Провадження № 33/803/779/26 Справа № 201/12474/25 Суддя у 1-й інстанції - Гончаренко В. М. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.
05 березня 2026 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Корчиста О.І. розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Соборного районного суду міста Дніпра від 05 листопада 2025 року, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнуто судовий збір.
При обставинах, встановлених місцевим судом, відповідно до вказаного протоколу ОСОБА_1 26 вересня 2025 року о 00 годині 09 хвилин, керуючи автомобілем «Фольксваген», д/н НОМЕР_1 , рухався в районі буд. № 31-а по вул. Січеславська Набережна в м. Дніпрі з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови), після чого, будучи зупиненим співробітником поліції, ухилився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у відповідності до встановленого порядку, шляхом відмови від його проходження на вимогу останнього із застосуванням технічних засобів відеозапису, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову про притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та закрити провадження з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказує, що не був належним чином повідомлені про судове засідання, розгляд справи відбувся за його відсутності, у зв'язку з чим, вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин.
Вимоги апеляційної скарги по суті мотивує тим, що:
- суд розгляну справу без його участі, належним чином не повідомив про час та розгляд справи;
-з результатами огляду був не згоден;
-поліцейський відмовився надавати повірку на алкотестер;
-від проходження огляду у медичному закладі не відмовлявся.
Будучи повідомленим про місце та час розгляду справи, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим апеляційний розгляд проведено у його відсутність.
Вимоги апеляційної скарги щодо поновлення строку апеляційного оскарження у зв'язку з поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду підлягають задоволенню, так як розгляд справи відбувся у відсутність ОСОБА_1 , відповідно до ст. 285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, однак матеріали справи не містять відомостей про вручення копії постанови ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, виходжу з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
З постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» слідує, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
За приписами ст. 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні.
При винесенні оскаржуваної постанови суддею суду першої інстанції вказані вимоги були дотримані і його висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 465209 від 26 вересня 2025 року, складним у відповідності до ст. 256 КУпАП, яким зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП; рапортом інспектора УПП в Дніпропетровській області, відповідно до якого, у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. Водію було запропоновано пройти тест на приладі “Драгер», результат 2,04 ‰; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, відповідно до якого ОСОБА_1 добровільно пройшов огляду на стан алкогольного сп'яніння на приладі “Драгер», результат якого 2,04 ‰, при цьому був не згоден з результатом огляду, та відмовився проїхати до медичної установи для проходження медичного огляду у встановленому законом порядку.
Досліджені та перевірені місцевим судом обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Таким чином, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами, дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи. Суд першої інстанції розглянув справу із дотриманням вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, докази під час розгляду справи перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до ст. 252 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд розгляну справу без його участі, належним чином не повідомив про час та розгляд справи, - не є підставою для скасування правильного по суті рішення, оскільки відповідно до ст. 286 КУпАП участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - не є обов'язковою, крім цього ОСОБА_1 , відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, був повідомлений про час та місце розгляду справи та скористався правом апеляційного оскарження.
Твердження, щодо того, що від проходження огляду у медичному закладі не відмовлявся, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення, де зазначено про порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на встановлення стану сп'яніння у встановленому законом порядку.
Також відповідно до відеозапису місця події працівниками поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі, проте ОСОБА_1 реагував на такі пропозиції непослідовно, надаючи суперечливі відповіді щодо готовності пройти огляд, що у сукупності з іншими матеріалами справи свідчить про відсутність належного виконання законної вимоги працівників поліції.
Посилання на те, що поліцейський відмовився надавати повірку на алкотестер, не є слушними, оскільки відповідно до відеозапису ОСОБА_1 не заявляв вимоги щодо надання повірки алкотестеру.
Посилання ОСОБА_1 на незгоду з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння не спростовує зафіксованих результатів тестування, оскільки будь-яких доказів порушення порядку проведення огляду або недостовірності його результатів матеріали справи не містять.
Таким чином, з огляду на вищенаведене, при апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 268, 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованого адміністративного правопорушення, є доведеною поза розумним сумнівом.
З огляду на викладене, накладене на ОСОБА_1 стягнення узгоджується з вимогами ст. 33 КУпАП і його розмір визначений в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак, приходжу до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді, без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову Соборного районного суду міста Дніпра від 05 листопада 2025 року, відносно ОСОБА_1 , у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Корчиста