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише в разі повторної неявки.
Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи в судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Згідно із частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд відзначає, що в розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
За матеріалами справи судом встановлено, що в судові засідання, призначені на 02 вересня 2025 року, 12 листопада 2025 року, 05 лютого 2026 року та 11 березня 2026 року позивач ОСОБА_1 не прибув, причини неприбуття не повідомив.
Таким чином, з метою належного повідомлення позивача судом вжито всіх належних заходів для забезпечення права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд звертає увагу на те, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення кожного із зазначених засідань, та обізнаний про розгляд справи у суді за його позовом.
Слід також звернути увагу на те, що загальнообов'язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Варто також зазначити, що Європейський суд з прав людини, практика якого в силу вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є обов'язковою до застосування, у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що "право на суд" та "право на доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (пункт 59 рішення Де Жуфр де ла Прадель проти Франції, пункт 28 рішення Станєв проти Болгарії). Тобто, реалізація права на суд однією зі сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони".
Системний аналіз наведеного вище дає підстави дійти висновку, що позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п. 53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.89 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У рішенні від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З огляду на викладене, беручи до уваги наведені обставини про належне та своєчасне повідомлення судом позивача про призначення судових засідань та безпідставне неодноразове неприбуття позивача в судові засідання без повідомлення про наявність поважних причин неявки до суду, суд приходить до висновку, що наявні правові підстави для залишення позову без розгляду.
Таким чином, зважаючи на вищенаведене, беручи до уваги те, що позивач, який був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи, повторно не з'явився у судові засідання, суд доходить висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту четвертого частини першої статті 240 КАС України.
При цьому, суд роз'яснює позивачеві, що він не позбавлений права повторного звернення до суду з зазначеним позовом з огляду на положення частини 4 статті 240 КАС України.
Сплачена позивачем сума судового збору відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" поверненню не підлягає.
З огляду на викладене та керуючись п.4 ч.1 ст.240, 248 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, про визнання протиправним та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково до апеляційного адміністративного суду через Світловодський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя Світловодського
міськрайонного суду Ю.С. Мельничик
Згідно з оригіналом