Справа № 761/7695/26
Провадження № 2/761/8824/2026
про залишення позовної заяви без руху
09 березня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Романишена І.П., розглянувши питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява.
Вивчивши подані матеріали, вважаю за необхідне заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків з наступних підстав.
Відповідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач у позові вказує, що внесок до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишгородський електромонтажний завод" здійснено під час спільного сумісного проживання однією сім'єю та за спільні кошти, проте, відсутній виклад обставин, якими позивач обґрунтовує вимоги в цій частині та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Крім того, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах ВС (ч. 4 ст. 263 ЦПК).
Як роз'яснено у пунктах 23-24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року №11, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК). Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них. Що стосується премії, нагороди, одержаних за особисті заслуги, суд може визнати за другим з подружжя право на їх частку, якщо буде встановлено, що він своїми діями сприяв її одержанню.
Крім того, суд бере до уваги правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 25.11.2015 у справі № 6-2333цс15, в якій зазначено про три критерії, які дозволяють правильно застосувати презумпцію спільності майна подружжя та виключити його належність до особистої приватної власності одного із подружжя. До цих критеріїв належать: час набуття майна; кошти, за які таке майно було набуте; мета придбання майна. Указані критерії існують для того, щоб суд мав можливість визначити статус спірного існуючого майна, а саме установити, яке майно є особистою приватною власністю та яке майно є спільною сумісною власністю.
З урахуванням означеного, позивачу слід усунути недоліки допущені при зверненні до суду та зазначити: увесь обсяг спільно нажитого майна, час набуття майна, кошти, за які таке майно було набуте; мету придбання майна.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження заяви до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Керуючись ст.ст. 185, 353 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном 5 (п'ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА