Справа № 285/6463/25 Головуючий у 1-й інст. Сташків Т. Г.
Категорія 39 Доповідач Коломієць О. С.
10 березня 2026 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний суд в складі судді Коломієць О.С., вирішуючи відповідно до вимог ст. 359 ЦПК України питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 29 січня 2026 року
у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Рішенням Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 29 січня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором № 1289628 від 10.11.2023 у розмірі 47 648,99 грн, з яких: 6 999,98 грн заборгованість за основною сумою боргу; 40 649,01 грн заборгованість за відсотками. У задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 945,64 грн та 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 27 лютого 2026 року засобами поштового зв'язку подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Цивільна справа №285/6463/25 надійшла на запит суду 09 березня 2026 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням його матеріального стану.
На обґрунтування даного клопотання вказує, що він не має можливості сплатити судовий збір через відсутність доходу. Зазначає, що його скрутне матеріальне становище підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу за 2025 рік, з яких вбачається відсутність доходів. Для написання апеляційної скарги він змушений був звернутися за допомогою до місцевого відділення Північного міжрегіонального центру із надання безоплатної вторинної правничої допомоги.
Зазначає, що він страждає на серйозне психічне захворювання (шизофренію), тому не може влаштуватися на роботу. Наразі не має навіть групи інвалідності, хоча займається її оформленням, пенсії не отримує. Фактично він повністю знаходиться на утриманні матері.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору до задоволення не підлягає.
Згідно частини 1 та 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної особи (наприклад, довідка про дохід фізичної особи за попередній календарний рік, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року в справі № 0940/2276/18 зробила правовий висновок про те, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Отже, комплексний аналіз викладених законодавчих положень дає підстави для висновків, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Як вбачається з наведеної норми, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за 2025 рік станом на 24.02.2026, копії медичних документів за 2018 рік, копія витягу з наказу від 02.03.2018, копії військового квитка, довідка про рух коштів ОСОБА_1 за період 01.01.2024 - 31.01.2024, доданих до апеляційної скарги, не підтверджують майновий стан
ОСОБА_1 . Суд зазначає, що надані відповідачем документи не можуть свідчити про те, що скаржник не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб - зокрема для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно, компенсації, тощо).
Зазначені у клопотанні обставини та надані на їх підтвердження докази не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору, оскільки скаржником не надано суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану (наявність рухомого і нерухомого майна, довідки фіскальних органів про доходи, довідки про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо), який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги судовим збором. Тобто, скаржник не надав доказів щодо вживання ним всіх необхідних заходів з метою отримання законних джерел для забезпечення умов проживання.
Наведені скаржником доводи не дають достатніх підстав для звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Враховуючи те, що на день звернення до суду скаржник не надав відомостей щодо статусу інвалідності, віднесення до малозабезпечених сімей чи інших пільгових категорій, відомостей про перебування на обліку в Центрі зайнятості, суд приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Суд вважає за необхідне роз'яснити скаржнику, що він не позбавлений права звернутися до суду апеляційної інстанції з клопотанням про зменшення розміру судового збору, відстрочення або розстрочення його сплати з наведенням відповідних мотивів та наданням доказів.
За таких обставин скаржнику необхідно сплатити судовий збір за подану апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У п.п 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 та не більше 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законом на 1 січня календарного року в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Згідно з п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду розмір судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становив - 3 028,00 грн.
Суд звертає увагу скаржника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання апеляційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Звертаючись до суду із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, скаржник мав сплатити - 4 542,00 грн. (3 028,00 грн. ? 150% ).
Таким чином, скаржнику за подану апеляційну скаргу на рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 29 січня 2026 року необхідно сплатити - 4 542,00 грн. судового збору.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» та листа Державної судової адміністрації України №15-15335/15 від 28.08.2015 року судовий збір згідно закону перераховується у безготівковій або готівковій формі, при сплаті судового збору через онлайн системи, банкомати для приймання платежів, інтернет-банкінг, банківські установи обов'язковими для заповнення платниками є наступні реквізити:
- отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101;
- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485;
- банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
- код банку отримувача (МФО): 899998;
- рахунок отримувача: UA498999980313101206080006797;
- код класифікації доходів бюджету: 22030101;
- призначення платежу: 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Житомирський апеляційний суд.
Приклад заповнення графи «Призначення платежу»:
*;101; НОМЕР_1 ; Судовий збір, за позовом ОСОБА_2 , Житомирський апеляційний суд.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
За вказаних обставин, відкриття апеляційного провадження є неможливим, а тому апеляційну скаргу варто залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 29 січня 2026 року - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити скаржнику, що оригінал квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору, має бути поданий безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
У випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржнику.
Суддя О.С. Коломієць