Справа № 214/3085/24
2-с/214/5/26
про повернення заяви про скасування судового наказу
03 лютого 2026 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Попов В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового рішення, -
10 травня 2024 року за заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КУРЧАТОВА-1Б» Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з квітня 2021 року до лютого 2024 року у загальному розмірі 15434 грн. 00 коп., а також 302 грн. 80 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
29 січня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового рішення, як необґрунтованого та прийнятого за її відсутності, що позбавило її права висловити свої заперечення.
Дослідивши заяву, матеріали справи, суддя приходить до висновку про необхідність її повернення без розгляду з наступних підстав.
Так, судом установлено, що 10 травня 2024 року за заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КУРЧАТОВА-1Б» Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з квітня 2021 року до лютого 2024 року у загальному розмірі 15434 грн. 00 коп., а також 302 грн. 80 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Так, заявник у поданій нею заяві про скасування судового наказу зазначила, що про стягнення з неї заборгованості вона дізналась від працівника ОСББ 27 січня 2026 року у телефонному режимі.
Однак, як убачається з матеріалів справи, копія зазначеного вище судового наказу була направлена судом за місцем реєстрації боржника за адресою: АДРЕСА_1 , та особисто нею отримана 28 травня 2024 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Між тим, боржником не додано до заяви, у порушення вимог п. 3 ч. 5 ст. 170 ЦПК України, клопотання про поновлення пропущеного строку встановленого для подання заяви про скасування судового наказу із зазначенням поважності причин пропуску такого строку.
Разом з тим, суд зазначає, що поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватись у кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому, поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії та підтверджені належними доказами.
Відтак, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявником пропущено строк для подачі заяви про скасування судового наказу, встановлений ч. 1 ст. 170 ЦПК України.
Окрім того, суд також зазначає, що згідно з положеннями ч. 3 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі та має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача. Заява підписується боржником або його представником. До заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Так, судом установлено, що заявник подає заяву про скасування судового наказу, без долучення до неї документу, що підтверджує сплату судового збору, а також без зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача, зокрема, не зазначено в чому конкретно полягає необґрунтованість вимог стягувача та не додано відповідних доказів на підтвердження доводів незгоди.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України, у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу, суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись ст.ст.170, 171, 353-355 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового рішення повернути без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її складення.
Суддя В.В. Попов.