180/106/26
3/180/134/26
05 березня 2026 р.
Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Тананайська Ю.А., розглянувши матеріали, що надійшли від ВП № 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого
за ч.1 ст. 195-6 КУпАП,-
Згідно протоколу ВАД 868603 від 14 січня 2026 року , ОСОБА_1 14 січня 2026 року близько 13 год., за адресою м.Марганець, провулок Ламаний , 3, використав піротехнічний засіб, що не відноситься до категорії F1, чим порушив ЗУ «Про внесення змін до деяких ЗУ щодо використання та обігу піротехнічних виробів» 3039-ІХ 11.04.2023, п.6 ст.32 ЗУ «Про систему громадського здоров'я» , чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 ст.195-6 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, причини не явки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно із ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом статті 255 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Об'єктом правопорушень, передбачених ст.195-6 КУпАП, є суспільні відносини в сфері обігу, а саме порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення надано:
-протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ 868603, відповідно до якого, ОСОБА_1 використав піротехнічних засіб, що не відноситься до категорії F1;
- письмові пояснення ОСОБА_2 , відповідно до яких вийшла у двір о 13 год.14.01.2026 року, та почула вибух, підійшла до воріт та побачила ОСОБА_3 , який сміявся, хотіла до нього звернутися, на що він сказав, щоб викликали поліцію, та викликала.
- письмові пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких проживає з дружиною, в АДРЕСА_1 , о 14-50 14.01.2026 року перебував поруч з будинком 1, при собі мав петарду, вуличні собаки кидаються на людей, то вирішив їх розігнати.
- фотознімок (куща) без пояснення, що зображено на ньому;
- витяг з Постанови КМУ № 8 від 5 січня 2021 року.
Згідно з ч.1 ст.195-6 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною нормою настає у разі порушення порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів.
Вказана норма є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які регулюють порядок виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів.
Відповідно до пункту 6 статті 32 Закону України «Про систему охорони здоров'я» № 2573-ІХ від 06.09.2022 (далі Закон № 2573-ІХ) вбачається, що класифікація піротехнічних виробів встановлюються Технічним регламентом піротехнічних виробів, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Технічним регламентом піротехнічних виробів, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №8 від 05.01.2021, визначено, що піротехнічні вироби класифікують таким чином: а) феєрверки: клас F1: феєрверки, що мають дуже низький рівень небезпеки і незначний рівень шуму та призначені для використання в умовах обмеженого простору, у тому числі феєрверки, які можуть використовуватися в житлових будівлях; клас F2: феєрверки, що мають низький рівень небезпеки та шуму та призначені для використання на відкритому повітрі в умовах обмеженого простору; клас FЗ: феєрверки, що мають середній рівень небезпеки, призначені для використання на відкритому просторі на великих відкритих площах, рівень шуму яких не є шкідливим для здоров'я людини; клас F4: феєрверки, що мають високий рівень небезпеки, призначені для використання виключно особами із спеціальною підготовкою (широко відомі як «феєрверки для професійного використання»), рівень шуму яких не є шкідливим для здоров'я людини; б) сценічні піротехнічні вироби: клас ТІ: піротехнічні вироби для сценічного використання, що мають низький рівень небезпеки; клас Т2: піротехнічні вироби для сценічного використання, які призначені для використання виключно особами із спеціальною підготовкою; в) інші піротехнічні вироби: клас Р1: піротехнічні вироби, за винятком феєрверків та сценічних піротехнічних виробів, що мають низький рівень небезпеки; клас Р2: піротехнічні вироби, за винятком феєрверків та сценічних піротехнічних виробів.
Пунктом 24 Регламенту встановлено, що для того, щоб полегшити простежуваність піротехнічних виробів, виробники повинні нанести на них реєстраційний номер, присвоєний призначеним органом з оцінки відповідності, що здійснює оцінку відповідності згідно з пунктом 50 цього Технічного регламенту. Реєстраційний номер для відстеження продукції має бути наведено у форматі: UA.TR.XXX-YY-ZZZZ...., - де UA.TR.XXX - ідентифікаційний номер призначеного органу, YY - скорочене позначення класу піротехнічного виробу, а ZZZZ.... - номер сертифіката типу.
Згідно наданих матеріалів, не зрозуміло яким чинном поліцейський визначив клас піротехнічного виробу.
До протоколу не додано протоколу огляду місця події, відеозапису з боді камери поліцейського, декларації про відповідність, яка б містила інформацію про найменування піротехнічного виробу, відомості про модель(марку), посилання на номери сертифікатів, згідно до яких, піротехнічний виріб, який був у ОСОБА_1 не відноситься до класу «F1».
Враховуючи вищевикладене слід зазначити, зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява №926/08), що суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи викладене, проаналізувавши надані суду матеріали, враховуючи матеріали справи, ґрунтуючись на внутрішніх переконаннях, суд робить висновок про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого за ч.1 ст. 195-6 КУпАП, тому вважаю, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно нього підлягає закриттю, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ч.1 ст. 164, ст. 247, 245,251,252,280 КУпАП, суд
Провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.195-6 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення і набирає чинності після закінчення строку на оскарження.
Суддя: Ю. А. Тананайська