"10" березня 2026 р. Справа № 363/7412/25
10 березня 2026 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Рукас О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Вишгородського районного суду Київської надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею було призначено суддю Рукас О.В.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 523618 від 25.11.2025 року вбачається, що 25 листопада 2025 року о 19 год. 30 хв. в м. Вишгород, Вишгородського району, Київської області, просп. Шевченка, буд. 2г, водій ОСОБА_1 , керувала автомобілем марки Toyota Rave 4, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння.
Огляд на стан алкогольного сп'яніння з добровільної згоди водія ОСОБА_1 проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Драгер 6820 під відеозапис та у присутності двох свідків. Результат огляду на стан алкогольного сп'яніння зафіксований в чеці тесту №553 від 25.11.2025 є позитивний, стан алкогольного сп'яніння 0,55 проміле.
Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.9а ПДР України, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
У судове засідання 10.03.2026 року ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час і місце судового розгляду була повідомлена належним чином, шляхом направлення SMS-повідомлення про дату, час і місце судового засідання, відповідно до заяви про отримання судових викликів в електронній формі. До початку судового засідання від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій вона провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, підтримала раніше подані пояснення, просила суд проводити судове засідання без її участі, за участі її захисника.
Будучи присутньою в судовому засіданні 16.02.2026 року ОСОБА_1 , повідомленою про права та обов'язки, надала суду пояснення наступного змісту. 25 листопада 2025 року приблизно о 19 годині 30 хвилин вона керувала транспортним засобом марки Toyota Rave 4 у м. Вишгород Київської області по пр. Шевченка. В автомобілі була сама. Припарковавши свій автомобіль біля магазину «Червоний маркет» на пр. Шевченка, 2г, вона заглушила двигун автомобіля, вийшла із машини, і в цей час відбулося зіткнення з автомобілем марки Мерседес, який здійснив наїзд на її транспортний засіб. З автомобіля Мерседес вийшли два чоловіки, які почали їй погрожувати, ображати та кричати. Внаслідок даної дорожньо - транспортної пригоди вона особисто викликала працівників поліції.
Після приїзду на місце ДТП працівники поліції запропонували їй пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, за допомогою газоаналізатору Драгер, у присутності свідків, на що вона добровільно погодилась. Поліцейські пропонували та пояснювали щось про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, однак вона перебувала у стані сильного душевного хвилювання, тому не пам'ятає, що саме вони казали.
Проходячи огляд на стан алкогольного сп'яніння, поліцейські при ній розпакували мундштук до приваду Драгер, зробили контрольний забір повітря, який показав 0,0 проміле. Вона продула прилад Драгер, результат вона не побачила, але поліцейські їй озвучили 0,55 проміле та надали чек тестування на алкоголь для ознайомлення. Вона особисто написала пояснення, також свідки написали свої пояснення. Поліцейськими було складено протокол про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, який вона особисто підписала та отримала його копію. Будь яких заперечень щодо проведеної процедури огляду на стан алкогольного сп'янінням, або складених матеріалів у неї не було, оскільки вона перебувала у шоковому стані. В цей день алкогольні напої вона не вживала, однак оскільки вона перебувала до цього на кладовищі у мами, вона вживала медичний препарат «Барбовал».
Свою провину у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 не визнала.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Герасимов П.О. в судовому засіданні зазначив, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Долучив до матеріалів справи клопотання про закриття провадження у справі, в якому зазначив, що дійсно ОСОБА_1 25.11.2025 року о 19 год. 21 хв. припарковала свій автомобіль марки Toyota RAV4, державний номерний знак НОМЕР_1 біля магазину «Аврора», що розташований, в м. Вишгород, по проспекту Шевченка, 2-г. Через хвилину, тобто о 19 год. 22 хв. в її припаркований автомобіль в'їхав автомобіль Mercedes A150 державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 . В процесі спілкування с працівниками поліції, останні повідомили ОСОБА_1 , що вбачають у неї ознаки алкогольного сп'яніння. Разом з тим ОСОБА_1 зауважила, що ані в цей день, ані на передодні вона лікарських препаратів, алкогольних напоїв не вживала, та у стані сп'яніння не перебувала. Працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці ДТП, на що вона дала свою добровільну згоду та пройшла зазначений огляд. Огляд проводився із застосуванням приладу Драгер 6820, який показав позитивний результат - 0,55 проміле.
Захисник вважав, що ОСОБА_1 з даним результатом не погодилась, про що повідомила працівників поліції. Однак працівники поліції поспішали на виклик, а тому на вказані заперечення не відреагували, для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння до медичної установи ОСОБА_1 не доставили, та в подальшому від керування транспортним засобом ОСОБА_1 не відсторонили.
Також зауважив, що долучене до матеріали справи відео не містять відомостей щодо доставлення ОСОБА_1 поліцейськими до закладу охорони здоров'я для проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. До матеріалів справи в якості доказів долучено Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.11.2025 року, яким ОСОБА_1 начебто направлено для огляду до Вишгородської ЦРЛ, яке не містить підпису ОСОБА_1 . Вважає, що дане направлення також підтверджує те, що ОСОБА_1 з результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів не погодилась, в результаті чого була направлена до медичного закладу для проведення такого огляду, проте працівниками поліції доставлена до нього не була.
На думку сторони захисту працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння, передбачених ст. 266 КУпАП, та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС та МОЗ N 1452/735 від 09.11.2015 року, оскільки, не зважаючи на наявність у ОСОБА_1 заперечень щодо стану алкогольного сп'яніння та результатів проведеного огляду, ОСОБА_1 не було доставлено до медичного закладу для проходження повторного огляду на стан сп'яніння, як в цілому і не роз'яснено порядку проведення огляду та можливості проходження повторного огляду у медичному закладі. Вказані порушення відповідно до ст. 266 КУпАП мають наслідком визнання результатів проведеного огляду недійсними.
Вважаючи, що наданими доказами не доведено факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, просив закрити провадження у справі №363/7412/25, за відсутністю в діях ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання за клопотанням сторони захисту викликалися працівники поліції Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, які складали відносно ОСОБА_1 матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: лейтенант поліції Шевчук Василь Анатолійович, та старший лейтенант поліції Пальченко Олександр Валентинович.
В судовому засіданні лейтенант поліції ОСОБА_3 зазначив 25.11.2025 року у вечірній час на спеціальну лінію 102 надійшло повідомлення, що сталось ДТП за адресою пр. Шевченка 2г у м. Вишгород. Прибувши за зазначеною адресою було встановлено, що відбулось зіткнення двох автомобілів, один з яких Toyota RAV4, під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 , від останньої було відчутно запах алкоголю з порожнини рота, та встановлено почервоніння очей. У зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку в присутності 2-х свідків, та під відеофіксацію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці ДТП за допомогою технічного засобу газоаналізатора ДРАГЕР, на що остання надала добровільну згоду.
ОСОБА_1 було роз'яснено положення ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, було роз'яснено порядок проходження огляду на стан алкогольного сп'янінням як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичній установі.
Огляд ОСОБА_1 проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Драгер 6820 під відеозапис та у присутності двох свідків. Результат огляду на стан алкогольного сп'яніння був позитивний 0,55 проміле.
Після цього було складено схему ДТП, відібрано пояснення, та складено протоколи. ОСОБА_1 була ознайомлена зі змістом чеку тестування на алкоголь, складеного протоколу, про що поставила свій підпис, та отримала примірник протоколу. Жодних зауважень, заперечень з приводу проходження огляду на стан сп'янінням, його результатів, складених матеріалів, ОСОБА_1 не заявляла.
Щодо направлення на огляд до медичного закладу лейтенант поліції Шевчук В.А. пояснив, що ОСОБА_1 погодилась пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою технічного засобу газоаналізатора ДРАГЕР, ознайомилась з результатом, підписала чек. Заперечень щодо результату огляду від ОСОБА_1 не було. Про незгоду з результатом та бажання пройти огляд в медичному закладі ОСОБА_1 не висловлювалась.
ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом, та повідомлено її про це. На місце ДТП приїхала донька ОСОБА_1 з посвідченням водія відповідної категорії, якій і було передано керування даним автомобілем.
Відповідаючи на запитання лейтенант поліції ОСОБА_3 зазначив, що відносно ОСОБА_1 було складено акт огляду на стан сп'яніння та направлення до медичного закладу, потім проведено огляд за допомогою газоаналізатора ДРАГЕР, а потім за результатами проведеного огляду складено протокол про адміністративне правопорушення. Зазначений порядок дій відповідає вимогам Наказу МВС від 06.11.2015 № 1376 Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (зі змінами). Те що направлення не містить підпису працівника поліції та ОСОБА_1 це вплив людського фактору.
В судовому засіданні старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , пояснив, що 25.11.2025 року в вечірній час на службовий планшет надійшов виклик про ДТП. Прибувши на місце ДТП він побачив автомобіль Toyota RAV4, під керуванням ОСОБА_1 який знаходився на пішохідній зоні та поруч інший автомобіль марки Мерседес. Під час спілкування з водіями від водія ОСОБА_1 було чутно різкий запах алкоголю, також в неї було виявлено почервоніння очей. В результаті встановлених ознак алкогольного сп'янінням ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та було роз'яснено його порядок, як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичній установі. ОСОБА_1 добровільно погодилась пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці ДТП за допомогою технічного засобу газоаналізатора ДРАГЕР, результат огляду був позитивний - 0,55 проміле. ОСОБА_1 ознайомилась з чеком тестування на алкоголь, будь яких заперечень не виказувала, та в подальшому підписала зазначений Чек тестування, та складений відносно неї протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Жодних зауважень, заперечень, або незгоди з результатом тесту, необхідності пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, ОСОБА_1 не висловлювала. Після складання адміністративних матеріалів ОСОБА_1 була відсторонена від керування транспортним засобом, керування якого було передано її донці. Акт огляду разом з направленням були виписані відповідно до інструкції.
Відповідаючи на запитання зазначив, що ОСОБА_1 було роз'яснено порядок проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичній установі. Щодо складення Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння та Направлення на медичний огляд водія транспортного засобу, то вказаний порядок відповідає вимогам Наказу МВС від 06.11.2015 № 1376 Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , будучи повідомленим про права та обов'язки суду показав, що 25.11.2025 року приблизно о 19 годині він керував транспортним засобом автомобілем Мерседес А150, державний номерний знак НОМЕР_2 , та їхав до себе додому, за адресою м. Вишгород, пр. Шевченка, буд. 2д. Разом з ним в автомобілі був ОСОБА_2 . Він побачив як ОСОБА_1 , яка керувала автомобілем Toyota RAV4, під час паркування на тротуарі здійснила зіткнення з його автомобілем. ОСОБА_1 вийшла зі свого автомобіля та почала лаятись. Вважає, що ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп'янінням, оскільки від неї було чутно запах алкоголю. Він особисто та ОСОБА_1 зі свого боку викликали працівників поліції.
По приїзду працівників поліції у його присутності, та присутності іншого свідка було проведено огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння. Під час огляду ОСОБА_1 поводилась агресивно, неадекватно, та висловлювалась грубою нецензурною лайкою. Працівниками поліції було надано роз'яснення щодо порядку проходження огляду на стан сп'яніння як на місці так і в лікарському закладі. ОСОБА_1 спочатку не хотіла проходити огляд на стан алкогольного сп'янінням, але потім надала свою згоду на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер. Результат проведеного огляду на стан алкогольного сп'янінням він точно не пам'ятає, але не заперечує, що було 0,55 проміле. Зазначає, що ОСОБА_1 особисто бачила результат огляду, і будь яких заперечень від неї не було. Щодо того, що ОСОБА_1 не погоджується з результатами проведеного огляду та бажає повторно пройти огляд на стан алкогольного сп'янінням у лікарському закладі він не чув. Матеріали щодо адміністративного правопорушення складались у його присутності, він дійсно ставив свій особистий підпис.
Підтвердив, що ОСОБА_1 була відсторонена від керування транспортним засобом, та на місце ДТП приїхала інша особа, донька ОСОБА_1 , якій і передали керування транспортним засобом ОСОБА_1 .
Також на адресу суду надійшло письмове клопотання від свідка ОСОБА_2 , в якому він посилаючись на неможливість особистої присутності у судовому засіданні через проходження військової служби в ЗСУ та знаходженні на бойовому чергуванні, прохав врахувати його пояснення, в яких зазначив, що він дійсно 25.11.2025 року приблизно о 19 год. 20 хв. він знаходився в автомобілі, з яким відбулось зіткнення автомобіля громадянки ОСОБА_1 біля магазина «Розетка», на проспекті Шевченка в м. Вишгород. Після того, як він відчув удар при зіткненні автомобілів та вийшов з автомобіля то відчув сильний запах алкоголю від особи, яка знаходилась перед ним, та почув у свій бік нецензурну лайку.
Після приїзду працівників поліції на місце ДТП він наголосив поліцейським, що від громадянки ОСОБА_1 відчувається сильний запах алкоголю, у неї червоні очі, невпевнена хода, плутається мова та її поведінка в цілому не відповідає обставинам, на що працівники поліції запропонували водійці ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою прибора «Драгер». На проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 погодилася добровільно, перед цим з кимось проконсультувавшись по телефону. Поліцейські знайшли мундштук до прибору, запропонували водійці впевнитися що він має цільне пакування та відкрити його, що остання і зробила. Потім було зроблено контрольний вимір повітря, якій показав 0.0. Після цього громадянка ОСОБА_1 почала дути в прилад та в результаті було отримано результат 0,55 проміле. Вона побачивши результат на приладі, почала прикривати його руками, щоб інші люди, які вже зібралися навкруги не побачили цей результат. Після того, як працівники поліції озвучили покази приладу, щодо огляду громадянки ОСОБА_1 , було проведено обстеження іншого водія, результати огляду якого були 0,0 проміле. Поліцейськими було запропоновано водіям, в разі незгоди з показами приладу, проїхати до лікарні та здати більш детальні аналізи та пройти медичне обслідування, на що обидва водія відмовились.
Заслухавши учасників судового провадження, свідка, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені обставини встановлюються шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Зі змісту ст. 284 КУпАП вбачається, що одним з можливих наслідків розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення є притягнення особи до адміністративної відповідальності шляхом винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
При цьому суд звертає увагу, що винесення постанови про накладення адміністративного стягнення є одним з найсуворіших наслідків вирішення справи про адміністративне правопорушення, оскільки внаслідок накладення стягнення особа зазнає негативних наслідків особистого, майнового чи організаційного характеру, що безумовно призводить до втручання у сферу її особистих прав, свобод та законних інтересів. Внаслідок цього рішення суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності має бути достатнім чином обґрунтованим для забезпечення правомірності та пропорційності втручання у сферу особистих прав особи, якого вона зазнає внаслідок накладення на неї стягнення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути правомірним результатом розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення, якщо судом у встановленому законодавством порядку шляхом дослідження належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів буде встановлено факт вчинення діяння, що відповідно до чинного законодавства містить ознаки складу адміністративного правопорушення, а також вину особи у вчиненні такого діяння.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
З метою встановлення факту перебування водія у стані алкогольного сп'яніння у п. 2.5 ПДР України зазначається, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За порушення вищезазначених вимог ПДР України ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З аналізу диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП вбачається, що об'єктивна сторона такого адміністративного правопорушення містить діяння, яке, зокрема, полягає у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
При цьому у п. 27 ППВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14 зазначається, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Враховуючи вищезазначені вимоги повного та всебічного дослідження обставин, фактів вчинення адміністративного правопорушення, то суд доходить до висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, повинні містити належні, допустимі, достовірні та достатні докази факту керування особою транспортним засобом, тобто виконання нею функцій водія під час руху такого засобу. Такий факт встановлюється на основі будь-яких відомостей, які відповідно до чинного законодавства можуть вважатися доказами.
Одночасно з цим відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП особа, яка здійснює керування транспортним засобом, перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Тобто поруч з керуванням транспортним засобом повинен бути доведений факт, що особа, яка керувала транспортним засобом, перебувала у стані алкогольного сп'яніння. Порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння визначається у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі по тексту - Інструкція № 1452/735), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду від 17.12.2008 № 1103 (далі по тексту - Порядок № 1103).
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, можливо лише за умови, якщо судом під час судового розгляду на основі належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів буде встановлено, що особа, яка здійснювала керування транспортним засобом, перебувала у стані алкогольного сп'яніння.
Щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 523618 від 25.11.2025 року, складеним відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлено, 25 листопада 2025 року о 19 год. 30 хв. в м. Вишгород Вишгородського району Київської області, просп. Шевченка, буд. 2г, водій ОСОБА_1 , керувала автомобілем марки Toyota Rave 4, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки зі згоди водія за допомогою газоаналізатору Alkotest Drager 6820, проба позитивна 0,55 проміле.
У матеріалах справи наявний DVD-R диск, на якому містяться файл з відеозаписом NVR_ar_KVO_Vyshgorod_Shevchen2g_ch1_20251125192114_20251125192805, що був зроблений на камеру відеоспостереження магазину «Розетка», з якого судом встановлено факт керування ОСОБА_1 автомобілем марки Toyota Rave 4, державний номерний знак НОМЕР_1 25.11.2025 року безпосередньо до моменту ДТП.
У своїх поясненнях ОСОБА_1 також підтвердила, що 25.11.2025 року приблизно о 19 год. 20 хв. до моменту ДТП, вона дійсно керувала транспортним засобом автомобілем марки Toyota RAV4, та в момент зіткнення саме виходила з водійського сидіння авто, що знайшло своє підтвердження і в клопотанні захисника, в якому він описує пояснення ОСОБА_1 , про те, що дійсно 25.11.2025 року о 19 год. 21 хв, вона припарковала свій автомобіль марки Toyota RAV4, державний номерний знак НОМЕР_1 біля магазину «Аврора», що розташований, в м. Вишгород, по проспекту Шевченка, 2-г. Через хвилину, тобто о 19 год. 22 хв. в її припаркований автомобіль в'їхав автомобіль Mercedes A150 державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 .
Вказані обставини, щодо керування 25.11.2025 року о 19 год. 20 хв. ОСОБА_1 автомобілем Toyota RAV4 були підтверджені показами свідка ОСОБА_5 та письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 .
Також, відповідно до Постанови Вишгородського районного суду Київської області від 19 січня 2026 року (справа №363/7477/25) що набрала законної сили 30.01.2026 року, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП судом було встановлено, що 25.11.2025 року о 19 год. 30 хв. ОСОБА_1 рухаючись на автомобілі по тротуару (м. Вишгород, пр. Шевченко, біля магазину Аврора), здійснила зупинку транспортного засобу, частково залишивши його задню частину на тротуарі, потім вона вимкнула фари, заглушила двигун автомобіля, після чого відчинила двері та почала виходити з нього, та у цей час транспортний засіб Mercedes A150, продовжуючи рух, здійснив наїзд на її припаркований автомобіль Toyota RAV4.
З урахуванням вищевикладеного, поза будь-яким розумним сумнівом суд вважає доведеним, що саме ОСОБА_1 25 листопада 2025 року о 19 год. 30 хв. в м. Вишгород, Вишгородського району, Київської області, просп. Шевченка, буд. 2г, керувала автомобілем марки Toyota Rave 4, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У свою чергу у п. 3 цього ж розділу цієї ж Інструкції зазначається, що ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 6, 7 Розділу І Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Конкретний порядок проведення поліцейським огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу визначається у Розділі ІІ Інструкції № 1452/735.
Таким чином суд приходить до висновку, що чинним законодавством передбачено конкретний порядок проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, що у свою чергу передбачає конкретний алгоритм дій працівників поліції у разі встановлення наявності у водія транспортного засобу передбачених чинним законодавством ознак алкогольного сп'яніння. Вказаний алгоритм передбачає першочергове проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу працівниками поліції за допомогою спеціального технічного засобу, а вже у разі незгоди особи на проходження такого огляду чи висловлення нею заперечень щодо результатів такого огляду, то огляд на стан сп'яніння проводиться у спеціальному медичному закладі, направлення та доставлення до якого водія забезпечується працівниками поліції.
У матеріалах справи наявний DVD-R диск, на якому містяться файл з відеозаписом: «export-ejx71» тривалістю 7 хв. 31 сек. Відеозапис зроблений на нагрудну камеру працівника поліції, обставини та події, зафіксовані на відеозаписі, за датою, часом та місцем узгоджуються з тими, що розглядаються в межах даної справи, а в сукупності відеозаписи утворюють логічну, послідовну та хронологічну картину вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З відеозаписів вбачається, що 25 листопада 2025 року о 19 год. 30 хв. в м. Вишгород Вишгородського району Київської області, просп. Шевченка, буд. 2г, працівниками поліції, під час оформлення ДТП за участю ОСОБА_1 , яка керувала автомобілем Toyota Rave 4, державний номерний знак НОМЕР_1 , було встановлено наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння.
На 1 хв.10 сек. відеозапису працівники поліцейські пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що вона відповідає, що їй потрібно порадитись. На 2-й хвилині відеозапису поліцейські роз'яснюють ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, увесь цей час вона сперечається щодо зйомки її на камеру сторонньою особою. На 3-й хвилині 50 секунд відеозапису ОСОБА_1 погоджується на проведення огляду на стан сп'янінням на місці. ОСОБА_1 впевнюється в цільності пакування мундштука, потім самостійно розриває його упаковку, поліцейські роблять контрольний замір повітря. На 4 хв. 38 сек. відеозапису ОСОБА_1 проходить огляд на стан алкогольного сп'янінням за допомогою приладу Драгер, під час проведення аналізу ОСОБА_1 дивиться на прилад. На 5 хв. відеозапису поліцейський озвучує результат проведеного тестування на стан алкогольного сп'янінням - 0,55 проміле та повідомляє ОСОБА_1 що вона знаходиться в стані алкогольного сп'яніння і відносно неї буде складено протокол про адміністративне правопорушення за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Будь яких заперечень щодо результатів проведеного огляду на стан алкогольного сп'янінням чи незгоди з його результатом ОСОБА_1 не висловлювала.
Крім того, з відеозапису також вбачається, що працівниками поліції ОСОБА_1 було роз'яснено щодо порядку проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Судом встановлено, що в процесі складення матеріалів про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 підписала власноруч Чек тестування на алкоголь №553 від 25.11.2025 року, в якому зафіксовано результат тесту 0,55 проміле; Акт огляду на стан алкогольного сп'янінням з використанням спеціальних технічних засобів газоаналізатора Драгер 6820 від 25.11.2025 року, в якому зазначені виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, позитивна проба огляду 0,55 проміле, та у графі «з результатами огляду на стан сп'яніння згоден» міститься особистий підпис ОСОБА_1 ; протокол серії ЕПР №523618, написавши у ньому пояснення. Жодних зауважень, заперечень, чи незгоди з боку ОСОБА_1 вказані документи не містять.
Таким чином, вищезазначені обставини та досліджені докази, пояснення працівників поліції та свідків, повністю спростовують доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Герасимова П.О. щодо незгоди ОСОБА_1 з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння проведеного на місці за допомогою технічного засобу ДРАГЕР та не знайшли свого відображення в долучених до справи матеріалах, поясненнях поліцейських та свідків, не підтверджені достовірними доказами, тому не можуть бути прийняті судом до уваги. Крім того, ОСОБА_1 у разі незгоди з результатом обстеження на місці, мала можливість самостійно звернутись до медичного закладу та пройти обстеження, проте такі дії ОСОБА_1 не вчинила.
За таких обставин суд приходить до висновку, що працівниками поліції повністю виконано вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735 в аспекті дотримання процедури проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 не висловлювала заперечень проти результатів огляду на місці зупинки автомобіля, не вимагала проведення повторного огляду у медичному закладі, а тому у працівників поліції був відсутній обов'язок доставляти ОСОБА_1 до медичного закладу. Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння є правомірним, а його результати - допустимими доказами.
Таким чином, суд вважає доведеним факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Суд погоджується, що надані відеозаписи з нагрудної камери працівника поліції не є повними. Однак при цьому суд звертає увагу, що у п. 5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису від 18.12.2018 року № 1026 зазначається, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Разом з тим, у п. 1 Розділу 1 цієї ж Інструкції встановлено, що ця Інструкція регулює застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів.
З наведеного слідує, що положення вказаної Інструкції визначають нормативно-технічні особливості використання працівниками поліції технічних пристроїв, за допомогою яких можуть бути отримані докази, що відповідно до ст. 251 КУпАП використовуються в межах провадження у справах про адміністративні правопорушення. Ані приписи Інструкції, ані приписи КУпАП не містять вказівки на те, що Інструкція № 1026 своїм нормативним регулюванням також стосується порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення.
У свою чергу положення ст. 251 КУпАП не забороняють і не обмежують суд, як орган влади, уповноважений у даному випадку досліджувати та оцінювати надані докази, покладати в основу судового рішення неповні, короткі відеозаписи. Навпроти, положення чинного законодавства визначають доказом, зокрема, всі ті відеозаписи, які містять у собі інформацію, що підлягає встановленню в межах справи.
Тому неповнота відеозапису з нагрудної камери працівників поліції не свідчить про те, що даний відеозапис не може бути використаний як доказ в межах справи, якщо на ньому зафіксовані відомості, обставини та факти, що мають значення для цієї справи. Тим більше вказані обставини не свідчать про те, що відеозапис отриманий з порушенням встановленого законодавством порядку з неналежного джерела, неналежним суб'єктом тощо.
У будь-якому випадку вказана неповнота не створила будь-яких перешкод у встановленні ключових обставин, що входять до предмета доказування в межах цієї справи. Відповідно вказана неповнота не створила будь-яких перешкод для сторони захисту, а отже не вплинула на права, свободи та законні інтереси ОСОБА_1 , що пов'язані з її захистом від пред'явленого обвинувачення.
Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч.2 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
У Постанові ККС ВС від 21.02.2018 року у справі № 701/613/16-к було зроблено висновок, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Суд звертає увагу, що відомості у протоколі про адміністративне правопорушення щодо того, що ОСОБА_1 здійснювала керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, є за своєю сутністю висуненням обвинувачення, що здійснюється органом (посадовою особою), уповноваженою на складення протоколу про адміністративне правопорушення. Тому таке обвинувачення поза розумним сумнівом має бути підтверджено або спростовано у судовому засіданні шляхом дослідження всіх наданих належних, допустимих та достовірних доказів. При цьому доведення цього факту поза розумним сумнівом буде означати можливість для суду зробити категоричний висновок, що версія, зазначена в обвинуваченні, є єдиною розумною версією, яка виключає будь-які обґрунтовані сумніви.
За результатами розгляду справи та дослідження доказів по справі суд вважає інкриміноване обвинувачення обґрунтованим, розумним, послідовним, таким, що логічно узгоджується зі встановленими обставинами та фактами, а також таким, що безумовно та беззаперечно підтверджується наданою сукупністю належних, достовірних, допустимих доказів, які виключають будь-який обґрунтований сумнів та інші версії розвитку подій, логічно пояснюють висунуте обвинувачення.
У кінцевому підсумку вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 523618 від 25.11.2025 року, складений у присутності ОСОБА_1 та особисто нею підписаний; зауважень та заперечень щодо протоколу та відомостей, викладених у ньому не виявлено; містить пояснення ОСОБА_1 ;
- відеозаписами, що записані у файли на два DVD-R диска, які додані до матеріалів справи про адміністративне правопорушення; на вказаних відеозаписах судом встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, факт добровільної згоди ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці ДТП; факт позитивного результату огляду на стан алкогольного сп'яніння - 0,55 проміле, відсутність у ОСОБА_1 будь-яких заперечень щодо результатів проведеного огляду, та щодо встановленого факту керування нею транспортним засобом;
- поясненнями ОСОБА_1 наданих суду в судовому засіданні, в яких вона визнала факт керування транспортним засобом 25.11.2026 року о 19 год. 20 хв. до моменту ДТП;
- схемою місця ДТП від 25.11.2025 рокуу м. Вишгород по вул. Шевченка, 2 Г;
- актом огляду на стан сп'яніння, та направленням на огляд водія транспортного засобу від 25.11.2025 року, в яких зафіксовано підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, позитивний результат огляду на стан алкогольного сп'яніння - 0,55 проміле; акт містить підпис ОСОБА_1 , яким вона засвідчує свою згоду з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного на місці ДТП;
- чеком тесту № 553 від 25.11.2025 року, проведеного за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820, з якого підтверджується факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, стан алкогольного сп'яніння 0,55 проміле; містить підпис ОСОБА_1 , яким вона засвідчує свою обізнаність з результатами проведеного огляду;
- показами свідка ОСОБА_5 наданими в судовому засіданні;
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 , що долучені до матеріалів справи;
- постановою Вишгородського районного суду Київської області від 19.01.2026 року справа №363/7477/25, що набрала законної сили 30.01.2026;
- копією посвідчення водія НОМЕР_3 , що підтверджує наявність у ОСОБА_1 права керування транспортними засобами;
- витяг з ІПС МВС України «Армор» відносно ОСОБА_1 .
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
За таких обставин, на підставі вищевикладених норм закону, суд вважає докази, що містяться в матеріалах справи, належними і допустимим та такими, що доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 та ч. 1 ст. 34 КУпАП обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 та ч. 1 ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Відповідно до ст.ст. 23, 33 КУпАП при призначенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність і вважає, що оскільки адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, стягнення слід призначити у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобом строком на 1 рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, на користь держави стягується судовий збір, розмір якого відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» становить 0,2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Внаслідок цього з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 23, 33, 34, 35, 40-1, 130, 254-256, 283, 284 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на неї стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області на протязі десяти днів.
Повний текст постанови складено 11.03.2026 року.
Суддя О.В. Рукас