Ухвала від 04.03.2026 по справі 201/1457/26

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/385/26 Справа № 201/1457/26 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

судді -доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Правобережної окружної прокуратури м.Дніпра ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Соборного районного суду м.Дніпра від 04 лютого 2026 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025042020000076 від 30 вересня 2025 року, щодо

ОСОБА_8 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: смт. Царичанка

Царичанського району Дніпропетровської області,

зареєстрованого та проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Соборного районного суду м.Дніпра від 04 лютого 2026 року клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №2 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025042020000076 від 30.09.2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, задоволено частково, застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк досудового розслідування, тобто до 04 квітня 2026 року. На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покладено на підозрюваного ОСОБА_8 на строк дії ухвали суду такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання; не залишати місце постійного проживання, а саме: АДРЕСА_1 , з 22-00 години до 07-00 години кожного дня, за винятком випадків переміщення до найближчого укриття на час дії сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до житла після відбою сигналу «Повітряна тривога»; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, а саме: Дніпропетровська область, с. Лобойківка без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, залежно від стадії кримінального провадження (за виключенням випадків безпосередньої загрози життю та здоров'ю внаслідок збройної агресії рф проти України); утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; за наявності, здати на зберігання до органів міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. У задоволенні інших вимог клопотання - відмовлено.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.3 ст.369-2 КК України, та ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків. Разом з тим, слідчий суддя також вважає доведеними твердження сторони захисту, що більш м'які запобіжні заходи, не пов'язані із триманням під вартою, зможуть запобігти наявним ризикам. Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_8 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, офіційно працевлаштований, що підтверджує міцність його соціальних зв'язків. Слідчий суддя врахував не лише тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання винним у вчиненні кримінального правопорушення, а також те, що підозрюваний має визначене місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а тому фактично вказані обставини не позбавляють можливості здійснення контролю за ним з боку слідчого та прокурора у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу. На думку слідчого судді, домашній арешт стане надійною запорукою дотримання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків, а покладення на нього додаткових обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, забезпечить дотримання вимог ст.2 та ч.2 ст.28 КПК України щодо проведення досудового розслідування у розумні строки.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу про застосування стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги прокурор посилається на те, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не зможе запобігти ризикам у кримінальному провадженні та забезпеченню належної процесуальної поведінки підозрюваного. Наголошує на тому, що слідчим суддею не враховано, що ОСОБА_8 висунуто підозру у вчиненні корупційного злочину, який посягає на нормальну діяльність органів державної влади, підриває авторитет держави та суспільну довіру до публічних інститутів. Вважає, що слідчий суддя формально підійшов до оцінки цих обставин, фактично нівелювавши суспільну небезпечність корупційного злочину та суспільного інтересу у вказаній справі. Також зазначає, що слідчим суддею не взято до уваги позицію самого підозрюваного, яку він висловив під час розгляду клопотання, що він є “другом» з основним свідком у вказаному провадженні, що прямо вказує на можливість ризику тиску на свідка, шляхом залякування, погроз або вмовляння чи підкупу. Вказує, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що підозрюваний діяв не одноособово, а у змові з іншими особами, роль та участь яких на теперішній час активно досліджується стороною обвинувачення, однак слідчий суддя не взяв до уваги вказану обставину. Зауважує, що слідчим суддею не наведено переконливих доказів, чому саме більш м'який запобіжний захід є достатнім, що свідчить про формальний характер судового рішення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив задовольнити вимоги його апеляційної скарги та скасувати ухвалу слідчого судді, підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили ухвалу слідчого судді залишити без зміни, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В силу ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його проживання, в тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Розглядаючи клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу, слідчий суддя заслухав доводи сторін кримінального провадження і дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту (з 22-00 години до 07-00 години кожного дня) на строк досудового розслідування, тобто до 04 квітня 2026 року з покладанням на нього певних обов'язків у відповідності до вимог ст.194 КПК України, посилаючись на наявність обставин, передбачених ст.178 КПК України.

Як слідує з матеріалів провадження, в провадженні слідчого відділення відділу поліції №2 Дніпровського районного управляння поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025042020000076 від 30.09.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.

03.02.2026 року ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

04.02.2026 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 України.

З наданих матеріалів вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколами допитів свідка ОСОБА_10 від 07.10.2025 року та 28.01.2026 року; протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; протоколом огляду від 04.11.2025 року; протоколом обшуку від 03.02.2026 року; протоколом затримання ОСОБА_8 в порядку ст. 208 КПК України; повідомленням про підозру ОСОБА_8 .

Слідчий звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Застосовуючи до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, відповідно до вимог ст. 178 КПК України слідчий суддя врахував, що прокурором доведено, що підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконно впливати на свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України). У свою чергу, слідчий суддя також вважає доведеними твердження сторони захисту, що більш м'які запобіжні заходи, не пов'язані із триманням під вартою, зможуть запобігти наявним ризикам. Так, підозрюваний ОСОБА_8 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, офіційно працевлаштований, що підтверджує міцність його соціальних зв'язків.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного слідчий суддя врахував не лише тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання винним у вчиненні кримінального правопорушення, а також те, що підозрюваний має визначене місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а тому фактично вказані обставини не позбавляють можливості здійснення контролю за ним з боку слідчого та прокурора у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу.

Таким чином, слідчий суддя прийшов до висновку, що доцільно застосувати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки прокурором належним чином не було доведено неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.

Крім того, підозрюваному було роз'яснено, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Суд апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги враховує принцип призначення альтернативного запобіжного заходу, викладеного у рішеннях ЕСПЛ «Летельє проти Франції», «Мамедова проти Росії» та правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12 січня 2012 року у справі «Тодоров проти України», згідно якої «для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою».

У рішенні по справі “Александровська проти України» від 25 березня 2021 року ЄСПЛ відзначив, що Конвенція вимагає, щоб під час обрання запобіжного заходу суди розглядали також і не пов'язані з позбавленням свободи заходи. При цьому рішення про тримання під вартою чи його продовження не може ґрунтуватися винятково на серйозності висунутих обвинувачень, а його обґрунтування не може бути абстрактним, узагальненим чи стереотипним.

Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його «пілотному» рішенні від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», рішенні від 29 вересня 2011 року у справі «Третьяков проти України», рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України» зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов'язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується з доводами слідчого судді та оцінює критично доводи прокурора про те, що відомості про обставини кримінального правопорушення та особу підозрюваного дають підстави для скасування застосованого до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та застосуванні до нього виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На переконання апеляційного суду, зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи про неможливість застосування до ОСОБА_8 іншого більш м'якого запобіжного заходу та підстави, згідно з якими він просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду провадження, не аргументовані переконливими обставинами та носять формальний характер.

Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя при обранні запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_11 у відповідності до вимог ст.ст. 193, 194 КПК України дослідив та достатньою мірою взяв до уваги фактичні обставини, що підлягають врахуванню згідно ст.178 КПК України. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що всі обставини, враховані судом, у сукупності дають достатні підстави для обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_8 відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, тому апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, а отже в задоволенні вимог апеляційної скарги прокурора слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора Правобережної окружної прокуратури м.Дніпра ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Соборного районного суду м.Дніпра від 04 лютого 2026 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

________________ _________________ ________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
134754489
Наступний документ
134754491
Інформація про рішення:
№ рішення: 134754490
№ справи: 201/1457/26
Дата рішення: 04.03.2026
Дата публікації: 13.03.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Дніпровський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (04.03.2026)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 04.02.2026
Предмет позову: -
Розклад засідань:
11.02.2026 11:45 Дніпровський апеляційний суд
25.02.2026 10:45 Дніпровський апеляційний суд
04.03.2026 11:15 Дніпровський апеляційний суд