пр. № 1-кс/759/1943/26
ун. № 759/5716/26
10 березня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , перекладача ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026100080000604 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Йорданії, громадянина Йорданії, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,-
До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування стосовно ОСОБА_4 .
В обґрунтування свого клопотання слідчий посилався на те, що органом досудового розслідування встановлено, що 08.03.2026, близько 09 години, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалiстю, використовуючи заздалегідь заготовлений предмет для нанесення тілесних ушкоджень, а саме травматичний пістолет «Форт-17Р», вчинив хуліганські дії, які виразились в заподіянні тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, 08.03.2026, близько 08 год. 30 хв. ОСОБА_8 перебував за місцем свого мешкання, в цей час останньому зателефонував наглядно знайомий ОСОБА_4 , який попрохав вийти на вулицю для розмови, нащо ОСОБА_8 погодився.
В подальшому, в цей же день, близько 09 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_4 , при зустрічі із ОСОБА_8 , прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, з метою вчинення хуліганських дій, демонстративно дістав із належної йому наплічної сумки травматичний пістолет «Форт-17Р», побачивши дану подію, ОСОБА_8 з метою припинення хуліганських дій, зробив зауваження останньому.
У свою чергу ОСОБА_4 , будучи обуреним такою вимогою ОСОБА_8 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання у вигляді порушення суспільних відносин, які забезпечують нормальні умови життя людей, спокійний відпочинок і дотримання правил поведінки в суспільному житті, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виразилася в зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, демонструючи байдуже ставлення до суспільних відносин, маючи на меті показати свою винятковість, пов'язану з неповагою до особи та людської гідності, порушив громадський порядок, а саме, перебуваючи від ОСОБА_8 на відстані витягнутої руки, утримуючи в правій руці заздалегідь заготовлений пістолет моделі «Форт-17Р», з метою нанесення тілесних ушкоджень, здійснив не менше семи пострілів в ОСОБА_8 в результаті чого, згідно довідки з КМКЛ №7 спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: вогнепальні рани ділянки обох гомілок правого стегна, субкапітальний перелом другої п'ясткової кістки правої кісті з незначним зміщенням.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, тобто у вчиненні хуліганства, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому із застосуванням травматичної зброї.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, та наявність доказів того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтю 177 цього Кодексу. Саме тому слідчий за погодженням із прокурором звернувся із вказаним клопотанням до слідчого судді.
Прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні слідчого.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти застосування до його підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого в повному обсязі, або застосувати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, пославшись на необгрунтованість підозри та відсутність ризиків на які послався слідчий в клопотанні.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши пояснення прокурора, захисника, підозрюваного, вивчивши зміст та мотиви клопотання і надані суду письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Крім цього, відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що 08.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Того ж дня його затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, в сукупності, зокрема: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 08.03.2026, довідкою №3389 від 08.03.2026, протоколом огляду місця події від 08.03.2026, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України підозрюваного ОСОБА_4 , іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Слідчий суддя оцінює наявність ризиків, передбачених ст. 178 КПК України. Сторона обвинувачення зазначає про такі ризики: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
За кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років, ця обставина сама по собі вже може бути причиною для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини. При цьому, цей фактор не є визначальним.
Враховуючи викладене вище, слідчий суддя приходить до висновку, що існує ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду.
Слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідчий суддя аналізує доводи слідчого стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.
Зі змісту клопотання встановлено, що ОСОБА_4 може чинити тиск на потерпілого, свідків.
При встановленні наявності вказаного ризику, слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими, свідками у кримінальному провадженні, а саме - спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження до моменту їх допиту, а й продовжує існувати на подальших стадіях, в тому числі до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого, свідків.
Разом з тим, прокурором не доведено наявність такого ризику, як вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки, на думку слідчого судді, такі ризики є сумнівними та розцінюються, як домисел на даній стадії кримінального провадження.
Оскільки встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).
Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Тримання під вартою вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідчий суддя повинен всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.
Оскільки слідчим суддею встановлено ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вплив на потерпілого та свідків, слідчий суддя вважає, що стосовно ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід на час проведення досудового розслідування, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов'язків у цьому провадженні.
В той же час, слідчим суддею враховуються, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані щодо особи ОСОБА_4 , який до кримінальної відповідальності притягається вперше, має постійне місце проживання.
При розгляді клопотання прокурором доведено обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, однак не доведено обставин, передбачених п.3 ч.1 ст.194 КПК України, що застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, встановленим під час судового розгляду, з урахування правової кваліфікації інкримінованого кримінального правопорушення.
Прокурором у судовому засіданні не було надано суду відповідних, беззаперечних доказів відповідної аргументації щодо необхідності взяття під варту підозрюваного, а деяким ризикам можна запобігти шляхом покладення на особу обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Враховуючи конкретні обставини справи та дані про особу підозрюваного, а також враховуючи практику Європейського суду з прав людини, що обґрунтування наявності ризиків лише тяжкістю інкримінованих кримінальних правопорушень, є неправомірним, приходжу до висновку про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку із чим слідчий суддя вважає за необхідне застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання про застосування запобіжного заходу - задовольнити частково.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, в межах строку досудового розслідування, тобто до 08 травня 2026 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожним викликом;
- заборонити підозрюваному ОСОБА_4 залишати місце свого проживання, а саме - АДРЕСА_1 , з 22 години 00 хвилин до 05 години ранку наступної доби, за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги або перебування в укритті під час оголошення повітряної тривоги по м. Києву;
- утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до територіального органу/територіального підрозділу ДМС свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покласти на органи Національної поліції України за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1