Справа № 173/3408/24
Провадження №1-кп/173/39/2026
Іменем України
09 березня 2026 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ;
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі Верхньодніпровського районного суду клопотання прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.03.2023 за № 62023170030000390 про звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, військовослужбовця військо служби за призивом під час мобілізації на посаді солдата резерву взводу резерву рядового складу 2 роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
05 листопада 2024 року до Верхньодніпровського районного суду надійшло клопотання прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону У країн «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройне агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, і територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державне влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національне безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційна прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осі із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про Оборону України» у разі збройне агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України прийняв рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.
Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншим: військовими формуваннями розпочинають воєнні дії, у тому числі проведення спеціальних операцій (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо); кіберпросторі.
З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій: настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану України» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-1Х, в Україні із 05 години 30 хвилин 2 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який в подальшому продовжений на діє на теперішній час.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 421 від 26.12.2022 солдата ОСОБА_5 призначено на посаду солдата резерву 3 взводу резерву рядового складу 2 роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 та зараховано до списків особового складу та поставлено на всі види забезпечення.
Таким чином, солдат ОСОБА_5 в розумінні вимог ст. 18, 19, 22, 401, диспозиції ст. 407 КК України, є військовослужбовцем, тобто суб'єктом вказаного злочину, та останньому достеменно відомо про несення військової служби під час воєнного стану.
Згідно зі ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу; захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову служб; відповідно до законодавства.
Військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, солдат ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.
Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил Україні про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
За приписами статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої службі Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійно бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтриманню внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишай їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Проте, солдат ОСОБА_5 достовірно знаючи свої обов'язки передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючі можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив ї порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
02 березня 2023 року, солдат ОСОБА_5 усвідомлюючи реальну можливість участі у веденні бойових дій, вирішив не виконувати свої обов'язки щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та взагалі ухилитися від військової служби у військовій частині НОМЕР_1 .
Так, солдат ОСОБА_5 являючись військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи її на посаді солдата резерву 3 взводу резерву рядового складу 2 роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 02 березня 2024 року, близько 07 години 00 хвилин, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, з метою тимчасово ухилитись від військової служби в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, самовільно залишив місце служби - військову частину НОМЕР_1 , яка дислокувалась за адресою: АДРЕСА_2 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану), проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, ввірених йому за посадою, заходів для повернення до пункту дислокації військової частини НОМЕР_1 не приймав, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв, та був незаконно відсутній на військовій службі до 25 жовтня 2024 року.
25 жовтня 2024 року, солдат ОСОБА_5 , самостійно прибув до третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві та заявив про себе, внаслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.
25 жовтня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто у самовільному залишенні місця служби, вчиненому в умовах воєнного стану військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю ОСОБА_6 .
Розпорядженням заступника керівника апарату суду № 51 від 28.04.2025 призначено повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи на підставі рішення зборів суддів № 4 від 08.04.2025.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі визначено суддю ОСОБА_7 .
Розпорядженням керівника апарату суду № 240 від 16.06.2025 призначено повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_7 .
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2025 справу розподілено судді ОСОБА_1 .
Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 від 16.07.2025 справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.
Як вбачається з матеріалів, наданих до клопотання прокурора, згідно з рекомендаційним листом командира військової частини НОМЕР_2 командування частини дає згоду на прийняття солдата ОСОБА_5 на військову службу за контрактом.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 призваний на військову службу за мобілізацією, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності за ст. 407, 408 КК України не притягався.
Підготовче судове засідання з розгляду клопотання прокурора призначалось неодноразово, однак підозрюваний ОСОБА_5 в судові засідання призначені на 10 год. 00 хв. 15 серпня 2025 року, 09 год. 00 хв. 11 вересня 2025 року, 09 год. 00 хв. 28 жовтня 2025 року, 13 год. 00 хв. 08 грудня 2025 року, 13 год. 00 хв. 29 січня 2025 року, 11 год. 00 хв. 09.03.2026 р. не з'явився.
Разом з цим, на адресу Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшло сповіщення сім'ї № 32 з/4151 згідно з яким солдат ОСОБА_5 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час мінометного обстрілу.
Згідно з ч. 1 ст. 288 КПК України розгляд клопотання прокурора здійснюється у присутності сторін кримінального провадження та потерпілого в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, із особливостями, встановленими цією статтею.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні просила залишити клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на даний час без розгляду з огляду на отриману інформацію.
Розглянувши матеріали клопотання, суд вважає, що за відсутності підозрюваного ОСОБА_5 відсутні підстави для задоволення клопотання, оскільки у суду наявна інформація про можливу загибель підозрюваного у зв'язку з чим суд вважає неможливим продовжити судове провадження в загальному порядку, оскільки обвинувальний акт до суду не надходив. Крім того, діючий КПК не передбачає залишення вказаного клопотання без розгляду.
Згідно з ч. 4 ст. 288 КПК України у разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку або продовжує судове провадження в загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акта до суду.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання прокурора та повернути матеріали за результатами розгляду клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку згідно ч. 4 ст. 288 КПК України.
Керуючись ч. 4 ст. 288 КПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 5 ст. 407 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.03.2023 за № 62023170030000390.
Копію матеріалів за результатами розгляду клопотання направити прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляції безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня оголошення ухвали.
Суддя: