Провадження № 33/803/834/26 Справа № 214/473/26 Суддя у 1-й інстанції - Попов В. В. Суддя у 2-й інстанції - Стародуб О. Г.
09 березня 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Стародуб О.Г., при секретарі Сербіній І.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Зайцева О.В., потерпілого ОСОБА_2 , представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката Конюшка Д.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Зайцева О.В. на постанову судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 лютого 2026 року, якою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за
адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень, -
Згідно постанови, 06 січня 2026 року, о 16 годині 50 хвилин, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Богдан 211040», н/з НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Вільної Ічкерії, 15, у м. Кривому Розі, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, недотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Dodge», н/з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався попереду з меншою швидкістю та за інерцією здійснив зіткнення з транспортним засобом «Jac», н/з НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який збавив швидкість, щоб зупинитись, внаслідок чого усі транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3 (б), 12.1, 13.1 ПДР України.
В апеляційній скарзі захисник Зайцев О.В. просить скасувати постанову судді першої інстанції та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вважає, що постанова винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, поверхневим розглядом справи, неналежним дослідженням усіх наявних доказів та фактичних обставин щодо механізму розвитку дорожньо-транспортної пригоди. Зазначає, що судом не встановлено дійсного та фактичного механізму розвитку ДТП, не встановлено та не розмежовано ступінь відповідальності усіх учасників дорожньо-транспортної пригоди, зокрема водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , не прийнято заходів щодо призначення автотехнічної експертизи, а також безпідставно не взято до уваги свідчення потерпілого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в частині того, що спочатку відбувся контакт передньої частини автомобіля «Dodge», з задньою частиною автомобіля «Jac», і лише потім передня частина автомобіля «Богдан 211040» контактувала із задньою частиною автомобіля «Dodge», який перемістився вперед, по ходу свого первинного руху без послідуючого контакту з автомобілем «Jac».
Перевіривши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового процесу, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно загальних положень, що містяться у п. 1.1. Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року (далі ПДР України), ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п. 2.3б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Положеннями п. 13.1 ПДР України передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Об'єктами правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона правопорушення в даній ситуації виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Згідно диспозиції ст. 124 КУпАП для того, щоб порушення вважалося завершеним потрібні факти - особа водій повинна експлуатувати автомобіль (керувати автомобілем, їхати, залишити в стані, через який в подальшому буде порушено правила дорожнього руху) і заподіяння або спричинення збитку.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, при наведених у постанові обставинах, відповідає матеріалам справи, ґрунтується на наявних у ній доказах.
Факт скоєння адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 560498 від 06.01.2026 року, з якого вбачається, що 06.01.2026 о 16:50:00 в м. Кривий Ріг по вул. Вільної Ічкерії, 15 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Богдан 211040» днз. НОМЕР_1 не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, недотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Dodge», н/з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався попереду з меншою швидкістю та за інерцією здійснив зіткнення з транспортним засобом «Jac», н/з НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який збавив швидкість, щоб зупинитись, внаслідок чого усі транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3 б, 12.1, 13.1 ПДР України.
Схемою місця ДТП та фототаблицею до неї.
Письмовими поясненнями ОСОБА_2 з яких убачається, що 06 січня 2026 року, приблизно о 17 годині, він рухався на своєму автомобілі марки «Jac», н/з НОМЕР_3 , рухався по вул. Вільної Ічкерії у напрямку вул. 80-ї Десантно-штурмової бригади у м. Кривому Розі, перестроївся у лівий ряд з ввімкненим поворотом, та, так як перед його транспортним засобом рухались інші транспортні засоби, він почав пригальмовувати і в цей час відчув удар у задню частину свого автомобіля. Після цього він зупинився, увімкнув сигнал аварійної зупинки та вийшов з автомобіля, переконався, що потерпілих у цій ДТП немає та викликав працівників поліції.
Письмовими поясненнями ОСОБА_3 , згідно яких він 06 січня 2026 року рухаючись своїм автомобілем марки «Dodge», н/з НОМЕР_2 по вул. Вільної Ічкерії у лівій смузі та побачивши, що авто перед ним почало гальмувати, почав гальмувати. На той час він рухався зі швидкістю приблизно 48 км./год., відстань до автомобіля який був попереду була 15 м. Він зупинився біля нього, не виїжджаючи на сусідні смуги, коли почув удар у свій автомобіль, зачепивши при цьому передній.
З письмових пояснень ОСОБА_1 від 06.01.2026 року убачається, що 06 січня 2026 року, о 16 годині 50 хвилин, він, керуючи автомобілем марки «Богдан 211040», н/з НОМЕР_1 , рухався по вул. Вільної Ічкерії у бік шахти «Артем-1» у м. Кривому Розі. Попереду нього рухався автомобіль сірого кольору, який різко загальмував та почав зміщуватись у правий бік, уходячи від зіткнення з попереднім автомобілем. ОСОБА_1 також почав гальмувати, однак через слизьке дорожнє покриття його транспортний засіб здійснив зіткнення з автомобілем, який був попереду.
Наведені докази є належними, допустимими, достовірнимита свідчать про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.3б, п. 12.1, п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що призвело до настання дорожньо-транспортної пригоди.
Причинність позначає необхідний зв'язок явищ, у тому числі одне, зване причиною обумовлює і породжує інше, зване наслідком. З технічної точки зору в причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди знаходяться ті дії учасників руху, які з неминучістю ведуть, як в даному випадку, до зіткнення.
Порівняння фактичних дій водія автомобіля «Богдан 211040» н/з НОМЕР_1 ОСОБА_1 , з тими, які належало йому виконати відповідно до нормативних вимог ПДР, дозволяє прийти до висновку, що в умовах даної дорожньо-транспортної пригоди дії ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 2.3б, п. 12.1, п. 13.1 Правил дорожнього руху України, при цьому, вищевказані невідповідності вимогам ПДР створювали необхідні умови для настання події, що свідчить про наявність причинного зв'язку між фактичними діями ОСОБА_1 і подією, яка настала.
Апеляційний суд вважає, що схема ДТП складена уповноваженою особою у відповідності до вимог законодавства та в повній мірі відображає обставини пригоди. На схемі зображено ділянку проїзної частини, де відбулася подія, напрямок руху транспортних засобів, місце зіткнення, автомобілі після зіткнення, пошкодження, отримані транспортними засобами внаслідок події.
Траєкторія руху транспортних засобів, характер та локалізація наявних на транспортних засобах механічних пошкоджень дає підстави вважати, що вони в повній мірі узгоджуються між собою та відповідають обставинам ДТП зафіксованим на схемі.
Стосовно доводів апеляційної скарги про невжиття судом заходів щодо призначення автотехнічної експертизи, то апеляційний суд звертає увагу, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може здійснити суд із призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Отже, призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.
На думку апеляційного суду, матеріали справи містять достатньо доказів для встановлення фактичних даних події, яка ставиться у вину ОСОБА_1 .
З урахуванням зібраних доказів, необхідності в призначенні експертизи немає, оскільки матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 надають можливість встановити дійсні обставини справи, оцінити їх у співвідношенні з поясненнями сторін та зробити відповідний висновок про наявність чи відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Доводи захисника про те, що судом не встановлено та не розмежовано ступінь відповідальності усіх учасників дорожньо-транспортної пригоди на увагу не заслуговують, оскільки у даному провадженні предметом розгляду є наявність чи відсутність порушень ПДР у діях саме водія ОСОБА_1 .
Судом першої інстанції всебічно й об'єктивно з'ясовано та досліджено обставини справи, а ухвалене рішення достатньо обґрунтоване та виключає сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які є безумовною підставою для його скасування, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника Зайцева О.В. залишити без задоволення.
Постанову судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 лютого 2026 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя