Справа №399/4/26
Провадження №2/399/157/2026
Іменем України
03 березня 2026 року смт Онуфріївка
Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Лях М.М., за участю секретаря судових засідань Гриценко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Онуфріївка в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами позики від 21.08.2025 року від 29.09.2025 року, від 07.10.2025 року в розмірі 2685585, 48 гривень, з яких 1567098 гривень, основна заборгованість за договорами позики, 1118487, 48 гривень - пені за несвоєчасно виконане грошове зобов'язанняє
Свій позов мотивує тим що, між ним - ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено наступні договори позики:
1) 21 серпня 2025 року за умовами якого позичкодавець ОСОБА_1 передає у власність позичальникові - ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 446 125 гривень, що є еквівалентом 10 750 доларів США, які останній зобов'язався повернути в строк до 10.10.2025 року включно;
2) 29 вересня 2025 року за умовами якого позичкодавець ОСОБА_1 передає у власність позичальникові - ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 435 750 (чотириста тридцять п'ять тисяч сімсот п'ятдесят) гривень, що є еквівалентом 10 500 доларів США, які останній зобов'язався повернути в строк до 01.11.2025 року включно;
3) 07 жовтня 2025 р., за умовами якого позичкодавець ОСОБА_1 передає у власність позичальникові - ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 641 020,50 (шістсот сорок одна тисяча двадцять) гривень та 50 копійок, що є еквівалентом 15 450 доларів США, які останній зобов'язався повернути в строк до 01.11.2025 року включно.
Позивач належним чином і в повному обсязі виконав власні зобов'язання за договорами позики, що підтверджується власне самими договорами (п.1), скріпленими підписом відповідача.
В порушення приписів ст.ст. 525, 526, 1046, 1049 ЦК України, пунктів 2, 3 договорів позики, відповідач протягом тривалого часу в односторонньому порядку відмовляється від виконання власного обов'язку по поверненню отриманих коштів. Починаючи з 21.08.2025 року відповідачем було здійснено лише один платіж в рахунок погашення боргу в розмірі 20 900 грн. (еквівалент 500 доларів США).
Жодного іншого платежу спрямованого на погашення заборгованості відповідачем здійснено не було.
На день звернення до суду з позовом заборгованість відповідача становить 1 567 098 грн., що є гривневим еквівалентом 36 200 доларів США (10 750 + 10 500 + 15 450 - 500), за курсом продажу долару США в ПАТ КБ «Приватбанк» станом на 08.01.2026 року - 43, 29 грн. за 1 долар.
Крім того відповідачу нараховано пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно пункту 6 договорів позики в разі несвоєчасного повернення суми позики позичальник сплачує позикодавцю за кожен день прострочення пеню у розмірі 1 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання.
Згідно розрахунку пені за прострочення повернення позики за договором від 21 серпня 2025 р. - період прострочення з 11.10.2025 р. по 08.01.2026 р. (446 125 грн. х 89 днів х 1 % = 397 051, 25 грн.)
Розрахунок пені за прострочення повернення позики за договором від 29 вересня 2025 р. наступний: період прострочення з 02.11.2025 р. по 08.01.2026 р. (435 750 грн. х 67 днів х 1 % = 291 952, 50 грн.
Розрахунок пені за прострочення повернення позики за договором від 07 жовтня 2025 р. наступний: період прострочення з 02.11.2025 р. по 08.01.2026 р. (641 020, 50 грн. х 67 днів х 1 % = 429 483,73 грн.) Всього відповідачу нараховано пені в розмірі 1 118 487, 48 грн. (397 051,25 + 291 952, 50 + 429 483, 73).
Загальна заборгованість відповідача становить 2 685 585, 48 гри. (1 567 098 +1 118 487, 48 грн.).
Оскільки відповідач в добровільному порядку ухиляється від сплати боргу, він вимушений звернутися до суду про стягнення усієї заборгованості для захисту своїх порушених прав. На підставі вищевикладеного просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від 14.01.2026 року відкрито позовне провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 30.01.2026 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про місце, дату і час розгляду справи. До суду подав заяву про розгляд справи без його участі проти винесення заочного рішення не заперечував, а також зазначив, що оскільки відповідачем добровільно було сплачено борг в розмірі 173160 гривень, то наявні підстави для закриття провадження в частині стягнення цього боргу у зв'язку з відсутністю предмета спору та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договорами позики від 21.08.2025 року, від 29.09.2025 року, від 07.10.2025 року в розмірі 2 512 425, 48 грн., з яких 1393938 грн., основна заборгованість за договорами позики, 1118487, 48 грн., пені за несвоєчасне виконане грошове зобов'язання.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про місце, дату і час розгляду справи повідомлений належним чином. Відзиву на позовну заяву не подавав та клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв.
Враховуючи норми ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні правовідносини.
Судом встановлено що, 21.08.2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 було надано кошти в розмірі 446125 грн., строком позики до 10.10.2025 року включно та відповідно до п. 6 договору «якщо позичальник своєчасно не поверне суму позики, він зобов'язаний сплатити на вимогу позикодавця суму боргу у гривнях, пеню в розмірі 1 % від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення, включаючи день оплати» /а.с. 5/.
29.09.2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 надались кошти в розмірі 435750 грн., строком надання позики до 01.11.2025 року включно та відповідно до п. 6 договору «якщо позичальник своєчасно не поверне суму позики, він зобов'язаний сплатити на вимогу позикодавця суму боргу у гривнях, пеню в розмірі 1 % від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення, включаючи день оплати» /а.с. 6/.
07.10.2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 надались кошти в розмірі 641020,50 грн., строком надання позики до 01.11.2025 року включно та відповідно до п. 6 договору «якщо позичальник своєчасно не поверне суму позики, він зобов'язаний сплатити на вимогу позикодавця суму боргу у гривнях, пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення, включаючи день оплати» /а.с. 7- 17/.
Згідно електронної переписки засобами телефонного додатку «Viber» 23.09.2025 року ОСОБА_2 повідомляв ОСОБА_1 про сплату відсотків в розмірі 20900 грн. /а.с. 18-20/.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч .2 ст. 1046 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Частиною 2 ст. 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем грошової суми або визначеної кількості речей.
Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до правил ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.
Отже, судом встановлено, що в порушення умов договору позики ОСОБА_2 не повернув ОСОБА_1 грошові кошти за договорами позики в загальному розмірі 1 567 098 грн., та внаслідок чого відповідно до умов договорів позики нарахована пеня в загальному розмірі 1 118 487 грн. 48 коп., а тому вказані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку в загальному розмірі 2 685 585 грн. 48 коп.
Проте, 03.08.2026 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він просить суд закрити провадження по справі в частині стягнення заборгованості та обґрунтував тим що, ОСОБА_2 добровільно сплатив частково борг в розмірі 173 160 грн., у зв'язку з чим є підстави для закриття провадження в цій частині стягнення боргу у зв'язку з відсутністю предмета спору та просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за договорами позики від 21.07.2025 року, від 29.09.2025 року, 07.10.2025 року в розмірі 2 512 425 грн., з яких: заборгованість за основною сумою договорів - 1 393 938 грн., пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання - 1 118 487 грн. 48 коп.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову.
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20) та від 23 грудня 2020 року у справі № 522/8782/16-ц (провадження № 61-21649св19).
З урахуванням встановлених обставин, відповідач сплатив частину заборгованості за договорами позики в розмірі 173 160 грн. на підставі чого суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в розмірі 2 512 425 грн. 48 коп. з яких: основна заборгованість за договорами позики - 1 393 938 грн., пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання - 1 118 487 грн. 48 коп., та провадження в частині стягнення боргу в розмірі 173 160 гривень за договорами позики закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що суд задовольнив позовні вимоги, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі 13312, 00 гривень судових витрат зі сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 19, 76-78, 81, 82, 141, 198, 200, 206, 263-265, 354 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 173 160 (сто сімдесят три тисячі сто шістдесят) гривень заборгованості за договорами позики від 21.08.2025 року, від 29.09.2025 року, від 07.10.2025 року.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 заборгованість за договорами позики від 21.08.2025 року, від 29.09.2025 року, від 07.10.2025 року в розмірі 2 512 425 (два мільйони п'ятсот дванадцять тисяч чотириста двадцять п'ять) гривень 48 копійок та витрати зі сплати судового збору в розмірі 13312 (тринадцять тисяч триста дванадцять) гривень.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя М.М. Лях