Справа № 162/452/25 Провадження №11-кп/802/129/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
10 березня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ( в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Любешівського районного суду Волинської області від 29 липня 2025 року, яким -
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Цир Любешівського району Волинської області, житель АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з професійно-технічною освітою, не працюючий, одружений, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, раніше не судимий,-
визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.246 КК України, та йому призначено покарання у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.
Вироком вирішено питання речових доказів та арешту майна.
Згідно вироку суду ОСОБА_8 визнано винуватим та засуджено за те, що він 20.03.2025 близько 10 години, перебуваючи в лісовому масиві 29 кварталу 1 виділу Деревківського лісництва Любешівського надлісництва філії «Поліський лісовий офіс» ДП «Ліси України», що неподалік с. Цир Камінь-Каширського району Волинської області, в порушення вимог статей 4, 24, 67-70 Лісового кодексу України, статей 5, 12, 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п. п. 1, 2 Порядку спеціального використання лісових ресурсів та п. п. 1, 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про врегулювання питань щодо використання лісових ресурсів» від 23.07.2007 за № 761, умисно, тобто усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і свідомо бажаючи їх настання, всупереч встановленому порядку заготівлі лісодеревини, незаконно, тобто без спеціального дозволу на використання лісових ресурсів, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом, за допомогою бензопили марки «STIHL MS-230» зрізав до ступеня припинення росту, відокремивши їх повністю від кореня, 6 сухостійних дерева породи «Сосна» з діаметрами пнів 39 см, 39 см, 40 см, 42 см, 42 см, 48 см та 2 сироростучих дерева породи «Сосна» з діаметрами пнів, 39 см, 42 см, тим самим, заподіяв істотну шкоду державним інтересам в особі Любешівської селищної ради та навколишньому природному середовищу на загальну суму 83300 грн 53 коп.
У подальшому, ОСОБА_8 порізав тією ж бензопилою дані стовбури дерев на частини (23 сортименти довжиною по 5 м кожен) завантажив їх на чотирьохколісний причіп без реєстраційного номерного знаку, прикріплений до трактора марки «Т-25А2», р.н.з. НОМЕР_1 , та перевозив останнім їх до місця свого проживання, однак був виявлений та зупинений на лісовій дорозі працівниками поліції, неподалік незаконної порубки.
Таким чином, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, тобто у незаконній порубці дерев у лісах, незаконному перевезенні зрубаних дерев, що заподіяло істотну шкоду.
У поданій апеляційній скарзі захисник, не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікацію дій, вважає вирок суду незаконним у зв'язку з безпідставністю застосування спеціальної конфіскації майна, а саме трактора марки «Т-25А2», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , та чотирьохколісного причепу, без реєстраційного номерного знаку. Посилається на те, що ОСОБА_8 вперше притягається до кримінальної відповідальності, одружений, має на триманні трьох неповнолітніх дітей, щиро розкаявся, позитивно характеризується, добровільно відшкодував шкоду. Крім того, орієнтовна вартість трактора 160 000грн, що значно перевищує розмір заподіяної шкоди, останній та причіп є спільною сумісною власністю подружжя, дружина не знала про незаконне їх використання, вони потрібні для ведення власного господарства. Просить вирок суду першої інстанції змінити та скасувати спеціальну конфіскацію трактора та причепа. В решті залишити без змін.
Заслухавши доповідача який виклав суть вироку суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, міркування захисника, який апеляційну скаргу підтримав з підстав викладених в ній, думку прокурора, який щодо її задоволення заперечив, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Висновок про винуватість ОСОБА_8 у вчинені злочину, за який його засуджено, обґрунтовано встановлений судом, що по суті в апеляційній скарзі не заперечується.
Кваліфікація злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 246 КК України є правильною і також не оскаржується.
Оцінюючи доводи захисника про необґрунтованість спеціальної конфіскації трактора та причіпу, відповідно до приписів статей 96-1, 96-2 КК, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно із ч. 9 ст. 100 КПК питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, наданих суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Відповідно до положень ст. 96-1 КК спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого, зокрема ч. 1 ст. 249 КК.
За приписами п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК спеціальна конфіскація застосовується в разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 незаконно зрізанні стовбури дерев завантажив на чотирьохколісний причіп без реєстраційного номерного знаку, прикріплений до трактора марки «Т-25А2», р.н.з. НОМЕР_1 , та перевозив останнім їх до місця свого проживання.
Під час проведення огляду 20.03.2025, крім іншого, виявлено та вилучено чотирьохколісний причіп без реєстраційного номерного знаку та трактор марки «Т-25А2», р.н.з. НОМЕР_1 , які постановою від 21.03.2025 визнано речовими доказами (а.с.50, 51) та ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районного суду від 26.03.2025 на які накладено арешт (а.с. 53,54).
У мотивувальній частині вироку суд на підставі належних та допустимих доказів встановив безпосереднє використання обвинуваченим трактора та причіпу для вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК.
Апеляційний суд вважає, що суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, виконав приписи статей 96-1, 96-2 КК та ч. 9 ст. 100 КПК й обґрунтовано застосував спеціальну конфіскацію у власність держави зазначеного майна, яке було засобом вчинення кримінального правопорушення (п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК).
Відповідно до статей 96-1, 96-2 КК майно, що перебуває у спільній власності, підлягає спеціальній конфіскації, якщо співвласник, який є правопорушником, використав його як знаряддя чи засіб вчинення кримінального правопорушення.
Якщо майно, яке було використано як знаряддя чи засіб вчинення кримінального правопорушення, перебуває у спільній власності подружжя і воно було використано одним із подружжя в ході вчинення кримінально-караного діяння, то таке майно підлягає спеціальній конфіскації в повному обсязі, оскільки його власник (той з подружжя, який вчинив кримінальне правопорушення) усвідомлено використав його в протиправних цілях.
Водночас сторона захисту не навела в апеляційній скарзі обґрунтованих доводів про те, що будь-який власник (законний володілець) не знав про незаконне використання зазначеного майна.
З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що за обставин цього кримінального провадження рішення місцевого суду, про застосування спеціальної конфіскації чотирьохколісного причіпу без реєстраційного номерного знаку та трактора марки «Т-25А2», р.н.з. НОМЕР_1 , є обґрунтованим і в цьому разі не порушує «справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб», що узгоджується з висновками викладеними в постанові об'єднаної палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 02 лютого 2026 року (справа № 669/338/24, провадження № 51-5214кмо24).
Переконливих доводів, які б ставили під сумнів законність і умотивованість висновків судів першої у цій частині, апеляційна скарга захисника не містить.
У відповідності до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Любешівського районного суду Волинської області від 29 липня 2025 року стосовно останнього,- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді