Справа № 991/2246/26
Провадження 1-кс/991/2261/26
10 березня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 дослідивши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
10 березня 2026 року вказана скарга надійшла до Вищого антикорупційного суду і на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді була передана на розгляд слідчого судді ОСОБА_1
ОСОБА_2 зазначає, що 19.02.2026 вона звернулася до керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 зі скаргою на невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Також вказує, що до своєї скарги вона долучила заяву про вчинення кримінальних правопорушень, яку вона раніше подала до Національного антикорупційного бюро України та у якій викладено обставини можливого вчинення службовими особами АТ «Укрексімбанк», зокрема ліквідатором ОСОБА_4 , а також іншими особами, кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191 та 364 КК України.
Окрім цього, ОСОБА_2 зазначає, що у своїй скарзі до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури вона вказувала, що наведені у її заяві обставини стосуються можливих незаконних дій, пов'язаних із реалізацією заставного майна ТОВ «МіК» у процедурі ліквідації за цінами, які становлять орієнтовно 1-10 % від його вартості, що, на її думку, могло спричинити значні збитки державному банку.
Також, ОСОБА_2 наголошує, що у поданій до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури скарзі вона прямо зазначала про невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також заявляла клопотання про необхідність вжиття невідкладних заходів, спрямованих на забезпечення збереження майна, яке може бути предметом кримінально протиправних дій.
Однак скаржниця зазначає, що 02.03.2026 вона отримала електронний лист, з якого дізналася про фактичну відмову Спеціалізованої антикорупційної прокуратури реагувати на подану нею скаргу. Така позиція була мотивована тим, що розгляд порушених у зверненні питань не належить до компетенції Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, у зв'язку з чим її скарга була переслана до Національного антикорупційного бюро України.
Втім, ОСОБА_2 вважає, що пересилання заяви до Національного антикорупційного бюро України без внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань є ухиленням від виконання вимог ст. 214 КПК України.
Відтак, скільки всупереч вимог ст. 214 КПК України, відомості за її заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань не були внесені, ОСОБА_2 , в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, звернулись із цією скаргою до Вищого антикорупційного суду, у якій просить: (1) визнати незаконною бездіяльність посадових осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про кримінальне правопорушення від 22.01.2026, поданою до Національного антикорупційного бюро України та долученою до скарги, поданої до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 19.02.2026, (2) зобов'язати уповноважену особу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі зазначеної заяви.
Дослідивши скаргу та долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований КПК України. Зокрема, право на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено статтею 303 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні серед іншого можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання ними заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Порядок звернення із такими скаргами та їх розгляду слідчим суддею врегульовано ст. 304-307 КПК України.
У свою чергу, частиною 1 статті 304 КПК встановлено, що вказані скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Із аналізу цієї норми слідує, що строк на звернення до суду із відповідною скаргою обчислюється саме з дати допущення бездіяльності, а не з часу коли особа довідалася про неї.
При оскарженні дії чи бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено КПК України для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії.
Так, ч. 1 ст. 214 КПК України визначено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення зобов'язаний внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З матеріалів доданих до скарги, слідчим суддею встановлено, що 19.02.2026 ОСОБА_2 на електронну пошту Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надіслала скаргу на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 , яка полягає у невнесенні ним відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою про вчинення службовими особами АТ «Укрексімбанк» кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 364 КК України. До своєї скарги ОСОБА_2 долучила вказану заяву про кримінальне правопорушення від 22.01.2026 та вимагала внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування.
Відтак слідчий суддя доходить висновку, що з огляду на те, що прохальна частина скарги ОСОБА_2 фактично зводилася до вимоги про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою про вчинення кримінального правопорушення (копію якої було долучено до скарги), сам факт звернення до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури із зазначеною скаргою може розцінюватися як звернення із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, з огляду на дату отримання Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою вказаної заяви, у відповідності до положень ч. 1 ст. 214 КПК України, та враховуючи правила обчислення процесуальних строків, закріплені в ч. 7 ст. 115 КПК України, відомості за нею мали б бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 24 годин після її отримання, тобто не пізніше 20.02.2026. З огляду на вказане, скарга на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, мала б бути подана протягом десяти днів від вказаної дати, тобто не пізніше 02.03.2026. Натомість, скаргу подано до суду лише 10.03.2026, тобто з пропуском встановленого строку для її подання.
Таким чином, слідчий суддя встановив, що скаржницею пропущено строк на звернення зі скаргою на відповідну бездіяльність.
В прохальній частині скарги порушується питання про поновлення строку на оскарження відповідної бездіяльності, однак без належного обґрунтування причин його пропуску. Водночас, слідчий суддя зауважує, що поновленим може бути виключно строк пропущений із поважних причин. Зокрема, з системного аналізу положень ч. 1 ст. 117, п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України вбачається, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений, якщо слідчий суддя за заявою особи знайде підстави для його поновлення.
Отже, хоча статтею 117 КПК України і передбачено норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише у разі наявності поважних причин його пропуску. Так, під поважними причинами пропуску звернення до суду слід розуміти лише ті обставини, які не залежали від волі особи і об'єктивно перешкоджали чи унеможливлювали своєчасне звернення особи до суду у встановлений КПК України строк. Тобто, можливість поновлення строку на оскарження кримінальний процесуальний закон пов'язує з тим чи обставини, унаслідок яких скаргу подано несвоєчасно, залежали від волі ініціатора звернення і чи пов'язані вони з дійсно істотними перешкодами/труднощами, що унеможливили або ускладнили своєчасне звернення до суду.
Так, обґрунтовуючи причини пропуску строку на оскарження ОСОБА_2 зазначила, що дізналася про фактичну відмову Спеціалізованої антикорупційної прокуратури реагувати на подану нею скаргу тільки після отримання електронного листа від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Слідчим суддею встановлено, що вказаним листом за підписом начальника відділу документального забезпечення, розгляду звернень і запитів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 №11.-1262ВИХ-26 від 23.02.2026 ОСОБА_2 повідомлено, що її клопотання (реєстр. №4206-26 від 19.02.2026 надіслано за належністю до Національного антикорупційного бюро України з підстав того, що розгляд порушених у ньому питань не належить до компетенції Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
За твердженням ОСОБА_2 з вказаним листом вона ознайомилася 02.03.2026.
Як вже було зазначено скарга на адресу Вищого антикорупційного суду була скерована 10.03.2026, тобто на 8 день після ознайомлення ОСОБА_2 зі змістом вказаного вище листа, однак жодної поважної причини, яка б свідчила, що звернутися до суду в більш стислі строки не було об'єктивної можливості, скаржницею не наведено. Натомість, сама по собі наявність заяви про поновлення пропущеного строку на звернення зі скаргою на бездіяльність не покладає на слідчого суддю обов'язку її безумовного задоволення.
Слідчий суддя зауважує, що саме по собі отримання такого листа не є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку на оскарження. Водночас, з огляду на те, що з моменту звернення із відповідною заявою до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (19.02.2026) минув значний проміжок часу, скаржниця повинна була навести належне обґрунтування причин тривалого зволікання зі зверненням до суду із цією скаргою.
Отже, слідчий суддя не вважає, що вказані обставини можуть вважатися поважними причинами пропуску строку оскарження бездіяльності, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки не свідчать про те, що ОСОБА_2 була об'єктивно позбавлена можливості своєчасно звернутися зі скаргою до суду.
Таким чином, слідчий суддя встановив, що скарга подана до Вищого антикорупційного суду з пропуском строку для її подання, а наведені заявницею причини пропуску такого строку слідчий суддя не визнає поважними.
За змістом ч. 2 ст. 304 КПК України, такі обставини мають наслідком повернення скарги.
Керуючись статтями 115, 117, 214, 303, 304, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
1.Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - повернути особам, які її подали.
2.Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
3.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п'яти днів з дня отримання її копії.
4.Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
5.Роз'яснити особі, яка подала скаргу, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1