03.03.2026 Справа № 756/18923/25
Справа № 756/18923/25
№ 3/756/173/26
03 березня 2026 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Оболонського районного суду міста Києва адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124, ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
До Оболонського районного суду міста Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , яке полягало в порушенні вимоги п. 2.5 ПДР України, кваліфіковане за частиною 1 ст. 130 КУпАП за ознаками «керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів».
Крім того, ОСОБА_1 порушив п. 12.1 та 13.1 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП за ознаками порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень, адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Зважаючи на той факт, що в провадженні судді знаходиться два протоколи про адміністративні правопорушення у відношенні ОСОБА_1 вважаю що розгляд справи в одному провадженні буде доцільним.
Позиція особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
У судовому засіданні 03.03.2026 року захисник ОСОБА_1 _ Коміса М. В. надав заяву про закриття провадження у справі, вину не визнав.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав такі документи:
-повідомлення про працевлаштування ОСОБА_1 в ТОВ «БЕЗПІЛОТНІ ТЕХНОЛОГІЇ»;
- наказ про підтвердження ТОВ «БЕЗПІЛОТНІ ТЕХНОЛОГІЇ» статусу критично важливого для функціонування економіки в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу;
- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції «Київської міської клінічної лікарні №10» від 10.11.2025. Підстава надання висновку - самозвернення. Відповідно до висновку у стані сп'яніння ОСОБА_1 не перебуває;
- характеристика з місця роботи, згідно з якою ОСОБА_1 характеризується позитивно;
- службова характеристика військовослужбовця, згідно з якою ОСОБА_1 характеризується позитивно.
Фактичні обставини, встановлені судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення:
10.11.2025 року, о 09 год. 30 хв., ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки «VOLKSWAGEN» моделі «POLO» д.н.з. НОМЕР_1 у місті Києві по пр. Степана Бандери, 7 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці ока, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, а саме у лікаря-нарколога відмовився.
Дії водія ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною 1 ст. 130 КУпАП
10.11.2025 о 07 год 50 хв водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом автомобілем марки «VOLKSWAGEN» моделі «POLO» д.н.з. НОМЕР_1 у місті Києві по пр. Степана Бандери, 7, не дотримався безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом автомобілем марки «KIA» моделі «SPORTAGE» д.н.з. НОМЕР_2 . При ДТП ТЗ отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 124 КУпАП, у розумінні ст. 251 КУпАП окрім протоколів про адміністративне правопорушення ЕПР1 №508671 та ЕПР1 №508630 від 10.11.2025, підтверджується належними та допустимими доказами, а саме:
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.11.2025, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук; звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість. Огляд ОСОБА_1 не проводився, оскільки останній відмовився;
- відеозаписами з нагрудних реєстраторів та відеореєстратора, на яких зафіксовано, факт руху та зупинки транспортного засобу «VOLKSWAGEN» моделі «POLO» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 ; факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога у встановленому законодавством порядку; з наданого відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 оголошено ознаки наркотичного сп'яніння; ОСОБА_1 роз'яснено права та обов'язки відповідно до ст. 63 Конституції та ст. 268 КУпАП, а також право на оскарження дій працівників поліції; ознайомлено зі змістом протоколу, повідомлено про місце та час розгляду справи, відсторонено від керування транспортним засобом та складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП;
- картками обліку адміністративних правопорушень від 10.11.2025 відносно ОСОБА_1
- схемою місця ДТП;
- поясненнями учасників події;
Дані докази є належними та допустимими, вони повністю між собою узгоджуються та в сукупності, з урахуванням критерія «поза розумним сумнівом», підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 124 КУпАП.
Норми права, що підлягають застосуванню.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді згідно ст. 283КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, в якому зазначається суть правопорушення та інші дані, необхідні для розгляду справи, і не може вважатися беззаперечним доказом вини особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачається, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.5 ПДР України визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів.
Згідно п. 4 розділу І Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Поліцейські, виявивши у водія ознаки сп'яніння (алкогольного або наркотичного), який свідчить про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов'язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів "а" та "б" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, а водій відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені статтею 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. п. 2, 6, Розділу І Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з п. 1 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 р. за № 28/32999, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.
У розумінні вимог статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення
Диспозицією ст. 124 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
За змістом пункту 13.1. ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Суд приходить до висновку, що дійсно 10.11.2025 року о 09 год 30 хв ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки «VOLKSWAGEN» моделі «POLO» д.н.з. НОМЕР_1 у місті Києві по пр. Степана Бандери, 7 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці ока, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, а саме у лікаря-нарколога відмовився.
Крім того, суд вважає доведеним , що 10.11.2025 о 07 год 50 хв водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом автомобілем марки «VOLKSWAGEN» моделі «POLO» д.н.з. НОМЕР_1 у місті Києві по пр. Степана Бандери, 7, не дотримався безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом автомобілем марки «KIA» моделі «SPORTAGE» д.н.з. НОМЕР_2 . При ДТП ТЗ отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Позиція суду за наслідками розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення:
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Так, відповідно до ч. 4, 5 статті 266 КУпАП України, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Суд не бере до уваги висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння «Київської міської клінічної лікарні №10» від 10.11.2025, підстава надання висновку - самозвернення, відповідно до якого у стані сп'яніння ОСОБА_1 не перебував.
Наведений висновок отриманий з порушенням вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, та ст. 266 КУпАП, оскільки водій пройшов огляд за відсутності працівників поліції.
Суд відхиляє доводи захисника Коваля І. А. щодо неналежності на недопустимості відеозапису з нагрудних відеокамер співробітників поліції через те що він не безперервний та протокол складено без залучення двох свідків. Відеозаписи містять повну інформацію щодо фактичних обставин вчинення адміністративного правопорушення та не викликають будь-яких сумнівів у своїй достовірності, відтак є належним доказом. Отже, наявність двох свідків для складання протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 266 КУпАП не є обов'язковим.
Слід зауважити, що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння незалежно від мотивів відмови складає склад правопорушення ст.130 КУпАП та є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Висновки за результатами розгляду справи
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вбачає у діях правопорушника ознаки складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: «керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів».
Крім того, ОСОБА_1 слід визнати винуватим за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП за ознаками порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Відповідно до ч.2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення згідно закону підвідомчі суду, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше трьох місяців з дня скоєння правопорушення.
При цьому, згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ч.2ст. 38 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи, правопорушення було вчинене 10 листопада 2025 року, отже, станом на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 ,_1 за ст.124 КУпАП, а саме 03 березня 2026 року сплив тримісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності.
Статтею 284 КУпАП встановлено, що при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу, виноситься постанова про закриття справи.
Правовий аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.
Так, з положень статті 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в порушенні провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в порушенні закону.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29 квітня 2020 року (справа № 686/4557/18) виклав позицію, згідно з якою «закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення».
Крім того, стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати низку обставин, в тому числі чи винна особа в його вчиненні.
Водночас стаття 284 КУпАП не містить обмежень при винесенні постанови про закриття справи, встановити вину особи.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 слід визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за статтею 124 КУпАП, та закрити провадження у справі у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП України, пом'якшують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.
Обставин, що згідно зі ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Для вирішення питання щодо накладення адміністративного стягнення слід встановити, чи особа, яка керувала транспортним засобом, є водієм, чи іншою особою.
Згідно п.1.10 Правил дорожнього руху України, затвердженої Постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року, водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
З даної норми випливає, що водієм являється не будь-яка особа, яка керує транспортним засобом, а тільки та, яка має посвідчення водія відповідної категорії.
Згідно наявних довідок, гр. ОСОБА_1 отримував водійське посвідчення НОМЕР_3 , а отже судом вирішується питання про позбавлення права керування транспортним засобом.
За таких обставин, суд вважає за необхідне накласти на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка є більш тяжкою, з числа вчинених, а саме у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.) з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік.
Крім того, відповідно до положень ст .40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративного відповідальності підлягає стягненню судовий збір.
На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Керуючись статтями 9, 24, 27, 33, 40-1, 130, 221, 245, 251, 252, 256, 265-1, 268, 276, 277, 283, 284, 285, 289 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження по справі стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,за ст. 124 КУпАП закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (пункт 7 статті 247 КУпАп).
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Оболон.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄРДПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA718999980313111206000026006, код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Строк пред'явлення до виконання - три місяці.
Відповідно до ч.1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а вразі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя В. М. Ковальова