Справа № 991/10365/24
Провадження 1-р/991/7/26
06.03.2026 Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіОСОБА_1
суддівОСОБА_2
ОСОБА_3
за участі:
секретаря судового засіданняОСОБА_4
прокурораОСОБА_5
обвинуваченогоОСОБА_6
його захисника, адвокатаОСОБА_7
захисників обвинуваченого ОСОБА_8 , адвокатівОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11
обвинуваченого ОСОБА_12
обвинуваченого ОСОБА_13
його захисника, адвокатаОСОБА_14
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву обвинуваченого ОСОБА_12 про роз'яснення ухвали Вищого антикорупційного суду від 18.11.2024, постановленої у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000547 від 02.11.2023, стосовно:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Кунашівка, Ніжинського району, Чернігівської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
ОСОБА_12 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Чуловичі, Городоцького району, Львівської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,
ОСОБА_13 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 ,
кожен з яких окремо обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України,
І. Історія провадження
1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.
1.2. 05.10.2025 від обвинуваченого ОСОБА_12 надійшла заява про роз'яснення ухвали Вищого антикорупційного суду від 18.11.2024 про відмову у поверненні обвинувального акта прокурору, доводи якої зводяться до:
- відсутності належного обґрунтування ухвали;
- невмотивованістю судового рішення;
- відсутності оцінки недоліків обвинувального акта.
ІІ. Позиції сторін судового провадження
2.1. Обвинувачений ОСОБА_12 підтримав подану ним заяву про роз'яснення ухвали Вищого антикорупційного суду від 18.11.2024.
2.2. Прокурор щодо необхідності у роз'ясненні згаданої ухвали заперечував, оскільки вважав, що подана заява фактично зводиться до незгоди з прийнятим судом рішенням.
ІІІ. Мотиви та обґрунтування суду
Заслухавши думку учасників судового засідання щодо поданої заяви, суд дійшов до наступних висновків.
3.1. Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Роз'яснення рішення ? це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Таким чином, роз'ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю різного тлумачення висновків суду, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, та тих осіб, які будуть здійснювати його виконання. Це дає змогу усунути недоліки судового рішення, які стосуються недотримання його ясності та визначеності.
Механізм, визначений у ст. 380 КПК України, не може використовуватися, якщо учасник процесу не згоден з мотивами судового рішення, або ж самим рішенням. У випадку незгоди з судовим рішенням, особа має право на його оскарження в апеляційному порядку. Для цього необхідно подати апеляційну скаргу до суду, що виніс таке рішення, але адресована вона має бути відповідному апеляційному суду.
3.2. Оцінюючи чергову заяву обвинуваченого ОСОБА_12 про роз'яснення ухвали Вищого антикорупційного суду від 18.11.2024 суд наголошує, що зазначена ухвала є зрозумілою і не містять труднощів для розуміння її точного змісту. В ухвалі чітко зазначені мотиви, з яких виходив суд під час їх постановлення, й положення закону, яким він керувався.
При цьому, як убачається із тексту заяви обвинуваченого ОСОБА_12 , він по суті заперечує вмотивованість та обгрунтуваність ухвали суду. Ба більше, зі змісту цієї заяви прослідковується очевидна незгода з прийнятими судом рішеннями.
Втім, мотиви прийнятого судового рішення і тим більше незгода з судовим рішенням учасника судового провадження не є підставою для його роз'яснення в порядку ст. 380 КПК України. Такий висновок суду узгоджується з позицією ККС ВС, викладено в ухвалі від 22.02.2024 у справі № 761/21443/22 (провадження № 51-5417зр23).
3.3. Також суд зауважує, що зазначена заява є шостою заявою про роз'яснення судового рішення, яка подається обвинуваченим ОСОБА_12 . Систематичне подання до суду заяв про роз'яснення судового рішення вочевидь містить ознаки зловживання правом.
Під зловживанням правом в теорії права класично розуміють дії: 1) переважним мотивом яких є заподіяння шкоди; 2) здійснення яких є абсолютно нераціональним з огляду на відсутність будь-якого законного інтересу у здійсненні права, або ж його здійснення завдає шкоди іншому; 3) право реалізується з ціллю, відмінною від тієї, для якої воно існує.
Заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права (ухвала Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 676/7346/15-к).
Європейський суд з прав людини оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви (ч. 3 ст. 35 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод). До одного із випадків зловживання правом на подання заяви ЄСПЛ відносить подання явно сутяжницької заяви або такої, що позбавлена реальної мети. Так, вважається зловживанням той факт, коли заявник неодноразово подає до Суду сутяжницькі та явно необґрунтовані заяви (M. v. The United Kingdom; Philis v. Greese).
3.4. Варто також зауважити, що ухвали, які постановляються судом у ході розгляду провадження і не є результатами його розгляду, не можуть бути самостійним предметом роз'яснення за визначеною ст. 380 КПК процедурою. Такий правовий висновок міститься в постанові ОП ККС ВС від 02.02.2026 (справа № 766/2466/24, провадження № 51-107 кмо 25).
Як вбачається з матеріалів провадження, на розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 52023000000000547 від 02.11.2023 (справа № 991/10365/24) за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України.
Таким чином, результатом цього судового провадження має бути судове рішення щодо доведеності винуватості/невинуватості зазначених осіб у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення чи закриття кримінального провадження.
Натомість у цьому провадженні обвинувачений ОСОБА_12 просив суд роз'яснити ухвалу суду про відмову у поверненні обвинувального акта прокурору, яка була постановлена судом під час підготовчого судового засідання.
Тобто ухвала суду про відмову у поверненні обвинувального акта прокурору не є у цьому провадженні тим процесуальним рішеннями, яке становлять предмет розгляду суду і постановлене за результатами такого розгляду, а отже не підлягає роз'ясненню на підставі ч. 1 ст. 380 КПК України.
3.5. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у роз'ясненні ухвали Вищого антикорупційного суду від 22.09.2025 належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 369, 371, 372, 376, 380 КПК України, колегія суддів
У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_12 про роз'яснення ухвали Вищого антикорупційного суду від 18.11.2024 про відмову у поверненні обвинувального акта прокурору, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3