Справа № 991/1936/26
Провадження №11-сс/991/207/26
11 березня 2026 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 перевірив апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.03.2026 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).
Історія провадження
1.04.03.2026 ухвалою слідчого судді задоволено скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Зобов'язано уповноважену особу НАБУ внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення.
2.10.03.2026 до Суду надійшла апеляційна скарга заявника ОСОБА_2 на зазначену ухвалу.
Вимоги апеляційної скарги
3.В апеляційній скарзі апелянт просив прийняти рішення, яке зобов'язує уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України виконати вимоги частини 1 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Оцінка та мотиви судді-доповідача
4.Суддя-доповідач на етапі прийняття апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді має перевірити апеляційну скаргу на наявність чи відсутність перешкод для призначення її до розгляду, передбачених пунктами 2-4 частини 3 та частини 4 статті 399 КПК.
5.Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, зокрема, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку (частина 4 статті 399 КПК).
6.Оскаржувана ухвала слідчого судді, якою задоволено скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ та зобов'язано уповноважену особу НАБУ внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення, не підлягає оскарженню в апеляційному порядку з наступних мотивів.
7.В апеляційній скарзі апелянтом зазначається, що слідчим суддею задоволено вимоги його скарги та постановлено ухвалу, проте допущена помилка в резолютивній частині ухвали унеможливлює її виконання, а саме: зазначена дата 12.12.2025 не відповідає фактичному зверненню особи із заявою до НАБУ від 29.10.2025.
8.Згідно з положенням частини 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
9.В апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК (частина 3 статті 392 КПК).
10.У частинах 1 та 2 статті 309 КПК наведено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування. При цьому у випадках прямо передбачених КПК на досудовому розслідування можуть бути оскаржені інші ухвали слідчих суддів, наприклад, як у випадках, передбачених частиною 3 статті 379 КПК та частиною 4 статті 380 КПК.
11.Системний аналіз зазначених положень КПК свідчить про те, що законодавець у статті 309 КПК вказав вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню в апеляційному порядку, постановлених під час досудового розслідування.
12.При цьому Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 31.05.2021 у справі № 646/3986/19 окремо визначила критерії оскарження ухвал слідчого судді, які прямо не передбачені КПК, та які постановлені у межах передбаченої КПК процедури із застосуванням положень частини 6 статті 9 КПК та загальних засад кримінального провадження, визначених частиною 1 статті 7 КПК.
13.Конституційний Суд України (далі - КСУ) своїм рішенням від 17 червня 2020 року № 4-р (ІІ)/2020 визнав неконституційним положення частини 3 статті 307 КПК в частині заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.
14.У цьому рішенні КСУ зазначив, що встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту.
15.Зі змісту зазначеного рішення КСУ вбачається, що воно ухвалене (1) з метою забезпечення конституційного права на судовий захист особи, яка звертається до уповноваженого державного органу із заявою, повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, від конкретного виду бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та (2) спрямоване на забезпечення можливості особі ініціювати початок кримінального провадження.
16.Виходячи цього рішення КСУ, апеляційному оскарженню підлягає саме ухвала слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
17.У разі, коли слідчий суддя зобов'язує слідчого, прокурора внести відомості до ЄРДР, права особи, яка оскаржувала їх бездіяльність, на (1) судовий захист та (2) ініціювання початку кримінального провадження, вже реалізовані в суді першої інстанції та не потребують додаткового захисту судом апеляційної інстанції.
18.З наведених положень рішення КСУ та вимог кримінального процесуального закону вбачається, що ухвала слідчого судді, якою (1) задоволено скаргу на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, та (2) зобов'язано компетентних осіб внести відомості до ЄРДР, не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
19.У контексті ключового аргументу апеляційної скарги про помилковість зазначення в резолютивній частині оскаржуваної ухвали дати заяви, яка не відповідає дійсності, суддя-доповідач звертає увагу, що такого роду стверджуванні недоліки судового рішення можуть усуватися шляхом використання інших правових засобів, зокрема, шляхом звернення до суду першої інстанції із заявою про виправлення описки в порядку статті 379 КПК.
20.З наведених мотивів слід відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 .
21.Керуючись частиною 4 статті 399 КПК, суддя-доповідач постановив:
1. Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.03.2026.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення.
Суддя ОСОБА_1