Справа № 175/7212/25
Провадження № 1-кп/175/1068/25
11 березня 2026 року селище Слобожанське Дніпровського
району Дніпропетровської області
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора: ОСОБА_5 ,
захисника: адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого: ОСОБА_7 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024052390001891 від 08.12.2024 за обвинувальним актом щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Дружба Попаснянського району Луганської області, громадянина України, маючого неповну вищу освіту, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовослужбовця військової служби за мобілізацією, молодшого лейтенанта, командира 2 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого за законом,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 5 ст. 426-1 КК України,-
І. ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ВИЗНАНОГО СУДОМ ДОВЕДЕНИМ.
Молодший лейтенант ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, проходячи її на посаді командира 2 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. ст. 3, 17, 28, 29, 65, 68 Конституції України, п. п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 28-33, 111, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 08 грудня 2024 року, приблизно о 01 годині 00 хвилин, перебуваючи за місцем свого тимчасового мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , з мотивів помсти за звернення до ДБР щодо вимагання ним грошових коштів, бажаючи залякати підлеглого шляхом застосування психологічного насильства демонстративно поцілився з заздалегідь не спорядженої вогнепальної зброї - пістолета «Макарова» серійний номер НОМЕР_2 1988 року у область голови номера обслуги 2 самохідного артилерійського взводу 2 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_10 та здійснив три контрольованих спуска біля голови останнього, після чого, реалізуючи свої погрози, діючи з прямим умислом, з метою заподіяння смерті останнього, шляхом застосування насильства щодо підлеглого, з мотивів помсти за звернення до ДБР щодо вимагання ним грошових коштів, зарядив закріплену за ним вогнепальну зброю пістолет «Макарова» серійний номер НОМЕР_2 1988 року бойовими набоями та з відстані приблизно від двох до трьох метрів здійснив один прицільний постріл в область лівої тім'яної частини голови ОСОБА_10 , чим спричинив останньому наскрізне, вогнепальне, кульове поранення голови, яке супроводжувалось переломом кісток скріплення та основи черепа, розтрощенням головного мозку та ускладнилось розвитком гострої крововтрати, від якого він помер на місці.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 115КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Крім того, молодший лейтенант ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, проходячи її на посаді командира 2 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. ст. 3, 17, 28, 29, 65, 68 Конституції України, п. п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 28-33, 111, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 08 грудня 2024 року, приблизно о 01 годині 00 хвилин, перебуваючи за місцем свого тимчасового мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , з мотивів помсти за звернення до ДБР щодо вимагання ним грошових коштів, бажаючи залякати підлеглого шляхом застосування психологічного насильства демонстративно поцілився із заздалегідь не спорядженої вогнепальної зброї - пістолета «Макарова» серійний номер НОМЕР_2 1988 року у область голови номера обслуги 2 самохідного артилерійського взводу 2 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_10 та здійснив три контрольованих спуска біля голови останнього, після чого, реалізуючи свої погрози, діючи з прямим умислом, з метою заподіяння смерті останнього, шляхом застосування насильства щодо підлеглого, з мотивів помсти за звернення до ДБР щодо вимагання ним грошових коштів, зарядив закріплену за ним вогнепальну зброю пістолет «Макарова» серійний номер НОМЕР_2 1988 року бойовими набоями та з відстані приблизно від двох до трьох метрів здійснив один прицільний постріл в область лівої тім'яної частини голови ОСОБА_10 , чим спричинив тяжкі наслідки у виді смерті останнього внаслідок наскрізного, вогнепального, кульового поранення голови, яке супроводжувалось переломом кісток скріплення та основи черепа, розтрощенням головного мозку та ускладнилось розвитком гострої крововтрати.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 426-1 КК України, як застосування насильства щодо підлеглого, вчинене із застосуванням зброї, що спричинило тяжкі наслідки, в умовах воєнного стану.
ІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН.
Обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 вказаних вище кримінальних правопорушень встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.
В зв'язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину та погодився з кваліфікацією вчинених ним злочинів, а прокурор та захисник не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і під час судового розгляду обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо обставин, які характеризують особистість обвинуваченого та обтяжують чи пом'якшують покарання, а дослідження інших доказів у провадженні не здійснювалось. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння зазначеними вище учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину свою в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 5 ст. 426-1 КК України, визнав повністю та пояснив, що ним дійсно скоєні ці кримінальні правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин. Знає, що сім'я померлого ОСОБА_10 перебуває у складних умовах, його дружина хворіє, в ОСОБА_10 є неповнолітні діти, жалкує. Дій щодо відшкодування шкоди потерпілій не здійснював. В скоєному кається та просить суд суворо не карати. Пояснив, що на його утриманні знаходяться двоє малолітніх дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .Відповідно до рішення Деснянського районного суду міста Києва від 19 лютого 2024 року мати ОСОБА_11 позбавлено батьківських прав відносно дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначено місце проживання дитини з батьком ОСОБА_7 . Також на утриманні обвинуваченого перебуває наразі батько ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який хворіє на тяжку хворобу, є особою з інвалідністю 2 групи відповідно до довідки медико-соціальної експертної комісії, виписки. Діти наразі перебувають під наглядом ОСОБА_13 - дружини обвинуваченого на теперішній час, іде процес оформлення опікунства, проживають в Волинській області як внутрішньо переміщені особи.
Потерпіла ОСОБА_14 в судові засідання, що призначалися вісім разів в період з 05.06.2025 по 11.03.2026 жодного разу не з'явилась. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлялась належним чином. Відповідним листом суду повідомлялась про права та обов'язки, про можливість взяти участь у засіданнях за допомогою відеоконференцзв'язку. Правом подати до суду письмові пояснення, взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів не скористалась. Направила до суду копію постанови Дніпровського апеляційного суду від 25.11.2025 №175/19411/24, згідно з якою вина ОСОБА_10 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, не доведена допустимими та достовірними доказами; відсутність вини свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення; відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_10 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , закрито провадження щодо ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП на підставі п. 9 ст. 247 КУпАП. Надала копію відзиву Міністерства оборони України від 18.11.2025 на позовну заяву ОСОБА_14 до Міністерства оборони України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у справі №693/1509/25, копію свідоцтва про смерть ОСОБА_10 , від 27 грудня 2024 року серії І-СР №474569, копію висновку експерта №180 від 08.12.2024, згідно з яким під час судово-токсикологічного дослідження крові від трупу ОСОБА_10 не виявлено етиловий та інші спирти; ОСН: наскрізне, вогнепальне, кульове поранення голова з ушкодженням головного мозку; УСК: гостра крововтрата; розтрощення головного мозку; недокрів?я внутрішніх органів.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ЯКІ ПОМ'ЯКШУЮТЬ АБО ОБТЯЖУЮТЬ ПОКАРАННЯ.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає: щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає: вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
ІV. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ.
При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особистість винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчинених кримінальних правопорушень, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, обвинувачений ОСОБА_7 є військовослужбовцем, за місцем служби характеризується негативно, має постійне місце мешкання, за яким характеризується позитивно, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку у лікарів психіатра та нарколога як особа, яка страждає будь-якими захворюваннями наркологічного та/або психічного характеру, не значиться, раніше не судимий за законом.
Суд, враховуючи, що вчинені обвинуваченим кримінальні правопорушення є особливо тяжким злочином, що посягає на найвищу соціальну цінність - життя та здоров'я особи, та особливо тяжким злочином, що посягає на встановлений порядок несення військової служби, внаслідок скоєних злочинів було протиправно позбавлено життя людину, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання, вважає, що зазначені обставини свідчать про підвищену суспільну небезпеку обвинуваченого і його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Тому обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк у межах, визначених відповідними санкціями статті (частиною статті), із подальшим застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України. Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Підстав для застосування положень ст. 69 КК України судом не встановлено.
V. МОТИВИ УХВАЛЕННЯ ІНШИХ РІШЕНЬ ЩОДО ПИТАНЬ, ЯКІ ВИРІШУЮТЬСЯ СУДОМ ПРИ УХВАЛЕННІ ВИРОКУ, ТА ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ, ЯКИМ КЕРУВАВСЯ СУД.
Під час досудового розслідування обвинуваченому був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому ухвалами суду був продовжений. При цьому жодних обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, судом не встановлено, тому суд вважає за необхідне запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили залишити той самий - тримання під вартою.
Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого згідно ст. 124 КПК України.
Питання щодо скасування арешту майна суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 174 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_7 визнати винним за ч. 1 ст. 115, ч. 5 ст. 426-1 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 115 КК України у виді одинадцяти років позбавлення волі;
- за ч. 5 ст. 426-1 КК України у виді десяти років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді одинадцяти років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити той самий - тримання під вартою.
Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_7 строк попереднього ув'язнення в період часу з 15 години 20 хвилин 08 грудня 2024 року по день набрання вироком законної сили, виходячи з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Речові докази:
шапка зеленого кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, яку поміщено до картонної коробки і опечатано бирками з пояснювальними написами, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області - знищити;
один DVD-RW диск - залишити в матеріалах кримінального провадження;
штани військового зразка, кофта флісова військового зразка, футболка військового зразка, пара кросівок, які запаковані до картонної коробки коричневого кольору з логотипом Нової пошти та багатьма фабричними надписами, розмірами 28,0х40,0?33,0 см. заклеєна прозорим безкольоровим скотчем, під яким вклеєна паперова бірка за друкованими надписами завіреними підписом експерта, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, згідно з квитанцією №819 - знищити;
4 марлеві серветки зі змивами з місця події в 4 конвертах НПУ, шапка в коробці, 10 марлевих серветок зі змивами в 10 паперових конвертах, зразок крові ОСОБА_15 в паперовому конверті, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області - знищити;
1 марлевий тампон в паперовому згортку, первинна упаковка: 1 марлевий тампон в паперовому згортку, первинна упаковка - в сейф-пакетах № 6094074, № 6094071 із полімерного матеріалу, верхні частини яких зафіксовані клейкими стрічками синього кольору, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області - знищити;
пістолет Макарова з серійним номером « НОМЕР_2 », два магазина, дев'ять патронів калібру 9?18 мм, які поміщені до сейф-пакету N?5777875, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, згідно квитанції № 575 - повернути військовій частині НОМЕР_1 ;
два демонтовані патрона калібру 9?18 мм., дві кулі та чотири гільзи патронів 9х18 мм, які поміщені до сейф-пакету N?5777875, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, згідно квитанції № 575 - знищити;
три змінні носії інформації - карта пам?яті Місго SD, ємністю 16 GB - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Клопотання ОСОБА_16 про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт майна у кримінальному провадженні № 12024052390001891 від 08.12.2024, накладений ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2024 року.
Транспортний засіб марки MITSUBISHI L200, VIN № НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 повернути законному володільцю ОСОБА_16 .
Стягнути з ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь держави витрати, пов'язані із проведенням експертизи у сумі 2387 (дві тисячі триста вісімдесят сім) грн. 70 копійок.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: ОСОБА_17
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_2