Справа № 932/9060/25
Провадження № 2/932/3013/25
06 березня 2026 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді - Куцевола В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у місті Дніпрі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
24.02.2025 року до Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 26.01.2021 року між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №ANE7CT155101077792. Відповідно до умов укладеного договору, відповідач отримав кредит у розмірі 80000,00 грн., строком на 38 місяців, зі сплатою процентів у розмірі 50,00 % щорічно. Банк свої зобов'язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання банком, а саме отримавши кредитні кошти. Відповідач не виконує свої зобов'язання за договором, у зв'язку з чим станом на 01.02.2025року утворилась заборгованість у розмірі 41521,62 грн., яка складається з: 36103,04 грн. - загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 5418,58 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами.
Ухвалою суду від 01.09.2025 року відкрито провадження по справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Сторонам встановлено строк на подання заяв по суті справи.
Відповідачу надсилалась ухвала про відкриття провадження у справі та позовна заява з додатками до неї. Відповідно до вимог ст. ст.128, 272 ЦПК України, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд цієї цивільної справи та про свої процесуальні права та обов'язки, однак правом на подання відзиву, будь-якої письмової заяви або клопотання не скористався.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи у межах наданих позивачем письмових доказів, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 26.01.2021 року між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №ANE7CT155101077792, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 80000,00 грн., строком на 38 місяців, зі сплатою процентів у розмірі 50,00 % щорічно.
Банк свої зобов'язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання банком, а саме отримавши кредитні кошти.
Відповідач не виконує свої зобов'язання за договором, в зв'язку з чим станом на 01.02.2025року утворилась заборгованість у розмірі 41521,62 грн., яка складається з: 36103,04 грн. - загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 5418,58 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами.
На підтвердження заявлених позовних вимог АТ «Акцент-Банк» надано кредитний договір №ANE7CT155101077792 від 26.01.2021 року, заява клієнта, паспорт споживчого кредиту, які підписані сторонами, графік погашення, розрахунок заборгованості за кредитним договором, виписка по рахунку.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У ч.2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент-Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 користувався грошовими коштами та частково погашав утворену заборгованість.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому відповідно до норми ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Нормою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Аналізуючи встановлені обставини справи, вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №ANE7CT155101077792 від 26.01.2021 року, приймаючи до уваги надані докази на підтвердження позовних вимог та факту укладення між сторонами даного кредитного договору із дотриманням вимог законодавства щодо його змісту та форми, а також встановлено невиконання відповідачем, на відміну від позивача, своїх зобов'язань за цим кредитним договором, що зумовило виникнення у відповідача кредитної заборгованості у вказаному розмірі, а у позивача - права вимагати від відповідача її погашення шляхом здійснення повернення кредиту, враховуючи дотримання позивачем вимог закону для реалізації права на пред'явлення до відповідача вимоги про повернення кредиту і протиправне невиконання останнім такої вимоги, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними.
Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням того, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість, яка ним добровільно не сплачується, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №ANE7CT155101077792 від 26.01.2021 року станом на 01.02.2025 року в розмірі 41521,62 грн., яка складається з: 36103,04 грн. - загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 5418,58 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між учасниками справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви у сумі 2422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, -
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080, 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) заборгованість за кредитним договором №ANE7CT155101077792 від 26.01.2021 року станом на 01.02.2025 року в розмірі 41521,62 грн., яка складається з: 36103,04 грн. - загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 5418,58 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080, 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя В.В. Куцевол