Справа № 732/330/26
Провадження № 1-кс/732/51/26
про обрання запобіжного заходу - тримання під вартою
11 березня 2026 року м. Городня
Слідчий суддя Городнянського районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , за дистанційної участі у режимі відеконференції прокурора ОСОБА_3 , за участі в залі суду слідчого - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Городня клопотання старшого слідчого СВ Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 62026100150000510, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.02.2026 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Киселівка, Чернігівського району, Чернігівської області, українцю, громадянину України, з повною загальною середньою освітою, військовослужбовцю, курсанту 5 навчального взводу 5 навчальної роти 2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованому в АДРЕСА_1 , фактично проживаючому в АДРЕСА_2 , не одруженому, неповнолітніх дітей не має, раніше не судимому,-
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України
старший слідчий СВ відділення поліції № 3 (м. Городня) Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим прокурором Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
У судовому засіданні слідчим клопотання підтримано із підстав, викладених у клопотанні. Прокурором вказано на підстави та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та про доцільність найбільш суворого запобіжного заходу, оскільки інші запобіжні заходи не здатні забезпечити мету їх застосування щодо ОСОБА_5 .
Підозрюваний заперечував проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив обрати домашній арешт у будинку за місцем його теперішнього проживання, вказуючи, що такий будинок належить його матері.
Заслухавши учасників, вивчивши матеріали кримінального провадження слідчим суддею встановлено таке.
10.02.2026 слідчими П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у місті Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві за процесуального керівництва прокурорів Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026100150000510 від 10.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
У подальшому 23.02.2026 згідно постанови заступника керівника Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 з метою забезпечення ефективності досудового розслідування визначено підслідність кримінального провадження № 62026100150000510 від 10.02.2026 слідчому відділенню відділення поліції № 3 (м.Городня) Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області. Передумовою реалізації прокурором передбачених ч. 5 ст. 36 КПК України повноважень було здійснення відповідним органом, визначеним у ст. 216 КПК України, досудового розслідування у кримінальному провадженні та встановлення за наслідками такого розслідування його неефективності.
Начальником слідчого відділення відділення поліції № 3 (м.Городня) Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_8 визначено групу слідчих, які є уповноваженими згідно процесуального закону звертатися до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу.
Клопотання про обрання запобіжного заходу розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, повноваження якого визначені у встановленому процесуальним законом порядку.
10 березня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
За змістом підозри встановлено, що ОСОБА_5 , рядовий (солдат) призваний на військову службу під час мобілізації 26.04.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, без відповідних дозволів командирів, начальників та без поважних причин, 25.06.2025 самовільно залишив місце служби - місце тимчасової дислокації 5 навчального взводу 5 навчальної роти 2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 , після чого поїхав до місця свого проживання, а саме: АДРЕСА_2 , де проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням обов'язків з військової служби, не виконував будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов'язків із 25.06.2025 по10.10.2025.
Із матеріалів кримінального провадження, зокрема із задокументованих показань свідків, виходячи із матеріалів службового розслідування та, приймаючи до уваги визнання вини у діяннях і наслідках самим ОСОБА_5 вбачається, що для пред'явленої підозри за ч.5 ст. 407 КК України є достатньо вагомі правові підстави і діяння, визначене як кримінальне правопорушення карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Критерії обгрунтованості підозри» нагадав Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Кавала проти Туреччини" (заява №28749/18)."Обґрунтованість" підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п. 1 (с) ст. 5. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої п. 1 (с) ст. 5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину. Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень".
Докази обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_5 зібрані і додані до матеріалів справи, у сукупності включають відомості, які викликають обґрунтовану підозру у вчиненні умисного інкримінованого злочину.
При вирішенні клопотання слідчий суддя приймає до уваги характер вчиненого протиправного діяння, його тяжкість. Слідчий суддя погоджується із доводами сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_5 ,, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Сталих соціальних зв'язків за місцем останнього проживання він не має, неодружений, без дітей, не працевлаштований. Підозрюваний, перебуваючи на свободі, може перешкодити кримінальному провадженню шляхом створення штучних перешкод та може вчиняти інші кримінальні правопорушення, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, також він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки добровільно не вжив заходів до припинення правопорушення і правопорушення було припинено поліцією, які виявили ОСОБА_9 .
У судовому засіданні слідчим та прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З огляду на викладене, клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню. Слідчому судді не подано вагомих доказів, які свідчать на користь доводів сторони захисту щодо здатності запобіжного заходу у виді домашнього арешту забезпечити мету застосування запобіжного заходу. Тож поза розумним сумнівом більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим у п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Згідно частини 4 статті 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2,258-258-6,260,261,402-405,407,408,429,437-442-1 КК України.
Оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч.5 ст. 407 КК України, враховуючи вище вказані конкретні обставни наведеного провадження та підтверджені ризики, передбачені у п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя не вбачає можливим визначити розмір застави, обравши запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Домашній арешт, виходячи із обставин попереднього переховування і не повернення протягом розумного періоду на військову службу не здатен забезпечити належну процесуальну поведінку, як і інші більш м'які заходи.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя,-
задовольнити клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід - тримання під вартою строком 60 днів, із подальшим утриманням в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор». Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто із 11 березня 2026 16:30. Строк закінчення дії ухвали 10 травня 2026 року.
Альтернативний захід у виді застави згідно частини 4 статті 183 КПК України ОСОБА_5 не визначати.
Ухвала про обрання запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1