Справа №: 385/166/26 Провадження № 3/385/54/26
10.03.2026 року м. Гайворон
Суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області Венгрин М.В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 (м. Гайворон) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 122-2 та ч. 5 ст. 126 КУпАП,
ОСОБА_1 24.01.2026 о 23:23 в м. Гайворон по вул. Л. Каденюка керуючи автомобілем Opel Astra, номерний знак НОМЕР_1 , не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольорів та гучномовця, чим порушив вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху України, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Крім того ОСОБА_1 24.01.2026 о 23:23 в м. Гайворон по вул. Л. Каденюка керуючи автомобілем Opel Astra номерний знак НОМЕР_1 , будучи особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.1а ПДР України, вчинивши правопорушення передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Оскільки до суду надійшло дві справи про вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, та такі розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), то відповідно до ст. 36 КУпАП слід об'єднати справи № 385/166/26 та № 385/167/26 в одне провадження та присвоюю справі № 385/166/26 (провадження № 3/385/54/26).
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Заяв про причини неявки чи про відкладення розгляду справи не подав.
При цьому суд бере до уваги, що ОСОБА_1 не заявляв жодних клопотань до суду про витребування доказів, виклик свідків і не висловлював своїх міркувань щодо законності складення на нього протоколу.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також враховуючи закінчення строків притягнення особи до відповідальності, суд вважає, що слід вирішити справу за відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Зважаючи на викладене, судом вирішено провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , що не суперечить правовим приписам ч. 2 ст. 268 КУпАП.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП, полягає у невиконанні водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Відповідно до вимог п. 8.9 «б» ПДР України Вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП полягає у повторному протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною другою та четвертою цієї статті.
Ч. 4 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами .
Відповідно до вимог п. 2.1 А ПДР України встановлено заборону, зокрема керувати транспортним засобом, без посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 24.01.2026 о 23:23 в м. Гайворон по вул. Л. Каденюка керуючи автомобілем Opel Astra, номерний знак НОМЕР_1 , не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольорів та гучномовця, чим порушив п. 8.9 б Правил дорожнього руху України, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП. А також, що ОСОБА_1 24.01.2026 о 23:23 в м. Гайворон по вул. Л. Каденюка керуючи автомобілем Opel Astra, номерний знак НОМЕР_1 , будучи особою яка позбавлена права керування транспортним засобом повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.1а ПДР України, вчинивши правопорушення передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи суд встановив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень доводиться такими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 574741 від 25.01.2026, з якого вбачається, що ОСОБА_1 24.01.2026 о 23:23 в м. Гайворон по вул. Л. Каденюка керуючи автомобілем Opel Astra номерний знак НОМЕР_1 , не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольорів та гучномовця;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №574721 від 25.01.2026, з якого вбачається, що ОСОБА_1 24.01.2026 о 23:23 в м. Гайворон по вул. Л. Каденюка керуючи автомобілем Opel Astra номерний знак НОМЕР_1 , будучи особою яка позбавлена права керування транспортним засобом повторно протягом року.
- постановою серії ЕНА № 4166991 якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 20400,00 грн;
- постановою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 20.05.2025 в справі № 385/440/25, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 40800,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 7 років без оплатного вилучення транспортного засобу;
- відеозаписами на дисках DVD-R, що надійшов до суду разом з протоколом про адміністративне правопорушення згідно супровідного листа до нього, та був долучений до протоколу службовою особою, відповідно до ст. 251 КУпАП, які були оглянуті під час судового засідання, на яких зафіксовано факт руху автомобіля Opel Astra номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 в м. Гайворон по вул. Л. Каденюка та невиконання ним вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольорів та гучномовця на протязі тривалого часу.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2 та ч. 5 ст. 126 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Суд вважає, що під час складення протоколів інспектором повністю дотримано вимоги ст.256 КУпАП, такий протокол складено уповноваженою особою, його форма та зміст повністю відповідають чинному законодавству.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2 та ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Факт вчинення ОСОБА_1 порушень передбачених ч. 1 ст. 122-2 та ч.5 ст. 126 КУпАП підтверджується належними доказами, в тому числі долученими до матеріалів справи відеозаписами, якими достовірно підтверджено факт керування без посвідчення водія повторно протягом року та невиконання законної вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу.
З огляду на наведене, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень передбачених ч. 1 ст. 122-2 та ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Враховуючи положення ст. 251 КУпАП, суд констатує, що всі зібрані докази, зокрема відеозаписи, що долучені до протоколу відповідають вимогам КУпАП та містять інформацію, що встановлює наявність адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122-2 та ч. 5 ст. 126 КУпАП та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні цих правопорушень.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2 та ч. 5 ст. 126 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, не містять розбіжностей, оскільки у відповідності до статей 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Також слід зазначити, що ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку, в тому числі для забезпечення дотримання правил дорожнього руху, може закріплювати на форменому одязі, фото - і відеотехніку.
Згідно довідки ВП №1 (м. Гайворон) № 10729-2026 від 26.01.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 раніше протягом року до адміністративної відповідальності за порушення ПДР притягувався зокрема за ч. 4 та ч. 5 ст. 126 КУпАП та ч. 1 ст.130 КУпАП, посвідчення водія в нього не вилучено та знаходиться у власника.
Водночас щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2, ч. 5 ст. 126 КУпАП - повторному протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами другою, четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Враховуючи, що відповідно до санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП вказане правопорушення є більш серйозним, тому стягнення має бути накладено в межах санкції вказаної статті.
Враховуючи те, що вина ОСОБА_1 у вчинених правопорушеннях, передбачених ч. 1 ст. 122-2 та ч. 5 ст. 126 КУпАП доведена повністю, а тому суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років.
В п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 зазначено, що оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч. 6 ст. 121, ч. 2 та 3 ст. 130 КУпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі. Доказів того, що автомобіль належить ОСОБА_1 матеріали справи не містять, та вбачається, що оскільки відсутні відомості про належність такого порушнику на праві власності, так як в протоколі вказано про належність такого ОСОБА_3 , тому суд не вбачає за можливе застосовувати додаткове стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, яке передбачене санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд враховує положення ч. 3 ст. 30 КУпАП, а також правовий висновок Верховного Суду від 04.09.2023 в справі № 702/301/20, відповідно до якого особі, яку визнано винуватою у вчиненні правопорушення, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Суд наголошує на тому, що внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями. При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб'єктивного права), так і покладенням на особу у зв'язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов'язків, а також роз'яснення особі наслідків невиконання покладених обов'язків та ухилення від відбування додаткового покарання. Підхід щодо неможливості призначення покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання (аналогічна думка викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2023 року №702/301/20).
З огляду на викладене доцільно накласти також стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
У даному випадку ОСОБА_1 вчинив нові адміністративні правопорушення 24.01.2026, за які даною постановою суду застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 5 років - до закінчення строку дії такого ж стягнення строком на 7 років, що застосоване до ОСОБА_1 постановою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 20.05.2025 в справі №385/440/25, раніше. Тому, згідно із вказаними вимогами ч. 3 ст. 30 КУпАП, підлягає приєднанню невідбута частина усіх раніше призначених стягнень, а загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом при цьому може перевищувати гранично допустимий строк 10 років.
Суд враховує, що постановою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 20.05.2025 в справі № 385/440/25 за ч. 5 ст. 126 КУпАП до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді, зокрема, позбавлення права керування транспортними засобами на строк 7 років. Постанова набрала законної сили 02.06.2025, згідно відомостей в ЄДРСР. Відповідно до ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права, тобто по 02.06.2032. Отже, станом на 10.03.2026. ОСОБА_1 не відбув 6 років 2 місяці та 23 дні даного адміністративного стягнення. Такий строк підлягає приєднанню до строку позбавлення права керування, що визначений в даній постанові.
Суд враховує також висновки із рішення по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої Палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил,оскільки володіння та використання автомобілів є таким,що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них,тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Крім того, у даному випадку встановлені обставини вказують про систематичність вчинення правопорушень і про умисне невиконання судового рішення (постанови Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 02.04.2025 в справі № 20.05.2025 в справі №385/440/25 КУпАП, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді, зокрема, позбавлення права керування транспортними засобами на строк 7 років). Невиконання заборони керування транспортними засобами особою, до якої застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, його ухилення від виконання постанови суду, що є однією з форм невиконання судового рішення, як підстави для притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 382 КК України. Основним безпосереднім об'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України є інтереси правосуддя в частині забезпечення повного і своєчасного виконання судового рішення. Об'єктом правопорушення, передбаченого ч. 5 статті 126 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Суспільні відносини, які охороняються законом про кримінальну відповідальність, не є ідентичними (постанова ККС ВС від 27.02.2023 р. у справі № 450/205/19).
Згідно зі ст. 253 КУпАП, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування. Тому, у даному випадку матеріали справи в частині щодо таких дій ОСОБА_1 , необхідно направити прокурору для прийняття відповідного процесуального рішення щодо внесення відомостей в ЄРДР.
Керуючись ст. 40-1 КУпАП, відповідно до якої судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, тому слід стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,
справи № 385/166/26 (провадження № 3/385/54/26) та № 385/167/26 (провадження № 3/385/55/26) в одне провадження та присвоїти справі № 385/166/26 (провадження № 3/385/54/26).
ОСОБА_1 визнати винним вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2 та ч. 5 ст. 126 КУпАП й накласти на нього адміністративне стягнення за ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 коп з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до накладеного адміністративного стягнення приєднати невідбуту частину адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами відповідно до постанови судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 20.05.2025 в справі №385/440/25, строком на 6 років 2 місяці та 23 дні та остаточно застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді у виді штрафу розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 коп з позбавленням права керування транспортними засобами на 11 (одинадцять) років 2 місяці та 23 дні.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн 60 коп.
Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом на вказаний строк після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права, згідно ст. 317-1 КУпАП.
Копію постанови направити до Гайворонського відділу Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРДР кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя : М. В. ВЕНГРИН
Дата документа 10.03.2026