Справа №:755/2274/26
Провадження №: 2/755/3652/26
про залишення позовної заяви без руху
"10" березня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Катющенко В.П., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини, -
До Дніпровського районного суду міста Києва 12.02.2026 через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини, яка 13.02.2026 передана у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
У відповідності до вимог частини 6 статті 187 ЦПК України, судом витребувана інформація про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
Як убачається із заявлених позовних вимог, позивачка просить суд: визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю - ОСОБА_1 .
У відповідності до частини 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Так, відповідно до частини 1 статті 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
За нормою частини 5 статті 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частиною 2 статті 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, з наведеного випливає, що суд позбавлений можливості встановити дійсні обставини у справі у тому разі, якщо докази подані до суду іноземною мовою без відповідного їх перекладу на мову, що зрозуміла для суду.
Згідно зі статтею 9 ЦПК України та частиною 1статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», цивільне судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно зі статтею 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
Верховний Суд також неодноразово наголошував на тому, що подані судові документи повинні бути викладені державною мовою. Правова позиція викладена у ухвалі Верховного суду України від 31.03.2020 у справі №636/398/19, провадження №61-5685ск20; від 19.03.2020 у справі № 629/5741/19, провадження №61-5019ск20; від 02.03.2020 у справі №623/4072/19, провадження №61-2581ск20; від 27.02.2020 у справі №638/6372/19, провадження №61-2956ск20.
До позовної заяви в якості доказів додано ряд документів, які викладені іноземною мовою, що унеможливлює дослідження їх змісту під час розгляду справи судом, а також при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, з огляду на неможливість визначення притаманності поданих доказів іноземною мовою поданій позовній заяві та заявленому до вирішення предмету позову.
Так, судом встановлено, що до матеріалів позовної заяви не долучено переклад, завірений належним чином, деяких додатків, а саме:
2. 01_ID card_ОСОБА_1.PDF. - відсутній переклад другого документу файлу;
3. 02_ID card_ОСОБА_3.PDF - відсутній переклад другого документу файлу;
5. 04_ОСОБА_1_ОСОБА_2_сертифікат складу сім'ї.PDF - відсутній переклад другого документу файлу;
6. 05_Дозвіл на перебування_ОСОБА_1.PDF. - відсутній переклад другого документу файлу;
7. 06_Дозвіл на перебування ОСОБА_3.PDF - відсутній переклад другого документу файлу;
8. 07_ОСОБА_1_довідка про роботу.pdf. - відсутній переклад другого документу файлу;
9. 08_ОСОБА_1_прописка.PDF - відсутній переклад другого документу файлу;
10. 09_ОСОБА_1 контракт на житло.PDF - відсутній переклад другого документу файлу;
11. 10_ОСОБА_1_Продовження контракту на житло 2024.PDF - відсутній переклад другого документу файлу;
12. 11_ОСОБА_1_Гарантія продовження контракту на житло.PDF - відсутній переклад другого документу файлу;
13. 12_ОСОБА_1_медична карта.PDF. - відсутній переклад другого документу файлу;
14. 13_ОСОБА_2_медична карта.PDF. - відсутній переклад другого документу файлу;
15. 14_Сертифікат зі школи_ОСОБА_3.PDF. - відсутній переклад другого документу файлу. А також у перекладі вказаного додатку вказано, що це «Довідка». У додатках же позовної заяви позивач зазначає про «Сертифікат». Ця обставина потребує окремого уточнення позивачем.
Крім того, взагалі відсутній переклад додатків: 16. 15_Довідка з табору_з квитанціями.pdf.; 17. 16_Довідка муз_школа з квитанціями.pdf.; 18. 17_Басейн_вересень 24_червень 25.pdf.
У частині перекладу поданих до суду документів іноземною мовою, суд звертає увагу позивачки на те, що подаючи до суду документи без перекладу на мову зрозумілу для суду, суд позбавлений можливості дослідити їх зміст під час судового розгляду, оскільки мовою судочинства є українська, відтак пересвідчитися у належності такого доказу до правової природи позову. Крім того, пересвідчитися у приналежності поданих доказів до позовної заяви, з огляду на неможливість встановлення їх змісту при вирішенні питання про відкриття провадження у справі.
З огляду на зазначене, позивачка має усунути визначені судом недоліки, що викладені у редакції даної ухвали. При цьому врахувати, що позовна заява нею подана до суду через систему «Електронний суд», з огляду на що, враховуючи положення п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, при виконання вимог цієї ухвали, копії поданих до суду документів мають бути направлені іншим учасникам справи.
Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
За таких обставин, суддя доходить висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачці для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя --
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини - залишити без руху.
Надати можливість позивачці виправити недоліки в строк не більше ніж п'ять днів з дня отримання позивачкою ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.
Суддя: