Справа №: 148/936/24
Провадження № 1-в/148/13/26
11 березня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретареві ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
законного представника ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
особи, щодо якої розглядається заява ОСОБА_6 ,
лікаря-психіатра ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тульчині заяву лікаря-психіатра КНП «Тульчинська ЦРЛ» Тульчинської міської ради ОСОБА_8 про припинення застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної примусової психіатричної допомоги щодо ОСОБА_6 .
До Тульчинського районного суду Вінницької області надійшла заява лікаря-психіатра КНП «Тульчинська ЦРЛ» Тульчинської міської ради ОСОБА_8 , в якій остання просить припинити застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної примусової психіатричної допомоги у відношенні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпрорудне Васильківського району Запорізької області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви посилається на те, що ОСОБА_6 на психічне захворювання хворіє з 2016 року: після повернення з АТО став агресивним, конфліктним, бив кулаками стіни, плакав за загиблими побратимами, погрожував оточуючим. Неодноразово лікувався у ВОКПЛ: з 30.12.2016 по 13.01.2017, з 30.06.2017 по 03.08.2017, з 09.02.2021 по 12.03.2021, з 12.05.2021 по 18.06.2021, з 10.11.2021 по 29.11.2021, з 02.02.2022 по 03.03.2022. Діагноз: легка деменція внаслідок органічного ураження головного мозку змішаного генезу (травматичного, інтоксикаційного) із психотичними (параноїдними) розладами. Приймав підтримуюче лікування.
Був мобілізований до ЗСУ. Під час служби скаржився на запаморочення, виражену хиткість при ходьбі, біль вздовж хребта, оніміння і слабкість в правих кінцівках, періодичне підвищення AT, погіршення пам'яті. Неодноразово стаціонарно лікувався.
29.09.2023 оглянутий ВЛК ВМКЦ ЦР. Діагноз: Наслідки (2017р.) закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку з формуванням кістозно-гліозних змін в лобних частках у вигляді лобної астазії-абазії, вестибуло-атактичного синдрому з порушенням функції статики і ходи, астено-невротичного синдрому, легкого когнітивного зниження. Визнаний непридатним до військової служби (ст. 75а, 236, 646, 38в). Захворювання не пов'язані з проходженням військової служби.
Останні госпіталізації у ВОКПНЛ ім. акад. О.І. Ющенка: з 03.01.2024 по 26.01.2024, з 26.02.2024 по 13.03.2024, з 05.08.2024 по 12.08.2024, з 17.01.2025 по 10.02.2025.
Постійно приймав підтримуюче лікування: вальпроком, дюлок, кветирон, клопіксол-депо, азалептол.
27.12.2023 року ОСОБА_6 замовив через мережу Інтернет на одному з сайтів без попередньої оплати з доставкою за допомогою ТОВ «Нова пошта» годинник марки «Casio» вартістю 8842 грн. 28.12.2023 отримавши посилку і, взявши товар на огляд, здійснив підміну годинника на інший схожий годинник, що коштував дешевше. Після цього повернув посилку без оплати, мотивуючи тим, що товар йому не підходить. Заволодівши шахрайським шляхом годинником «Casio» вартістю 8842 грн., тим самим ОСОБА_6 вчинив суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а саме, заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
20.11.2024 року пацієнту було проведено судово-психіатричну експертизу у Вінницькій філії судових експертиз. Був визнаний таким, що страждає на хронічне психічне захворювання у вигляді деменції при інших уточнених хворобах (F02.8), на психічне захворювання у вигляді розладів психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності (F 11.2), та не може усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, потребує примусових заходів медичного характеру у вигляді стаціонарного примусового лікування в психіатричній лікарні.
Згідно ухвали Тульчинського районного суду Вінницької області від 09.01.2025 до хворого застосовувались примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом. Лікувався у КП «ОПЛ с. Орлівка» POP (з 19.02.2025 по 12.03.2025), переведений у Рівненську філію «СЗНПД» ДУ «ІСП МОЗ України» з 12.03.2025 по 28.08.2025. Після проведеного лікування став спокійним, впорядкованим, настрій рівний, без афективних коливань. Агресивних тенденцій не виявляв, виконував інструкції медперсоналу, включався в трудові процеси відділення. Шкодував про скоєне СНД, усвідомлював потребу в підтримуючій терапії в амбулаторних вимогах.
Згідно ухвали Сарненського районного суду Рівненської області від 18 серпня 2025 року примусовий захід медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в КНП «Тульчинська ЦРЛ» Тульчинської міської ради з 18.05.2025. Регулярно відвідував лікаря- психіатра, отримував підтримуюче лікування, виконував вказівки лікаря. Повідомлень від правоохоронних органів про правопорушення не надходило.
26.01.2026 комісія лікарів-психіатрів ВОПНЛ ім. акад. О.І. Ющенка рекомендувала (протокол засідання № 3) за станом здоров'я припинити примусовий захід медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги.
В судовому засіданні лікар-психіатр ОСОБА_9 заяву підтримав в повному обсязі та просить припинити надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1
Прокурор проти задоволення заяви не заперечує.
Особа, відносно якої розглядається питання про припинення застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_6 у судовому засіданні заяву лікаря підтримав, просить її задовольнити.
Законний представник, ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заяву підтримали та просили її задовольнити.
Суд, вислухавши учасників, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 514 КПК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування.
Відповідно до ч. 2 ст. 514 КПК України зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров'я відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру.
Згідно абз. 1 ч. 1ст. 95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги, який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Пленум Верховного Суду України у п. 3 постанови «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» № 7 від 03.06.2005 року зауважив, що суди повинні критично оцінювати обґрунтовані висновки експертів-психіатрів з точки зору їх наукової обґрунтованості, переконливості й мотивованості, оскільки останні є доказами у справі, які не мають наперед установленої сили, не є обов'язковими для суду, але незгода з ними має бути вмотивована у відповідній ухвалі, вироку.
Скасування або зміна примусових заходів медичного характеру може мати місце, коли особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння в стані неосудності або обмеженої осудності, видужала або коли в результаті змін в стані її здоров'я відпала потреба в раніше застосованих заходах медичного характеру.
Зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров'я відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, якій надається амбулаторна психіатрична допомога в примусовому порядку, повинна оглядатися лікарем-психіатром не рідше одного разу на місяць, а комісією лікарів-психіатрів - не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про продовження чи припинення надання їй такої допомоги.
Приписами статті 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначено, що питання про продовження, зміну або припинення застосування примусового заходу медичного характеру вирішується судом у разі такої зміни стану психічного здоров'я особи, за якої відпадає необхідність застосування раніше призначеного заходу та виникає необхідність у призначенні іншого примусового заходу медичного характеру чи якщо особа видужала. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Відповідно до ч. 7 ст. 12 Закону України «Про психіатричну допомогу» надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку припиняється за рішенням комісії лікарів-психіатрів у разі видужання особи або такої зміни стану її психічного здоров'я, що не потребує надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, або за рішенням суду про відмову в продовженні надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, або за рішенням суду про задоволення заяви фізичної особи чи її законного представника про припинення надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Судом встановлено, що ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 09.01.2025 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом. (п. 2 ч. 1 ст. 94 КК України).
Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 18 серпня 2025 року змінено ОСОБА_6 примусові заходи медичного характеру із госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом на примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Згідно висновку комісії лікарів-психіатрів ВОПНЛ ім. акад. О.І. Ющенка щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру № 3 від 26.01.2026, комісія рекомендувала за станом здоров'я припинити ОСОБА_6 примусовий захід медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги.
Враховуючи, що висновком комісії лікарів-психіатрів підтверджується, що на тлі прийому підтримуючого лікування ОСОБА_6 спостерігається позитивна динаміка, що проявляється в нівелюванні емоційно-вольової імпульсивності, відсутності продуктивної психосимптоматики, спокійної та впорядкованої поведінки. Психічний стан пацієнта відносно стабільний, за період амбулаторного спостереження повідомлень від правоохоронних органів про скоєння правопорушень не надходило. Критичний до скоєного суспільно небезпечного діяння. Розуміє необхідність прийому підтримуючої терапії в амбулаторних умовах, у зв'язку з чим відпала потреба в раніше застосовуваних примусових заходах медичного характеру, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для припинення застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
З огляду на викладене, заява лікаря - психіатра КНП «Тульчинська ЦРЛ» Тульчинської міської ради ОСОБА_8 про припинення застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної примусової психіатричної допомоги відносно ОСОБА_6 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 512, 514, 516 КПК України, суд
Заяву лікаря - психіатра КНП «Тульчинська ЦРЛ» Тульчинської міської ради ОСОБА_8 про припинення застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної примусової психіатричної допомоги щодо ОСОБА_6 , задовольнити.
Припинити застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної примусової психіатричної допомоги відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпрорудне Васильківського району Запорізької області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1