Житомирський апеляційний суд
Справа №295/1684/26 Головуючий у 1-й інст.
Номер провадження №11-сс/4805/159/26
Категорія ст.422 КПК Доповідач ОСОБА_1
05 березня 2026 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю: секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
скаржника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в м.Житомирі матеріали судового провадження №295/1684/26 в межах кримінального провадження №12023065400001387 від 03.10.2023 за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 05.02.2026,
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову старшого дізнавача СД Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 від 10.06.2025 про закриття кримінального провадження №12023065400001387 від 03.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну, та постановити нову, якою перекваліфікувати кримінальне провадження зі ст.356 КК України на статті 364-1 і 190 КК України. При цьому, наголошує, що йому не було надіслано запрошення на відеоконференцію з розгляду скарги, він не зміг надати деталі щодо причин оскарження рішення про скасування постанови про закриття кримінального провадження, а тому, ухвала суду містить численні неточності встановлених фактів і хибну інтерпретацію матеріалів справи. Зазначає, що 02.10.2023 до Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області надійшло звернення від ОСОБА_6 , жителя: АДРЕСА_1 , з приводу неправомірних дій працівників AT «Житомиргаз», разом з цим, звернення до Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області надійшло не 02.10.2023, а ще на початку червня 2023, однак було багаторазово проігнороване працівниками Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області. Звертає увагу, що кримінальне провадження було відкрите лише після того, як він звернувся з цього приводу до інспектора ГУНП, аж у вересні 2023, і на той час AT "Житомиргаз" вже проходило реорганізацію і частина доказів (як от запис телефонної розмови і реєстраційний запис про гіпотетичне повідомлення про аварію) вже була ними знищена. Зазначає, що не має різниці в тому чи пам'ятають працівники AT «Житомиргаз» обставини щодо аварійних робіт в районі будинку № 13 по провулку 3-му Каховському м. Житомир протягом січня-лютого 2023, оскільки відновлення газопостачання записане на відео, яке підтверджує відсутність відновлювальних робіт на території споживача. Таким чином, аварії на його території не було, що в сукупності з відсутністю доказів факту аварії, свідчить про фабрикацію аварії з метою отримання неправомірної вигоди шляхом шахрайства у вигляді завищеної вартості відновлювальних робіт і нав'язаних додаткових послуг з сервісного обслуговування. Крім того, зазначає, що особи причетні до відключення газопостачання 26.01.2023р. до приватного будинку №13 по пров.3-му Каховському в м. Житомирі вказані у акті про виконання відповідних робіт від 26.01.2023. Вважає, що зацікавленість у зникненні оригіналів може бути лише в учасників правопорушення, а можливість усунення оригіналів була лише в працівників AT "Житомиргаз". Звертає увагу, саме про який "вхідний кран" йде мова у відповіді директора безпеки AT "Житомиргаз", якщо єдиний доступний для перевірки за вищезгаданою адресою вхідний кран знаходиться на приватній території, до якої представники AT "Житомиргаз" законного доступу не мали. Наголошує, що окрім слів ОСОБА_8 ), нема ніяких доказів, що він, чи будь-який інший представник споживача, приносив до AT "Житомиргаз" "Акт здачі-приймання робіт від 28.02.2023 р. по договору на виконання робіт № 32А100-1685-23 від 02.02.2023, крім того, через пошкодження паркану в процесі відновлювальних робіт, ніхто з представників споживача не став би підписувати такий акт. Вважає, що виносячи постанову про закриття кримінального провадження від 10.06.2025 старший дізнавач Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 проігнорувала всі докази і свідчення вчинення кримінальних правопорушень представниками AT "Житомиргаз", проігнорувала докази її фабрикації, проігнорувала факти вимагання грошей за ліквідацію "аварії", нав'язування сервісних послуг, і не перевірила раціональність калькуляції ціни послуг робіт з відновлення газопостачання. Тобто, повністю проігнорувала порушення статей 364-1 і 190 КК України і, замість перекваліфікації розслідування, закрила кримінальне провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи скаржника ОСОБА_6 в підтримку апеляційної скарги, заперечення прокурора щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, а також ухвалу слідчого судді в межах, передбачених, ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 7 КПК України регламентовано загальні засади кримінального провадження, зокрема законність, публічність, право на доступ до правосуддя та принцип забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до принципу публічності, закріпленому у ст.7, ст.25 КПК України, прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Главою 26 КПК України передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і відповідно до ст.7 КПК України є однією із засад кримінального провадження.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Приймаючи рішення про закриття кримінального провадження №12023065400001387 від 03.10.2023, старший дізнавач СД Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 у своїй постанові від 10.06.2025 зазначила, що в ході досудового розслідування використані всі можливі та необхідні джерела збирання доказів, передбачені чинним КПК України, однак не зважаючи на це, не здобуто підтверджуючих даних, які б надали можливість встановити факт події кримінального правопорушення, що в подальшому ставить під сумнів всі інші обставини, що підлягають доказуванню згідно ст.91 КПК України. Тому, з урахуванням цього, дійшла висновку про неспроможність наявних у матеріалах провадження відомостей, як доказів у кримінальному провадженні, а звідси й про відсутність об'єктивних даних, що вказують на наявність ознак злочину - правових підстав для посилання на них, як на обставину, що обумовлює початок кримінально-процесуальної діяльності шляхом розслідування кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України.
У відповідності до оскаржуваного рішення, з даним обґрунтуванням погодився і слідчий суддя.
Разом з цим, апеляційний суд вважає, що висновок слідчого судді про те, що в даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування всебічно і повно досліджено всі обставини цього кримінального провадження, вірно встановлено відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України, а тому скаргу ОСОБА_6 на постанову старшого дізнавача СД Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 від 10.06.2025 про закриття кримінального провадження №№12023065400001387 від 03.10.2023, слід залишити без задоволення, є необґрунтованим.
Так, згідно п.2 ч.5 ст.110 КПК України мотивувальна частина постанови про закриття кримінального провадження повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви такого рішення, їх обґрунтування з посиланням на положення цього Кодексу. Таке процесуальне рішення повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ньому має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту прав та відповіді на усі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження у сукупності (ст.ст.9, 283, 284 КПК України).
Вимоги щодо досудового розслідування кримінальних правопорушень обумовлені необхідністю суворого додержання КПК України, а не з метою надання органу досудового розслідування можливості формального закриття кримінальних проваджень та зняття з держави обов'язку розслідувати злочини.
Орган досудового розслідування впродовж строків, визначених ст.219 КПК України, зобов'язаний забезпечити ефективне досудове розслідування.
У п.42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
За таких умов, апеляційний суд зазначає, що кримінальне провадження може бути лише за умови проведення слідчим або прокурором всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, а також вжиття всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про те, що слідчим суддею при ухваленні рішення про залишення без змін постанови про закриття кримінального провадження не було враховано неповноту досудового розслідування та не були повно досліджені обставини по даному кримінальному провадженню.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що у відповідності до змісту заяви ОСОБА_6 про вчинення кримінальних правопорушень від 18.09.2023 (кримінальне провадження а.15-16), останнім наголошено на внесенні в ЄРДР відомостей про вчинення відповідними працівниками АТ «Житомиргаз» кримінальних правопорушень, передбачених ст.366, ст.364-1 та 190 КК України.
Разом з цим, згідно витягу з ЄРДР від 03.10.2023 відомості до ЄРДР внесено за цією заявою лише за ст.356 КК України, в подальшому проводилось досудове розслідування виключно за цією статтею кримінального кодексу.
В свою чергу, аналіз норм/вимог ст.214 КПК України, дає дійти висновку про те, що внесенню відомостей до ЄРДР є обов'язковим стосовно кожного епізоду або складу злочину, зазначеного в заяві. Разом з цим, як вбачається з витягу з ЄРДР, інші кримінальні правопорушення (ст.364-1, ст.366, ст.190 КК) зазначені в заяві ОСОБА_6 , взагалі не згадуються у фабулі цього витягу, що опосередковано свідчить про протиправну бездіяльність, а саме, фактичне невнесення відомостей до ЄРДР за цією заявою, хоча на думку апеляційного суду в цій заяві ОСОБА_6 явно містяться відомості саме про вище зазначені кримінальні правопорушення, з наведенням останнім об'єктивних даних, які вказують про наявність ознак цих правопорушень, з відповідним посиланням на існування доказів, що підтверджують можливість конкретної події цих правопорушень (час, місце, спосіб та інші обставини їх вчинення).
Як вважає суд апеляційної інстанції, вище наведене ставить під обґрунтований сумнів повноту проведеного досудового розслідування лише за ст.356 КК України (самостійно визначеної органом досудового розслідування) та належне встановлення і дослідження обставин по даному кримінальному провадженню.
Приймаючи оскаржуване рішення слідчий суддя не звернув уваги на вказані обставини, що свідчить про неналежну перевірку ним законності рішення слідчого про закриття вказаного кримінального провадження, оскаржувана ухвала слідчого судді не відповідає вимогам ст.370 КПК України, а оскаржена постанова про закриття кримінального провадження є передчасною.
Підсумовуючи наведене, апеляційний суд відповідно до положень ст.ст.407, 409 ч.1 п.1, 410 КПК України приходить до висновку про необхідність скасування ухвали слідчого судді, постановлення нової ухвали, якою скаргу ОСОБА_6 слід задовольнити частково, а постанову від 10.06.2025 про закриття кримінального провадження №12023065400001387 від 03.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України - скасувати.
Керуючись ст.ст.404, 406, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 05.02.2026, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову старшого дізнавача СД Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 від 10.06.2025 про закриття кримінального провадження №12023065400001387 від 03.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою постанову старшого дізнавача СД Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 від 10.06.2025 про закриття кримінального провадження №12023065400001387 від 03.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України, - скасувати.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :