Справа № 761/52631/25
Провадження № 2/761/6813/2026
09 березня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Романишеної І.П.
за участі секретаря Решти Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У грудні 2025 року представник позивача звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості.
В позовній заяві представник позивача просив суд: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в загальному розмірі 42 785,50 грн., яка складається з заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 6 829,65 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 1 167,87 грн., 3% річних у розмірі 307,05 грн; заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 у розмірі 26 124,97 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 3 448,16 грн., 3% річних у розмірі 1 036,09 грн., пеня у розмірі 1 260,58 грн; заборгованість за спожиті послуги з постачання гарячої води за період з 01.11.2021 у розмірі 3,92 грн. інфляційної складової боргу у розмірі 72,51 грн., 3% річних у розмірі 20,21 грн., пеня у розмірі 24,59 грн; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 596,91 грн; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 854,70 грн., заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 38,29 грн. та судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3 028 грн.
Короткий зміст та узагальнені доводи позовної заяви.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, а з 01.11.2021, у зв'язку із зміною законодавства, позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води. Відповідач зареєстрована у кв. АДРЕСА_1 , яка під'єднана до внутрішньо будинкової системи тепло та водопостачання, а отже, є споживачами послуг з централізованого опалення та гарячої води, яку постачає позивач. Разом з тим, відповідач в повному обсязі не оплачує надані позивачем послуги, внаслідок чого за нею обліковується зазначена вище сума заборгованості. Відповідач в добровільному порядку заборгованість не сплачує, тому позивач звернувся до суду на захист порушеного права.
Провадження у суді та позиція сторін щодо предмету спору.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2025 року матеріали справи передані для розгляду судді Романишеній І.П.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.01.2026р. відкрито провадження у даній цивільній справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.
27.01.2026 року від відповідача надійшов відзив на позов.
Згідно змісту відзиву, відповідач зазначала, що позов подано у листопаді 2025 року, а тому строк позовної давності поширюється на всі вимоги, строк виконання яких настав до листопада 2022 року включно. Окрім того, заявлені вимоги про стянення пені, інфляційних втрат та 3% річних не підлягають задоволенню, з огляду на пряму заборону, встановлену п.18 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Позивач не надав доказів направлення відповідачу платіжних документів із зазначенням обсягу спожитих послуг, тарифів, суми до сплати та граничного строку виконання зобов'язання, а тому момент прострочення є недоведеним.
Окрім того, відповідач фактично не користується з 2018 року індивідуальним опаленням квартири, що підтверджується показниками індивідуального теплолічильника QALCOSONIC HEAT 1, на якому зафіксоване нульове значення споживача. Також, звертає увагу, що подані розрахунки мають узагальнений характер і не підтверджують індивідуального споживання, у зв'язку з чим, просила застосувати строки позовної давності та відмовити у задоволенні позову.
Відповідь на відзив до суду не надходила.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, разом з тим, у матеріалах справи містяться заяви сторін про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням неявки всіх учасників справи у судове засідання, датою ухвалення рішення у справі є дата складання повного судового рішення - 09.03.2026 року, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.09.2022р., справа № 1519/2-5034/11.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Фактичні обставини спірних правовідносин сторін, встановлені судом.
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» є виконавцем комунальних послуг, а саме: з 01.05.2018 до 31.10.2021 є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (послуги з ЦО/ЦПГВ); з 01.11.2021 у зв'язку із зміною законодавства, Позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (послуги з ТЕ/ПГВ).
На виконання вимог законодавства, КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», на підставі типових договорів, підготовлені та опубліковані/оприлюднені:
- договір про надання послуг з ЦО/ЦПГВ опублікований в газеті «Хрещатик» від № 34 (5085) (надалі - Договір);
- щодо договору про надання послуг з ТЕ/ПГВ, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово комунальні послуги» від 09.11.2017, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Позивачем, на виконання вимог чинного законодавства, на своєму веб-сайті https://kte.kmda.gov.ua/ukladannya-dogovoru-z-kp-kyyivteploen/ оприлюднені типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води.
Квартира АДРЕСА_2 , під'єднана до внутрішньобудинкової системи тепло та водопостачання, про що свідчать надані позивачем докази.
Згідно даних з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно наданих представником позивача документів за адресою: АДРЕСА_3 значиться відкритим особовий рахунок НОМЕР_1 .
Відповідач від послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 від послуг з ТЕ/ПГВ, у встановленому чинним законодавством порядку, не відмовлялася (не відключалася).
Отже, виникнення цивільних прав та обов'язків, між позивачем та відповідачами підтверджується діями сторін, а саме: позивач щомісячно надає відповідачу послуги з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 послуг з ТЕ/ПГВ, надсилає відповідачам платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а відповідач споживає надані послуги та зобов'язані оплатити їх вартість.
Надання послуг здійснювалось на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Правилами, який був опублікований 31.07.2014 на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також у газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 №111 (4511).
В загальному, згідно наданого позивачем розрахунку, станом на 30.09.2025р. за відповідачем обліковується заборгованість в загальному розмірі 42 785,50 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правовідносини у сфері наданих послуг з ЦО/ЦПГВ регулювалися Законом України «Про житлово - комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-ІУ та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила 630).
Правовідносини у сфері надання послуг з ТЕ/ПГВ регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-УІП, Постановою КМУ від 11.12.2019 № 1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуг з постачання гарячої води» (далі - постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019№ 1182) та Постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії» (далі - постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830).
Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених (далі - Правила) споживач теплової енергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» (далі - Закон) передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону основним обов'язком споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Станом на дату подання позовної заяви письмовий договір між позивачем та відповідачем не укладений.
Однак, відсутність укладеного договору не звільняє споживача від сплати за фактично надані послуги.
Зазначена практика правозастосування правових норм у сфері оплати житлово-комунальних послуг є сталою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі 712/8916/17, постанови Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц, від 18 вересня 2019 року у справі № 369/3682/16-ц, від 07 лютого 2024 року у справі № 372/2236/21).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20.11.2024 року у справі №463/6799/18.
Розрахунки з відповідачем за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, встановленими Постачальнику Управлінням цінової політики Київської міської державної адміністрації, затвердженими відповідними Розпорядженнями КМДА, за кожну відпущену Гігакалорію.
Отже, за період постачання позивачем теплової енергії у гарячій воді при оформленні щомісячно рахунку-фактури останнім застосовувався діючий тариф на теплову енергію, що підтверджується щомісячним обліковим записом до Договору.
Позивачем належним чином здійснювалось постачання теплової енергії та гарячої води до приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується корінцями нарядів, які наявні в матеріалах справи.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 319, 322 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому, відповідно до ч. 1-3, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Водночас, суд зазначає, що позивачем надано докази того, що відповідач є споживачем послуг з 21.10.2019 року, при цьому, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості до вказаного періоду, зокрема з 01.05.2018 року.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобов'язаний, зокрема забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору.
Зі змісту ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вбачається, що споживач, зокрема зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
На момент розгляду справи відповідачем не сплачена зазначена сума заборгованості.
Водночас, беручи до уваги, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 лише з 21.10.2019 року та будь-яких доказів, що остання була споживачем послуг позивача до вказаного періоду суду не надано, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за період з 01.05.2018 по 21.10.2019 року.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме: стягнення з відповідача заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення за період з 21.10.2019 по 31.10.2021 у розмірі 4 648,91 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 836,98 грн., 3% річних у розмірі 246,38 грн; заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 у розмірі 26 124,97 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 3 448,16 грн., 3% річних у розмірі 1 036,09 грн., пеня у розмірі 1 260,58 грн; заборгованість за спожиті послуги з постачання гарячої води за період з 01.11.2021 у розмірі 3,92 грн. інфляційної складової боргу у розмірі 72,51 грн., 3% річних у розмірі 20,21 грн., пеня у розмірі 24,59 грн; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 596,91 грн; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 854,70 грн., заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 38,29 грн.
Доводи відповідача про відсутність правових підстав для стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних також є безпідставними з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що у разі прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати житлово-комунальних послуг на боржника покладається відповідальність, передбачена статтею 625 ЦК України (постанови Верховного Суду України від 30.10.2013 № 6-59цс13, від 16.12.2015 № 6-2023цс15, постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17).
Разом із тим, суд враховує положення Постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05 березня 2022 року.
У період з 24.02.2022 по 29.12.2023 на території м. Києва діяла заборона на нарахування та стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та пені.
Після внесення змін Постановою КМУ № 1405 від 29.12.2023 така заборона поширюється лише на території активних або можливих бойових дій.
Місто Київ не віднесене до такого переліку.
Як вбачається з розрахунків, позивач нараховує 3 % річних, інфляційних втрат та пені за період починаючи з 01.01.2024 року.
Отже, нарахування 3 % річних, інфляційних втрат та пені за період після 30.12.2023 є правомірним.
Суд зауважує, помилковими є доводи відповідача про те, що строк позовної давності сплив щодо усіх нарахувань за період 01.05.2018 року по 31.10.2022 року включно.
Відповідно до положень ст. ст. 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини 3 та 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Оскільки обов'язок щодо сплати за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води виникає у споживача кожного місяця, позовна давність підлягає застосуванню до кожного з платежів окремо.
30 березня 2020 року був прийнятий Закон України № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким доповнений Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України п. 12, яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу строки продовжуються на строк дії такого карантину. Вказаний Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.
Законом № 2120-IX від 15.03.2022 року Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 19, яким було визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14 травня 2025 року.
Відтак, КП «Київтеплоенерго» в межах строку позовної давності мало право на стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, яка утворилася, починаючи з 02 квітня 2017 року.
Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок заборгованості був сформований КП «Київтеплоенерго», починаючи із серпня 2018 року.
Строки звернення до суду за вимогами позивача про стягнення заборгованості з серпня 2018 року, на які поширюється загальна позовна давність у три роки, вважаються продовженими на підставі пунктів 12 та 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупиненим на період воєнного стану.
Відтак, у суду відсутні підстави для висновку про те, що позовні вимоги були заявлені КП «Київтеплоенерго» зі спливом позовної давності, у зв'язку з чим, не має підстав для застосування позовної давності.
Також, суд відхиляє посилання відповідача, що з 2018 року не користується індивудуальним опаленням квартири, що підтверджується показниками індивідуального теплолічильника QALCOSONIC HEAT 1, оскільки ОСОБА_1 не було надано доказів взяття його на облік позивачем та передання відповідних показань.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково.
В порядку ст. 141 ЦПК України суд вважає на необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений останнім судовий збір за звернення до суду з даним позовом у розмірі 2 845, 41 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 259, 263-267, 279, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість в загальному розмірі 40 207, 20 грн.
В решті вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір в розмірі 2 845, 41 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»: м. Київ, вул. І.Франка, буд. 5, ЄДРПОУ 40538421;
ОСОБА_1 : рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складено 09.03.2026 року.
СУДДЯ І.П.РОМАНИШЕНА