Справа №:761/16267/25
Провадження №: 2/755/4686/26
"11" березня 2026 р. м.Київ
Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Коваленко І.В.
за участі секретаря судових засідань - Грищенко С.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
встановив:
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС», в особі представника - Бондар В.О., звернулось до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно заявлених вимог, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 30 814,10 грн шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та судовий збір у розмірі 3 028 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 06.08.2021 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту за № 84564а1кш, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб Mitsubichi Padgero (д.р.н. НОМЕР_1 ).
04.09.2021 року о 14:50 в м. Київ, по вул. Берковецька, 6 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю: автомобіля Mitsubichi Padgero (д.р.н. НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_2 та автомобіля Daihatsu Terios (д.р.н. НОМЕР_3 ), яким керував водій ОСОБА_1 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Mitsubichi Padgero (д.р.н. НОМЕР_1 ), що був застрахований у Позивача за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 84564а1кш від 06.08.2021 року.
Згідно Відповіді від НПУ № 3021256618647470 про ДТП та Постанови Святошинського районного суду міста Києва від 07.10.2021 року (справа № 759/21515/21), дорожньо- транспортна пригода сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 пункту 12.1,13.1 ПДР України (ст. 124 КпАП України).
Страхувальник звернувся до Позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.
Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № ARX2922242 від 23.09.2021 року та умов Договору страхування № 84564а1кш від 06.08.2021 року, розмір страхового відшкодування склав 30 814,10 грн. (тридцять тисяч вісімсот чотирнадцять гривень 10 коп.), яке АТ «СК «АРКС» було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу згідно Заяви Страхувальника на СТО згідно платіжного доручення № 821400 від 24.09.2021 року. До АТ «СК «АРКС», позивача по справі, перейшло право вимоги на отримання від ОСОБА_1 компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Mitsubichi Padgero (д.р.н. НОМЕР_1 - ОСОБА_2 ), внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 04.09.2021 року о 14:50 в м. Київ, по вул. Берковецька, 6.
На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо- транспортної пригоди ( ОСОБА_1 ) за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Daihatsu Terios (д.р.н. НОМЕР_3 ) всупереч Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» застрахована не була.
З метою досудового врегулювання спору Позивачем 22.01.2025 року було направлено на адресу Відповідача Претензію за вих. № СУ/011742/4-1 від 22.01.2025 року простим листом. Лист на адресу Позивача не повертався, отже був отриманий.
Однак з боку Відповідача не було вчинено жодних дій для відшкодування завданих збитків.
08 травня 2025 року ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва позовну заяву передану за територіальною підсудністю до Дніпровського районного суду міста Києва.
08 липня 2025 року матеріали цивільної справи надійшли до Дніпровського районного суду міста Києва та 16 липня 2025 року позову заяву передано в провадження судді Коваленко І.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 21 липня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків не більше ніж три дні з дня отримання позивачем копії ухвали.
12.08.2025 року представник позивача Бондар В.О. через систему «Електронний суд» направила заяву про усунення недоліків.
У період з 11.08.2025 року по 24.08.2025 року включно головуючий суддя Коваленко І.В. перебувала у щорічній відпустці.
З 25.08.2025 року по 05.09.2025 року - тимчасова непрацездатність головуючого судді Коваленко І.В.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 08.09.2025 відкрито провадження за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, якою роз'яснено процесуальні права сторін подати заяви по суті справи та визначено відповідні процесуальні строки.
Положеннями ст.174 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до статтей 174, 178 Цивільного процесуального кодексу України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.
Відповідачем копію ухвали про відкриття провадження у справі не було отримано, а конверт повернувся до суду із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», правом подати відзив на позов та докази на спростування заявлених вимог не скористався.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
На підставі ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за зареєстрованим місцем проживання), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
У відповідності до ч.8 ст.279 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, як це передбачено ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до п.8 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Як встановлено судом, 04.09.2021 року о 14:50 в м. Київ, по вул. Берковецька, 6 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю: автомобіля Mitsubichi Padgero (д.р.н. НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_2 та автомобіля Daihatsu Terios (д.р.н. НОМЕР_3 ), яким керував водій ОСОБА_1 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Mitsubichi Padgero (д.р.н. НОМЕР_1 ), що був застрахований у Позивача за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 84564а1кш від 06.08.2021 року.
Згідно Відповіді від НПУ № 3021256618647470 про ДТП та Постанови Святошинського районного суду міста Києва від 07.10.2021 року (справа № 759/21515/21), дорожньо- транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 пункту 12.1,13.1 ПДР України (ст. 124 КпАП України).
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Страхувальник звернувся до Позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.
Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № ARX2922242 від 23.09.2021 року та умов Договору страхування № 84564а1кш від 06.08.2021 року, розмір страхового відшкодування склав 30 814,10 грн. (тридцять тисяч вісімсот чотирнадцять гривень 10 коп.), яке АТ «СК «АРКС» було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу згідно Заяви Страхувальника на СТО згідно платіжного доручення № 821400 від 24.09.2021 року.
До АТ «СК «АРКС», позивача по справі, перейшло право вимоги на отримання від ОСОБА_1 компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Mitsubichi Padgero (д.р.н. НОМЕР_1 - ОСОБА_2 ), внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 04.09.2021 року о 14:50 в м. Київ, по вул. Берковецька, 6.
На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо- транспортної пригоди ( ОСОБА_1 ) за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Daihatsu Terios (д.р.н. НОМЕР_3 ) всупереч Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» застрахована не була.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.
Отже, кредитор у деліктному зобов'язанні (потерпілий) може бути замінений його страховиком (позивачем) внаслідок виконання ним обов'язку завдавача шкоди (відповідача) з відшкодування останньої.
Відповідно до норм ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.
Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Перехід права вимоги за наведеними нормами права (ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування») слід відрізняти від зворотної вимоги (регресу), яка регулюється положеннями ст. 1191 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Системний аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що для її застосування необхідні дві умови: право регресної вимоги до винної особи має третя особа після виконання зобов'язання перед потерпілим; регрес має місце після припинення зобов'язання з відшкодування шкоди.
Зважаючи на викладене, саме положеннями ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» регулюються правовідносини між сторонами у даній справі, так як позивач ПрАТ "СК «АРКС», виплативши страхове відшкодування потерпілому ОСОБА_3 ФОП за договором добровільного страхування, отримало від нього права кредитора до ОСОБА_1 , а тому між сторонами склались правовідносини щодо відшкодування шкоди в порядку суброгації.
Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, враховуючи те, що ОСОБА_1 був визнаний судом винним у вчиненні даної ДТП, заподіяна шкода потерпілому відповідачем не відшкодована, на момент ДТП у відповідача був відсутній чинний договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, внаслідок чого ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_3 ФОП у розмірі 30 814,10 грн, а також те, що відповідач на час розгляду справи сплачену позивачем суму коштів не відшкодував, то відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України позивач має право зворотної вимоги (регресу) до відповідача у розмірі виплаченого відшкодування, а тому суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню шляхом стягнення із ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» відшкодування витрат, пов'язаних з регламентною виплатою у розмірі 30 814,10 грн.
Згідно ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.76-81, 128, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 354-355 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (м. Київ, вул. Іллінська, 8, ЄДРПОУ 20474912) суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 30 814 гривень 10 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (м. Київ, вул. Іллінська, 8, ЄДРПОУ 20474912) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складений 11 березня 2026 року.
Суддя: