Справа №295/3638/26
1-кс/295/1653/26
10.03.2026 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участі секретаря с/з ОСОБА_2 ,
представника володільця майна ОСОБА_3 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_5 , про арешт майна, винесене в кримінальному провадженні №12026060610000152 від 28.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України
Слідчий звернувся із указаним клопотанням, в якому послався на те, що слідчим відділенням відділу поліції №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026060610000152 від 28.02.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що 27.02.2026 о 20.30 годин невстановлені особи, діючи умисно, за попередньою змовою, маючи умисел на незаконне позбавлення волі та викрадення людини, проти волі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вибивши вхідні двері його житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зайшли всередину даного будинку та, маючи умисел, направлений на викрадення людини, застосували до ОСОБА_6 фізичне насильство. Реалізовуючи свій злочинний намір та діючи за попередньою змовою, з метою позбавлення волі та викрадення ОСОБА_6 за руки та ноги винесли останнього на вулицю, після цього, подавляючи його волю, позбавивши можливості чинити фізичний опір, застосовуючи фізичну силу, під руки вивели його за межі господарства та всупереч його волі помістили до невстановленого автомобіля.
Так, враховуючи вищевказані обставини, в період часу з 22 год. 45 хв. 28.02.2026 по 02 год. 56 хв. 01.03.2026 у приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , яке тимчасово відноситься до ІНФОРМАЦІЯ_2 , проведено невідкладний обшук без ухвали слідчого судді на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України у зв'язку з наявністю невідкладних обставин та для збереження, відшукання та недопустимості знищення предметів, речей і документів, які є доказами у вищевказаному кримінальному провадженні, в ході якого виявлено та вилучено наступне майно, а саме: підодіяльник білого кольору з рожевими вставками зі слідами РБК, який поміщено до паперового конверту з відповідними написами з наліпками, які мають маркування NPU0038969 та NPU0038968; підодіяльник білого кольору з синіми вставками з слідами РБК, який поміщено до паперового конверту №1, які мають маркування NPU0038967 та NPU0038966; наволочку коричневого кольору, яку поміщено до паперового конверту з відповідними написами, з наліпками NPU0038970 та NPU0038971; сліди рук в кількості 5 штук, які вилучені за допомогою сажі та вилучені за допомогою липкої стрічки типу скотч, що поміщено до паперового конверту з відповідними написами та наліпками NPU0038988 та NPU0038989; текстильну мотузку чорного та коричневого кольорів 1 шт., яку поміщено до паперового конверту з відповідними написами, з наліпками NPU0038973 та NPU0038972; змиви РБК з підвіконня, який поміщено до паперового конверту з відповідними написами та наліпками NPU0038982 та NPU0038983; змив РБК з зовнішньої поверхні вхідних дверей в кімнату номер 3, який поміщено до паперового конверту з відповідними написами та наліпками NPU0038984 та NPU0038985; змив РБК з внутрішньої сторони вхідних дверей в кімнату номер 3, який поміщено до паперового конверту з відповідними написами та наліпками NPU0038990 та NPU0038991; змив РБК з вимикача світла в кімнаті номер 3, який поміщено до паперового конверту з відповідними написами та наліпками NPU0038992 та NPU0038993; змив з наволочки зеленого кольору, який поміщено до паперового конверту з відповідними написами та наліпками NPU0038977 та NPU0038976; змив зі стіни плям РБК з правої частини, який поміщено до паперового конверту з відповідними написами та наліпками NPU0038980 та NPU0038981; змив зі сторони зі стіни плям РБК лівої частини, який поміщено до паперового конверту з відповідними написами та наліпками NPU0038979 та NPU0038978; недопалок коричневого кольору з маркуванням «marshal», який поміщено до паперового конверту з відповідними написами з наліпками NPU0038974 та NPU0038975.
Вилучені предмети під час обшуку 01.03.2026 відповідно до ст. 98 КПК України визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Посилаючись на положення ст. 170 КПК України, завдання арешту майна та необхідність проведення під час досудового розслідування відповідних експертиз слідчий за погодженням із прокурором просить накласти арешт на наведені у клопотанні речі, а також позбавити власника вищезазначеного майна, третіх осіб можливості користування, відчуження й розпорядження указаним майном.
Слідчий та прокурор в судове засідання не з'явилися, просили розгляд клопотання проводити без їх участі.
Представник володільця майна ОСОБА_3 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання. Зазначив, що обшук проведений з порушенням кримінального процесуального законодавства, ніякого невідкладного випадку не було. Також до клопотання не доданий доказ легалізації обшуку. Слідчий у клопотанні не обґрунтував чому вилучене майно є речовими доказами. Постанова про визнання майна речовими доказами є необґрунтованою. Крім того, ряд вилучених речей взагалі не мали на собі слідів злочину. При обшуку був присутній експерт-криміналіст, який сказав на тих речах нічого не побачив, проте запропонував їх вилучити.
Заслухавши пояснення представника володільця майна, вивчивши й дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів клопотання у кримінальному провадженні №12026060610000152 Відділом поліції №1 Житомирського РУП №1 ГУ НП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування за фактом незаконного позбавленні волі та викрадення гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиненого невстановленими особами за попередньою змовою.
Постановою слідчого СВ ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 від 01.03.2026 року вилучені в ході обшуку на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України за адресою: АДРЕСА_2 речі, перелік яких наведений у клопотанні, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу №1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п.2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатись в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення зокрема, збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Підставою для арешту майна слідчим зазначено збереження речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки не накладення арешту призведе до знищення та втрати слідів, їх пошкодження, псування та знищення або передачі, відчуженні третім особам.
Крім цього, в обґрунтування клопотання про накладення арешту на підодіяльники, наволочку, мотузку, змиви, недопалок слідчий звертав увагу на процесуальну необхідність проведення експертних досліджень
Невідкладність проведення обшуку була предметом судового контролю, адже згідно з ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 03.03.2026 року у справі №295/3628/26 частково задоволено клопотання сторони обвинувачення: надано слідчим групі слідчих у кримінальному провадженні №12026060610000152 від 28.02.2026 дозвіл на проведення у період з 22 год. 45 хв. 28.02.2026 по 02 год. 56 хв. 01.03.2026 року обшуку у приміщенні, котре розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та яке знаходиться у фактичному володінні ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також відшукання та вилучення наступного майна: 1. Підодіяльник білого кольору з рожевими вставками зі слідами РБК. 2. Підодіяльник білого кольору з синіми вставками зі слідами РБК. 3. Наволочка коричневого кольору. 4. Сліди рук в кількості 5 штук. 5. Текстильна мотузка чорного та коричневого кольорів 1 шт. 6. Змиви РБК з підвіконня. 7. Змив РБК з зовнішньої поверхні вхідних дверей в кімнату номер 3. 8. Змив РБК з внутрішньої сторони вхідних дверей в кімнату номер 3. 9. Змив РБК з вимикача світла в кімнаті номер 3. 10. Змив з наволочки зеленого кольору. 11. Змив зі стіни плям РБК з правої сторони. 12. Змив зі стіни плям РБК з лівої сторони. 13. Недопалок коричневого кольору з маркуванням «marshal».
Слідчий суддя критично ставиться до твердження представника власника (володільця) майна про те, що деякі з вилучених речей не містять на собі слідів злочину, оскільки підставою для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів є наявність лише достатніх підстав вважати, що таке майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (ч. 3 ст. 170 України).
Слідчий суддя зауважує, що на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх достатності та допустимості, так як згідно зі статтею 89 КПК Україні визнання доказів недопустимими належіть виключно до компетенції суду під час судового розгляду.
Таким чином, з огляду на встановлені в ході судового розгляду клопотання обставини, слідчий суддя дійшов висновку про відповідність вилученого за результатом обшуку за адресою: АДРЕСА_2 майна критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України та доцільність накладення на нього арешту з огляду на існування сукупності розумних підозр вважати, що інформація яка міститься у таких речах, може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та забезпечить виконання завдань, визначених ст.2 КПК України.
Крім того, накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власники (володільці) і обмежуються у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим, відповідні обмеження за вищевказаних фактичних обставин є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження, з урахуванням чого слідчий суддя вважає, що потреби досудового розслідування наразі виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи осіб з метою виконання завдань кримінального провадження.
Оскільки за результатом розгляду клопотання про надання дозволу на проведення обшуку у справі №295/3628/26 слідчим суддею відмовлено у задоволенні клопотання в частині надання дозволу на проведення обшуку з метою відшукання та вилучення змиву зі скла вікна, так як відповідно до протоколу обшуку від 28.02.2026 року такий змив не вилучався, тому у частині накладення арешту на змив зі скла вікна так само належить відмовити. Отже, клопотання про арешт майна підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 98, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на підодіяльник білого кольору з рожевими вставками зі слідами РБК; підодіяльник білого кольору з синіми вставками зі слідами РБК; наволочку коричневого кольору; сліди рук в кількості 5 штук; текстильну мотузка чорного та коричневого кольорів 1 шт.; змиви РБК з підвіконня; змив РБК з зовнішньої поверхні вхідних дверей в кімнату №3; змив РБК з внутрішньої сторони вхідних дверей в кімнату №3; змив РБК з вимикача світла в кімнаті №3; змив з наволочки зеленого кольору; змив зі стіни плям РБК з правої сторони; змив зі стіни плям РБК з лівої сторони; недопалок коричневого кольору з маркуванням «marshal», а також тимчасово позбавити власника (володільця) даних речей, третіх осіб можливості розпоряджатися й використовувати вищевказане майно.
У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5-ти днів з дня її оголошення, а особами, що не були присутні в судовому засіданні - з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя