Справа №:755/1870/26
Провадження №: 2-аз/755/30/26
"11" березня 2026 р. місто Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про забезпечення позову,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №Б/1897 від 19.01.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2026 визначено склад суду для розгляду адміністративного позову - головуючий суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В. Фактично матеріали справи отримані суддею 09.03.2026 року.
Одночасно з поданням позову позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить: «зупинити вчинення виконавчих дій щодо виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Києві №Б/1897 від 19.01.2025 р., за якою відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 від 15.01.2026 року державним виконавцем Дніпровського ВДВС м.Києві МУ МЮА Стрельцем В.Ю., до завершення розгляду даної справи судом та набрання рішенням суду законної сили».
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.03.2026 року вказану заяву передано в провадження судді Коваленко І.В.
Заяву обґрунтовує тим, що 15 січня 2026 року державним виконавцем Дніпровського ВДВС м.Києві МУ МЮА Стрельцем В.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з виконання оспорюваної постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Києві №Б/1897 від 19 січня 2025 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та стягнення з позивача штрафу. Невжиття заходів забезпечення адміністративного позову та не зупинення стягнення у ВП НОМЕР_1 може мати наслідки заподіяння значної шкоди правам, свободам та інтересам ОСОБА_1 та ускладнить їх відновлення у разі задоволення позову, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Як вбачається із змісту заяви про забезпечення позову, законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом як вид забезпечення позову, при цьому, закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Відповідно до ст. 153 КАС України - заява про забезпечення позову може бути подана одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Згідно приписів ст. 154 КАС України - заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 150 КАС України - суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
Підстави забезпечення позову, передбачені ч. 2 ст. 150 КАС України є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Так, ст. 151 КАС України зазначає, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Частинами 4-6 ст. 154 КАС України встановлено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Наявність очевидності ознак протиправності спірних дій/рішень відповідача на момент звернення до суду з заявою про забезпечення позову, що подана разом з позовом, не підтверджено. Заявлені підстави позову та додані позивачем докази потребують додаткової перевірки, а факти - з'ясуванню. А відтак, надання правової оцінки оскаржуваній постанові на етапі розгляду даного клопотання до судового розгляду справи та дослідження доказів вважатиметься вирішенням спору по суті.
Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 року у справі за №800/521/17 зазначила, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Для зупинення дії рішення відповідача, необхідно надати правову оцінку спірним обставинам, ще до судового розгляду справи по суті, а провести дослідження доказів на даному етапі неможливо. Тому суд дійшов висновку, що заявлений представником позивача спосіб вжиття заходів забезпечення позову не є співмірним і не відповідає меті адміністративного спору.
На підставі наведеного не встановлено підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваної позивачем постанови, а відтак, клопотання не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 151 - 154 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повної ухвали суду.
Суддя :