Тарутинський районний суд Одеської області
Справа № 514/1711/25
Провадження по справі№ 2-а514/48/25
29 січня 2026 року с-ще Бессарабське
Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді - Кирилюк І.М.,
за участю секретаря - Царан К.П.,
адвоката - Риженко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду (с-ще Бессарабське) у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Представник ОСОБА_1 - адвокат Риженко Д.О., звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 09 квітня 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ) виніс постанову № 832, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки останній в порушення абзацу 2 п.1 ст.22 України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Проте, оскільки позивач не отримував повістки, просить скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Ухвалою суду від 24 листопада 2025 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження.
В судовому засіданні взяв участь представник позивача адвокат Риженко Д.О.
ІНФОРМАЦІЯ_4 не надало суду копію матеріалів адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 за ст. 210-1 ч.3 КУпАП, які витребовувались судом ухвалами від 24.11.2025 року, 08.01.2026 року.
До початку розгляду справи у судовому засіданні по суті суд за згодою представника позивача ухвалив протокольне рішення про залучення до участі в ній співвідповідачем ІНФОРМАЦІЯ_6 . Відповідно до норм Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154 (далі - Положення про ТЦК та СП), ІНФОРМАЦІЯ_7 , котре забезпечує реалізацію повноважень такого на території району. Разом з цим саме керівник ТЦК та СП області наділений повноваженнями самопредставництва територіального центру комплектування та соціальної підтримки через осіб, уповноважених діяти від його імені, а також забезпечувати представництво інтересів територіального центру комплектування та соціальної підтримки через представників у судах та інших органах.
Таким чином у розумінні статті 43 КАСУ у якості сторони у цій справі процесуальною правосуб'єктністю з боку суб'єкта владних повноважень наділений ІНФОРМАЦІЯ_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_8 представника для участі у судовому засіданні не направив, про розгляд справи повідомлений, заяв про поважні причини неявки суду не надав, правом подати відзив на позовну заяву не скористався. Оскільки вказаний орган, як відокремлений підрозділ ІНФОРМАЦІЯ_9 , здійснює повноваження останнього, ураховуючи процесуальні строки розгляду таких справ, суд дійшов висновку про обізнаність та належне повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_9 про розгляд цієї справи.
В силу ч.3 ст. 268 КУпАП неприбуття у судове засідання учасників справи не перешкоджає її розгляду.
За таких обставин суд дійшов висновку про можливість її розгляду без участі представників відповідача.
Заслухавши представника позивача адвоката Риженка Д.О., дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи, що підтверджується довідкою МСЕК №519774 серія 12ААВ від 01.02.2022 року.
09 квітня 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_10 майор ОСОБА_2 виніс постанову №832 у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, якою визнав його винним у вчиненні правопорушення та наклав штраф у сумі 17 000 грн 00 коп, з посиланням на протокол від 29.03.2025 року та неявку останнього на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 21.02.2025 року о 10.00 год.
Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи та має право на відстрочку. 25 травня 2025 року працівниками поліції його було доставлено до ТЦК та СП, де він пояснив, що у квітні 2025 року з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_5 , отримав направлення на ВЛК. Пройшов ВЛК та надав його результати, після чого у нього вилучили військово - обліковий документ №2230 з метою видачі тимчасового посвідчення.
Після арешту його банківського рахунку, звернувся до державної виконавчої служби, де з'ясував, що стосовно нього керівником ІНФОРМАЦІЯ_10 прийнято рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.
Позивач місце проживання не міняв, повістку від ІНФОРМАЦІЯ_10 не отримував, не ховався, тому вважає, що його довіритель не порушував абз. 2 п.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і безпідставно притягнутий до відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Також представник позивача зазначив, що за змістом постанова не відповідає вимогам закону, оскільки ґрунтується на неповному та необ'єктивному розгляді справи за відсутністю належних та допустимих доказів, які б вказували на подію та склад правопорушення в діях позивача. Позивач не був обізнаний про дату, час та місце розгляду справи стосовно нього.
Пояснення представника позивача підтверджені:
- довідкою МСЕК №519774 серія 12ААВ від 01.02.2022 року стосовно ОСОБА_1 група інвалідності третя, причина інвалідності: загальне захворювання, інвалідність встановлена безстроково;.
- розпискою №678 від 04.04.2025 року про вилучення у ОСОБА_1 військово-облікового документа, в якій зазначено працівником ОСОБА_3 , про те, що документ вилучений з метою видачі тимчасового посвідчення, інвалідність ІІІ гр., має право на відстрочку;
- копією постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_4 від 09 квітня 2025 року № 832;
- копією постанови про відкриття виконавчого провадження за постановою ІНФОРМАЦІЯ_10 , у якій міститься підпис ОСОБА_1 про отримання копії спірної постанови 10.11.2025 року.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Здійснюючі правову оцінку встановлених у справі фактичних обставин, суд дійшов таких висновків.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України (ст. 65 Конституції України, ст. 1 Закону № 2232-XII).
Військовий обов'язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями ( ч.2 ст.1 Закону № 2232-XII).
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку( ч.3 ст.1 Закону № 2232-XII)..
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
На виконання вимог частини 10 статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
У зв'язку із повномасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України Указами Президента України від 24.02.2022 N 64/2022 та № 65/2022,, які затверджено Законами України від 24.02.2022 № 2102-IX та від 03.03.2022 року № 2105-IX, введено воєнний стан в Україні та оголошено проведення загальної мобілізації, дія яких продовжена на території держави дотепер.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначені нормами Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).
Відповідно до пункту 1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154 (далі по тексту Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
До обов'язків громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації відноситься, зокрема обов'язок з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період (абз. 2 ч. 1 та ч. 3 ст.22 Закону № 3543-XII)
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок)
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк (абз.8 ч.3. ст. 22 Закону № 3543-XII, п. 21 Порядку).
Відповідно до п. 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 або його відділу є особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом у разі вручення повістки; день отримання поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; або зареєстрованого місця проживання, у разі, якщо особа не повідомила ТЦК та СП про інше місце проживання -у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
Отже особа вважається оповіщеною про її виклик до ТЦК та СП у разі дотримання одного з перелічених у Порядку способів її повідомлення.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Положенням про ТЦК та СП передбачено повноваження районних ТЦК та СП розглядати зазначені адміністративні справи ( п.9, п.10 Положення).
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи ст. 280 КУпАП).
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинене в особливий період.
Із тексту постанови убачається, що позивач не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_10 за викликом. Водночас відсутні відомості коли, яким чином позивач був оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 для вирішення питань щодо взяття його на військовий облік та проходження ВЛК. Ураховуючи те, що на відповідача як на суб'єкта владних повноважень покладається обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, суд дійшов висновку, що відокремлений підрозділ ІНФОРМАЦІЯ_9 - ІНФОРМАЦІЯ_8 не довів його обґрунтованість.
Інших доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, внаслідок чого його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 статті 210-1 КУпАП, матеріали справи не містять.
Також суд бере до уваги, що згідно з розпискою про вилучення військово-облікового документа у позивача, він, як особа з інвалідністю, станом на 04.04.2025 року оформив відстрочку від проходження військової служби. Ця обставина у свою чергу вказує на те, що спірне рішення не відповідає принципам розсудливості та пропорційності, коли керівником ІНФОРМАЦІЯ_10 дотриманий баланс між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких це рішення спрямоване.
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з такого.
Відповідно до ч.1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До позовної заяви позивачем додано платіжну інструкцію від 19.11.2025 №2.409237291.1, якою підтверджується сплата судового збору в розмірі 484,48 грн. Інші пов'язані з розглядом справи витрати позивачем не заявлялись.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення вимог, сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_9 , як суб'єкта владних повноважень наділеного адміністративною процесуальною правосуб'єктністю у такому спорі (ч.1 ст.139 КАСУ).
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 2, 6, 22, 242-246, 268-271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову від 09 квітня 2025 року №832 у справі про адміністративне правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 про накладення на ОСОБА_1 на підставі частини 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 17000 (сімнадцять тисяч гривень). Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є неналежним відповідачем, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення та складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 05.03.2026 року.
Суддя І.М. Кирилюк