Провадження № 11-кп/821/158/26 Справа № 708/1511/24 Категорія: ст. 336 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
04 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
за участі:
прокурораОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження № 12024250310003601 від 24.10.2024 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Чигиринського районного суду Черкаської області від 23 травня 2025 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Звижень Бродівського району Львівської області, українець, громадянин України, не працевлаштований, одружений, маючий на утриманні малолітню дитину, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , несудимий,
засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 вирішено відраховувати з дня приведення вироку до виконання.
У порядку ст. 100 КПК України вирішена доля речових доказів.
За цим вироком ОСОБА_7 визнаний винуватим та засуджений за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за таких обставин.
24.09.2024 військовозобов'язаному ОСОБА_7 , який, відповідно до довідки військово-лікарської комісії № б/н від 24.09.2024, визнаний придатним до військової служби та не має підстав для відстрочки, будучи належним чином, у встановленому законом порядку, повідомленим працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 про призов, а також про кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, що запроваджений Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Верховною Радою України, та який в подальшому продовжений Указом Президента України № 469/2024 від 23.07.2024 на 90 діб, ознайомленим із вимогами ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про необхідність явитися 24.09.2024 о 20 годині 00 хвилин до призивної дільниці ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 для відправки на мобілізацію і подальшого проходження військової служби у Збройних Силах України.
Однак ОСОБА_7 без поважних причин, діючи умисно, з метою ухилення від призову за мобілізацією, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, відмовився від підписання та отримання вказаної вище повістки, датованої 24.09.2024 на 20 год 00 хв, з метою подальшого уникнення мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_4 і подальшого проходження військової служби у Збройних Силах України, таким чином ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_10 порушує питання про скасування вироку Чигиринського районного суду Черкаської області від 23.05.2025 через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого та особі обвинуваченого внаслідок суворості. Просить закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 за ст. 336 КК України за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
Стверджує, що під час розгляду кримінального провадження судом не були встановлені обставини, що мають істотне та визначальне значення для ухвалення законного, обгрунтованого та справедливого судового рішення. Зокрема, під час вивчення письмових доказів стало відомо, що повістка на відправку видана ОСОБА_7 24.09.2024 на 20 год, є фіктивною, оскільки на час вручення, її дія в часі та вимога вже минули. Так, вручення повістки працівниками ІНФОРМАЦІЯ_5 та працівниками поліції розпочинається з 20 год 39 хв і вже о 20 год 39 хв 53 сек начальник відділення обліку та мобілізаційної роботи ОСОБА_11 , свідок в кримінальному провадженні, констатує, що час дії такої повістки вже минув. Не зважаючи на це, нову повістку ОСОБА_7 не виписали і будь-яке реагування щодо цього відсутнє.
Уважає, що таке вручення ОСОБА_7 повістки на відправку є незаконним, а сама повістка є недопустимим доказом винуватості останнього у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, що виключає його кримінальну відповідальність за ст. 336 КК України.
Наголошує, що допитані судом свідки є службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 та його структурних підрозділів, тобто є необ'єктивними та зацікавленими в притягненні ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності. При цьому жоден із таких свідків не вказував на те, що обвинувачений скоїв ухилення від мобілізації, а стверджували, що про обставини їм відомо з чужих слів, тому вони є недопустимими.
Також звертає увагу на проходження ОСОБА_7 військово-лікарської комісії, який протиправно був затриманий та доставлений до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_3 , де фактично знаходився під вартою, без можливості залишити місце утримання. У цей же період ОСОБА_7 пройшов військово-лікарську комісію, яка відсутня в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 і розташована за адресою: АДРЕСА_4 . Додатково зазначає, що: картка обстеження та медичного огляду № 8767 завірена начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 ; аналіз крові та дані флюорографії вказують на проходження лікарської комісії в КНП «Чигиринська багатопрофільна лікарня». При цьому огляд ОСОБА_7 здійснено лікарями, які не працюють в КНП «Чигиринська багатопрофільна лікарня», не є членами позаштатної ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 , а вірогідніш є лікарями Смілянської лікарні. Оскільки обвинуваченого оглядали лікарі м. Сміла і виключно лікарем невропатологом проставлена відповідна печатка, аналізи та флюорографію він здавав в м. Чигирин, а членами ВЛК не підписано медичний висновок, уважає сумнівним проходження ОСОБА_7 ВЛК та юридичну сиду такого документу.
Вказує про доцільність витребування книг та журналів відвідувачів за 24.09.2024 з ІНФОРМАЦІЯ_6 , ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5 задля підтвердження чи спростування обставин проходження ОСОБА_7 ВЛК, що має істотне значення для доведення пред'явленого обвинувачення, оскільки проходження такої комісії є обов'язковою умовою для мобілізації. З цією ж метою також просить допитати лікарів, голову ВЛК та секретаря, які 24.09.2024 вносили до карти обстеження та медичного огляду ОСОБА_7 відповідні відомості. Також порушує питання про необхідність отримання офіційної інформації в КНП «Чигиринська багатопрофільна лікарня» про правові підстави та обгрунтування проходження обвинуваченим флюорографії та здавання крові, з уточненням, яким чином і хто саме з посадових осіб брав кров у останнього та в яких офіційних документах це зафіксовано.
Крім того захисник посилається на суворість призначеного ОСОБА_7 покарання, уважаючи його таким, що не відповідає принципам достатності для виправлення та перевиховання, з огляду на відсутність в діях останнього складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
Зазначає, що обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкість та ступінь суспільної небезпечності, характеризуючі дані, обставини, що пом'якшують покарання, у сукупності дають підстави для призначення ОСОБА_7 покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді арешту та подальшого застосування положень ст. 75 КК України.
Наполягає на повторному дослідженні доказів, наданих прокурором в обгрунтування пред'явленого обвинувачення та просить допитати свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .
Заслухавши суддю-доповідача, думки обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисників - адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які підтримали апеляційну скаргу захисника ОСОБА_10 за виключенням призначення покарання з урахуванням положень ст. 69, 75 КК України, прокурора про законність, обгрунтованість рішення суду першої інстанції і безпідставність апеляційних вимог сторони захисту, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не належить.
Згідно ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим, ґрунтуватись на всебічному, повному, об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону.
Статтею 94 КПК України передбачено, що суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв'язку.
Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений у його вчиненні винний.
Колегією суддів установлено, що висновки суду першої інстанції про доведеність пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення за ст. 336 КК України зроблено з додержанням вимог ст. 23 КПК України на підставі об'єктивного з'ясування всіх фактичних обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до вимог ст. 94 КПК України.
Місцевим судом, на виконання положень ст. 10, 22 КПК України, перевірено доводи сторони обвинувачення та захисту, створено необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків.
У суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 , заперечивши свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення показав, що 24.09.2024 біля в'їзду в м. Черкаси його зупинили працівники ТЦК, витягли з автомобіля, а згодом повезли у м. Смілу. Там він певний час перебував у приміщенні військомату, у зв'язку із чим близько 11 год викликав поліцію, але їх не пустили. Близько 15 год працівники ТЦК відвезли його в лікарню м. Чигирин, де лікар повідомив, що забір крові о такій годині не проводять. Додав, що ВЛК він не проходив, оскільки з собою не мав документів на підтвердження наявних захворювань та діагнозів. У подальшому його відвезли у ІНФОРМАЦІЯ_7 , де вручали повістку. Він просив направити його на ВЛК, тому від отримання повістки відмовився. Зазначив, що у працівників ТЦК був висновок ВЛК, але він із ним не погодився, оскільки в 2002 році був комісований. Він писав скаргу, проте її не прийняли. Згодом близько 21 год йому вручали повістку про явку на 20 год цього ж дня, але він просив надати йому можливість забрати автомобіль, який залишився у м. Черкаси.
Незважаючи на зайняту обвинуваченим ОСОБА_7 позицію щодо невизнання факту ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, за обставин, встановлених та наведених у вироку суду першої інстанції, підтверджується безпосередньо дослідженими в судовому засіданні, перевіреними судом першої інстанції в їх сукупності, та наведеними у вироку доказами, зокрема, даними:
- показань свідка ОСОБА_12 - військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_5 про те, що 24.09.2024 до них був доставлений ОСОБА_7 , який, згідно висновку ВЛК, був придатний до військової служби та права на відстрочку не мав. Проте від отримання повістки він відмовився, мотивуючи це незгодою із висновком ВЛК. ОСОБА_7 роз'яснені наслідки такої відмови, однак він свою позицію не змінив, у зв'язку із чим був викликаний наряд поліції для документування відмови;
- показань свідка ОСОБА_13 - начальника мобілізаційного відділу ІНФОРМАЦІЯ_5 про те, що 24.09.2024 до них був доставлений ОСОБА_7 та направлений для проходження ВЛК, оскільки не був заброньований і не мав відстрочки від призову. За результатами ВЛК ОСОБА_7 визнаний придатним до військової служби. Обвинуваченому було запропоновано отримати мобілізаційну повістку, від отримання якої він відмовився, мотивуючи таку відмову незгодою із ВЛК. Також йому роз'яснювались наслідки такої відмови, зокрема про можливе притягнення до кримінальної відповідальності. У зв'язку із такою поведінкою ОСОБА_7 було складено акт відмови від отримання повістки, а до приміщення ТЦК викликані працівники поліції для фіксації такої відмови;
- показань свідка ОСОБА_14 - поліцейського Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області про те, що 24.09.2024 він у складі слідчо-оперативної групи їздив на виклик за повідомленням ОСОБА_13 щодо фіксації відмови ОСОБА_7 від отримання повістки в приміщенні РТЦК та СП. У його присутності ОСОБА_7 запропоновано отримати повістку, однак останній від її отримання відмовився, мотивуючи це незгодою із рішенням ВЛК про придатність до військової служби. Додав, що у цей же день їм надходило повідомлення про незаконне утримання ОСОБА_7 у приміщенні РТЦК та СП;
- повідомлення начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_17 адресоване Черкаському РУП ГУНП в Черкаській області про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення за ознаками ст. 336 КК України;
- роздруківки з інформаційної бази про те, що рядовий ОСОБА_7 стоїть на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 (Чигирин);
- облікової картки військовозобов'язаного ОСОБА_7 ;
- довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 від 24.09.2024 № 244 про те, що за результатами медичного огляду ОСОБА_7 встановлено діагноз - хронічна люмбалгія. На підставі ст. 23в графи ІІ Розладу хвороб графи ТДВ ОСОБА_7 придатний до військової служби;
- картки обстеження та медичного огляду військовозобов'язаного з метою визначення ступеня придатності до військової служби № 8767, згідно якої 24.09.2024 ОСОБА_7 оглянутий терапевтом, хірургом, невропатологом офтальмологом, отолориноларингологом, психіатром, йому проведено серологічний аналіз крові, флюорографію органів грудної клітки та ЕКГ. За результатами медичного обстеження ОСОБА_7 підтверджено діагноз хронічна люмбалгія та надано висновок про те, що він придатний до військової служби;
- розписки про отримання повістки на ім'я ОСОБА_7 на відправку за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 о 20 год 24.09.2024, у якій відсутні відомості про її отримання;
- акта відмови від отримання повістки від 24.09.2024 про те, що ОСОБА_7 відмовився від отримання повістки на відправку за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 за станом здоров'я. З акта вбачається, що текст повістки про явку на 24.09.2024 доведено (озвучено) ОСОБА_7 24.09.2024 начальником відділення обліку та мобілізаційної роботи - заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_13 та інструктором відділення рекрутингу та комплектування ОСОБА_12 ;
- книги нарядів ВПД № 2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області інвентарний № 216, згідно якої ОСОБА_14 24.09.2024 включений до слідчо-оперативної групи;
- журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карти пам'яті, кодування цифрової інформації ВПД № 2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області, згідно якого ОСОБА_14 24.09.2024 отримав нагрудну бодікамеру з інвентарним № 23;
- оптичного диску із записом з нагрудної бодікамери з інвентарним № 23 та протоколу його огляду від 22.11.2024 з яких установлено, що 24.09.2024 ОСОБА_7 відмовився від отримання повістки на відправку і йому роз'яснено наслідки такої відмови.
Наведені докази колегія суддів визнає належними, допустимими, достатніми та такими, що поза розумним сумнівом підтверджують факт вчинення ОСОБА_7 злочину, передбаченого ст. 336 КК України.
Доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо відсутності у ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення були предметом ретельної перевірки та оцінки судом першої інстанції, з висновками якого колегія суддів погоджується, зазначаючи про таке.
Стаття 336 КК України в редакції Закону №1357-ІХ від 30.03.2021 передбачає ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Об'єктом правопорушення в широкому розумінні є суспільні відносини у сфері переведення економіки, діяльності органів влади, самоврядування, інших сфер і галузей країни на функціонування у період воєнного стану, ЗСУ, інших воєнізованих формувань на організацію і штати воєнного часу. У більш вузькому розумінні це передбачений законом порядок підтримання бойової і мобілізаційної готовності ЗСУ та інших формувань на рівні, що забезпечує вимоги національної безпеки.
Додатковий обов'язковий об'єкт правопорушення - встановлений законом порядок комплектування ЗСУ (інших формувань). Шкода, що спричиняється вказаному об'єкту посягання, характеризується такою протиправною поведінкою, коли особа, яка об'єктивно підпадає до призову за мобілізацію до лав ЗСУ, в односторонньому порядку свідомо виключає себе із передбаченого законом процесу формування ЗСУ та інших формувань на рівні забезпечення національної безпеки країни і її населення.
Суспільна небезпека правопорушення полягає в тому, що мобілізація - це комплекс заходів, які здійснюються в державі з метою переведення органів державної влади, місцевого самоврядування та деяких інших органів на функціювання в умовах особливого періоду, а Збройних сил чи інших військових формувань - на організацію і штати воєнного часу. Тому ухилення від призову до Збройних сил з числа військовозобов'язаних громадян під час воєнних дій, які розпочались або передбачаються, створює загрозу для безпеки держави у сфері оборони.
Об'єктивна сторона виявляється в бездіяльності, тобто в ухиленні будь-яким способом від призову за мобілізацією.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується прямим умислом, коли особа усвідомлює небезпечний і протиправний характер своїх вчинків, проте має намір і бажання так діяти, а саме досягти мети - уникнути самого призову за мобілізацією.
Суб'єктом є особи, що підлягають мобілізації, тобто військовозобов'язані, що знаходяться в запасі, а також громадяни України, що підлягають на час мобілізації призову на військову службу і отримали мобілізаційні посвідчення (повістки).
З матеріалів кримінального провадження установлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_7 придатний до військової служби та є особою, що не має підстав для відстрочки. Разом із цим ОСОБА_7 , будучи повідомленим працівниками ІНФОРМАЦІЯ_5 про призов, про кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, а також про необхідність з'явитися о 20 год 24.09.2024 до призивної дільниці для відправки на мобілізацію і подальшого проходження військової служби у ЗСУ, без поважних причин, умисно, з метою ухилення від призову за мобілізацією, відмовився від підписання та отримання повістки про таку явку з метою уникнення мобілізації та проходження військової служби у ЗСУ.
Сторона захисту не заперечує факт відмови ОСОБА_7 від підписання та отримання повістки про необхідність з'явитися 24.09.2024 о 20 год до призивної дільниці ІНФОРМАЦІЯ_5 для відправки на мобілізацію і подальшого проходження військової служби у Збройних Силах України, однак ставить під сумнів проходження ним ВЛК як підстави для мобілізації.
З метою перевірки наведених доводів, місцевим судом допитано працівників військово-лікарської комісії ОСОБА_15 (голова ВЛК), ОСОБА_16 (секретар ВЛК) та ОСОБА_18 (член ВЛК, лікар-невропатолог), які хоча і не пам'ятали обставин проходження ОСОБА_7 ВЛК, однак підтвердили, що у картку обстеження та медичного огляду вносяться відомості про стан здоров'я оглянутого та, у разі діагностування будь-яких захворювань, відповідний діагноз і лише після особистого огляду військовозобов'язаного кожним лікарем ВЛК. У подальшому, за наслідками оцінки сукупності діагностованих захворювань, головою ВЛК визначається ступінь придатності особи до військової служби.
Відповідно до картки обстеження та медичного огляду № 8767, 24.09.2024 ОСОБА_7 обстежений лікарями терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, отолориноларингологом, психіатром, йому проведено серологічний аналіз крові, флюорографію органів грудної клітки та ЕКГ. За результатом медичного обстеження лікарем невропатологом ОСОБА_18 , ОСОБА_7 встановлено діагноз хронічна люмбалгія. Наявність такого захворювання була врахована при прийнятті рішення про придатність обвинуваченого до військової служби та за результатами ВЛК він визнаний придатним.
Наведене спростовує твердження сторони захисту про непроходження ОСОБА_7 обстеження та медичного огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби.
Той факт, що картка обстеження та медичного огляду № 8767 в графі «Члени ВЛК» не підписана, не ставить під сумнів обгрунтованість занесених в неї даних, з урахуванням того, що вона містить відмітки проведених щодо ОСОБА_7 досліджень та результати його медичного обстеження спеціалістами з підписами та відповідними печатками, крім того вона завірена головою ВЛК ОСОБА_15 та секретарем ВЛК ОСОБА_16 .
Посилання захисника на те, що аналіз крові та дані флюорографії вказують на проходження лікарської комісії в КНП «Чигиринська багатопрофільна лікарня», не спростовує факт проходження ОСОБА_7 24.09.2024 військово-лікарської комісії та довідки, складеної за її результатами про його придатність до військової служби.
Твердження сторони захисту про те, що огляд ОСОБА_7 здійснено неуповноваженими лікарями, які не працюють в КНП «Чигиринська багатопрофільна лікарня», не є членами позаштатної ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 , належними та допустимими доказами не підтверджені.
У будь-якому випадку, як про це вірно зазначено місцевим судом, ОСОБА_7 , будучи обізнаним із встановленим йому діагнозом та висновком ВЛК щодо придатності до військової служби, мав право згідно підпункту 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ, затвердженого наказом Міністра оборони № 402, звернутись до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду його результатів, проте, станом на апеляційний розгляд, таким правом не скористався.
Зауважується, що судовий контроль за рішеннями ВЛК здійснюється в межах компетенції адміністративних судів, які, не підміняючи собою ВЛК та самостійно не визначаючи ступінь втрати працездатності, придатності до військової служби, а також причинного зв'язку хвороби з проходженням військової служби, мають право: оцінювати повноту й об'єктивність проведеного медичного огляду та встановлення причинного зв'язку захворювання; перевірити дотримання процедури проведення медичного огляду та прийняття рішення ВЛК; аналізувати наявність усіх необхідних документів, на підставі яких приймалося рішення; у випадку встановлення недоліків у процедурі проведення медичного огляду або прийняття рішення ВЛК, визнавати незаконною та скасовувати постанови ВЛК із зобов'язанням провести повторний медичний огляд.
Доводи сторони захисту про невчасне вручення працівниками ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_7 повістки про необхідність з'явитися до призивної дільниці для відправки на мобілізацію, на які міститься посилання в апеляційній скарзі, були предметом перевірки судом першої інстанції.
Зокрема, місцевим судом установлено, що ОСОБА_7 був доставлений 24.09.2024 для проходження ВЛК, яку протягом дня пройшов. До моменту фіксації кримінального правопорушення, обвинуваченому працівниками ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомлялось про необхідність з'явитися на відправку, вручалась відповідна повістка та забезпечувалась об'єктивна можливість, у випадку її отримання, бути присутнім 24.09.2024 о 20 год на призивній дільниці для відправки на мобілізацію. Крім того ОСОБА_7 роз'яснювались наслідки відмови від отримання такої повістки та нез'явлення за викликом. Згідно пояснення начальника обліку мобілізаційної роботи -заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_13 адресованого начальнику ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв'язку із відмовою ОСОБА_7 від отримання повістки на відправку за викликом складено акт такої відмови та станом на 19 год 43 хв 24.09.2024 викликано працівників поліції для фіксації правопорушення. Згідно протоколу огляду диска із відеозаписом із бодікамери поліцейського, працівником поліції розпочалась фіксація відмови ОСОБА_7 від отримання повістки о 20 год 38 хв 24.09.2024.
Наведене спростовує посилання сторони захисту про вручення обвинуваченому повістки на 20 год 24.09.2024 о 20 год 39 хв цього ж дня, оскільки протиправна поведінка ОСОБА_7 , яка становить об'єктивну сторону вчиненого ним правопорушення, передувала у часі моменту її фіксації та документування працівником поліції і будь-яким чином не перешкоджала з'явитися на відправку в означений в повістці час.
Доводи сторони захисту про те, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_4 , показання яких покладено в основу обвинувального вироку, є необ'єктивними та зацікавленими в притягненні ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності, колегією суддів визнаються необгрунтованими.
Враховується, що свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які є військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_5 фактично вказували про те, що ОСОБА_7 , будучи незгодним з висновком ВЛК, відмовився від отримання повістки про виклик, у зв'язку із чим було складено відповідний акт та викликано працівників поліції для фіксації правопорушення. Такі показання узгоджуються з показаннями самого обвинуваченого та іншими матеріалами кримінального провадження, тому відсутні підстави для визнання їх недопустимими.
З акту відмови від отримання повістки від 24.09.2024 слідує, що начальником відділення обліку та мобілізаційної роботи - заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_13 та інструктором відділення рекрутингу та комплектування ОСОБА_12 . ОСОБА_7 доведено (озвучено) про явку на відправку 24.09.2024, такий акт підписано наведеними працівниками ТЦК та СП і самим обвинуваченим, що вказує на те, що ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , допитані судом, були очевидцями відтворених ними подій та приймали в них участь і не давали показання про обставини які їм відомі з чужих слів, на чому наголошується в апеляційній скарзі.
Доводи сторони захисту про доцільність витребування книг та журналів відвідувачів за 24.09.2024 з ІНФОРМАЦІЯ_6 , ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5 задля підтвердження чи спростування обставин проходження ОСОБА_7 ВЛК, а також про необхідність отримання офіційної інформації в КНП «Чигиринська багатопрофільна лікарня» про правові підстави та обгрунтування проходження обвинуваченим флюорографії та здавання крові, були предметом оцінки судом першої інстанції і вирішені ухвалою суду від 02.04.2025. При цьому така відмова у задоволенні наведеного клопотання, на яку в апеляційній скарзі посилається захисник, не вказує на неповноту судового розгляду або неправильність всановлених судом фактичних обставин провадження.
Наразі колегією суддів не встановлено обставин, які б свідчили про помилковість висновків суду першої інстанції та наявність підстав для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 , про що в апеляційній скарзі порушує питання сторона захисту.
Зауважується, що під час апеляційного розгляду обвинуваченому ОСОБА_7 було роз'яснено можливість звернення в РТЦК та СП для мобілізації, однак останнім зазначено про те, що він не хоче бути мобілізованим через наявність у нього дітей.
За клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Захисник в апеляційній скарзі просив повторно дослідити обставини встановлені під час кримінального провадження, зокрема дослідити письмові докази та допитати свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які були допитані місцевим судом. Разом з цим обґрунтування такого повторного дослідження доказів стороною захисту зводиться до необхідності надання їм апеляційним судом іншої юридичної оцінки.
Оскільки передбачених законом підстав для повторного дослідження доказів у цьому кримінальному провадженні стороною захисту не наведено, а колегією суддів не встановлено, у задоволенні відповідного клопотання відмовлено, що узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду про те, що сам по собі факт непогодження з висновками суду першої інстанції не є підставою для повторного дослідження доказів.
Звертається увага на те, що за відсутності мотивованого клопотання про повторне дослідження доказів, яке має відповідати положенню ч. 3 ст. 404 КПК України, у суду апеляційної інстанції не виникає обов'язку їх досліджувати, оскільки протилежне, без дотримання принципів, закріплених у приписах зазначеної норми процесуального закону, нівелюватиме принцип інстанційності судочинства.
Перевіряючи відповідність призначеного ОСОБА_7 покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі останнього, колегія суддів виходить з того, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Покарання, як про це зазначено в положеннях ст. 65 КК України, призначається з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення призначається покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні ОСОБА_7 покарання місцевий суд, на виконання загальних засад його призначення, в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, особливості та обставини його вчинення, дані про особу останнього, який раніше не судимий, одружений, за місцем проживання характеризується умовно позитивно, на утриманні має малолітню дитину, на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, висновки досудової доповіді про середній ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та його небезпеки для суспільства, при невстановленні обставин, що пом'якшують покарання та відсутності обставин, що його обтяжує.
На переконання суду апеляційної інстанції, за встановлених судом першої інстанції обставин, призначене ОСОБА_7 покарання в мінімальних межах, передбачених санкцією ст. 336 КК України, є справедливим, таким, що відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сприятиме виправленню обвинуваченого, попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень, справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
Підстав для призначення ОСОБА_7 покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України, під час апеляційного розгляду не встановлено. Обставин, які можуть бути враховані при призначенні обвинуваченому покарання, в тому числі як пом'якшуючі, з матеріалів кримінального провадження не вбачається.
Ураховується, що незважаючи на те, що ОСОБА_7 вчинив нетяжкий злочин, його дії характеризується підвищеною суспільною небезпечністю, оскільки відмова від захисту Батьківщини може призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, та, в умовах воєнного стану, є неприпустимою, тому колегія суддів погоджується з обгрунтованими висновками суду про неможливість звільнення обвинуваченого від відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.
Розглянувши кримінальне провадження в межах заявлених апеляційних вимог колегія суддів вважає, що вирок Чигиринського районного суду Черкаської області від 23.05.2025 щодо ОСОБА_7 є законним і обґрунтованим, а підстави, передбачені ст. 409 КПК України, для його скасування чи зміни відсутні.
Керуючись ст. 404, п. 1 ч. 1 ст. 407, ст. 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати
Вирок Чигиринського районного суду Черкаської області від 23 травня 2025 року стосовно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців у порядку, передбаченому ст. 426 КПК України.
Головуючий
Судді