Справа №:755/16831/19
Провадження №: 2-зз/755/7/26
"04" березня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого судді: Хромової О.О.,
при секретарі: Церні В.А.
розглянувши в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Дибова Олександра Вікторовича, про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп С» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення боргу за договором позики,
У провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа
№ 755/16831/19 за позовом ТОВ «Бізнес Груп С» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення боргу за договором позики.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 лютого 2020 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 серпня 2020 року, заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено, накладено у рамках позовних вимог у розмірі 2 500 000,00 грн арешт на майно що належить ОСОБА_1 :
-земельну ділянку, площею 0,119 га, за адресою: Київська область, Вишгородський район, с/рада Лебедівська, СТ «Лебедівка», кадастровий номер: 3221884000:33:021:0318 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 252426032218, номер запису про право власності 4014314), підстава набуття права власності - Договір купівлі-продажу від 24 грудня 2013 року, посвідчений Приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Л.А., зареєстровано в реєстрі за № 3079;
-два садових будинки з надвірними побудовами, загальною площею 345,6 м2, що розташовані за адресою:
АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 227947932218, номер запису про право власності 4014908); підстава набуття права власності - Договір купівлі-продажу від 24 грудня 2013 року, посвідчений Приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Л.А., зареєстровано в реєстрі за № 3074.
22 березня 2021 року Дніпровським районним судом міста Києва ухвалено рішення по справі 755/16831/19, позовні вимоги ТОВ «Бізнес Груп С» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення боргу задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Груп С» суму боргу в розмірі
2 500 000,00 грн та судовий збір 37 500,00 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 березня 2021 року - без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2021 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення суду до закінчення касаційного провадження у справі, зупинено виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 березня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року до закінчення касаційного перегляду справи.
Постановою Верховного Суду від 09 серпня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Бізнес Груп С» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення суми боргу відмовлено, вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановлено, що з моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 березня 2021 року та постанова Київського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.
06 лютого 2026 року (вхід. № 7704) до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Дибова О.В., про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ТОВ «Бізнес Груп С» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення боргу за договором позики.
На обгрунтування заяви зазначено, що в межах розгляду цивільної справи № 755/16831/19 за заявою позивача ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 лютого 2020 року забезпечено позов, та застосовано обмеження права власності на нерухоме майно, яке належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1 , зокрема, судом ухвалено накласти у рамках позовних вимог у розмірі
2 500 000,00 грн арешт на майно, що належить ОСОБА_1 , зокрема, земельну ділянку та два садових будинки з надвірними побудовами.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 22 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року у справі № 755/16831/19 позовні вимоги ТОВ «Бізнес Груп С» задоволені. Постановою Верховного Суду від 09 серпня 2023 року справі
№ 755/16831/19, яка набрала законної сили 09 серпня 2023 року, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 вересня
2021 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Бізнес Груп С» до
ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення суми боргу відмовлено.
При цьому питання про скасування заходів забезпечення позову Верховним Судом не вирішувалося. Відтак, по справі № 755/16831/19 вжиті ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 лютого 2020 року заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача ОСОБА_1 - залишились не скасованими, у зв'язку з чим арешт на нерухоме майно відповідача ОСОБА_1 продовжує діяти, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 05 листопада
2025 року, (земельна ділянка), Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 05 листопада 2025 року, (два садових будинки з надвірними побудовами, об'єкт житлової нерухомості).
Необґрунтоване існування забезпечення позову у справі № 755/16831/19 після відмови позивачу в задоволені позову, зокрема, існування арештів на нерухоме майно відповідача ОСОБА_1 є порушенням права відповідача ОСОБА_1 на мирне володіння майном гарантоване статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Після прийняття Верховним Судом постанови від 09 серпня 2023 року, якою відмовлено позивачу у задоволені позову, відпала легітимна мета, з якою пов'язано вжиття заходів забезпечення позову, водночас, з'явилось неправомірне втручання в право власності, оскільки не дотримується критерій легітимної мети втручання у право власності.
З огляду на викладене вимоги заяви просив задовольнити, скасувати заходи забезпечення позову шляхом зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного на підставі ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 17 лютого 2020 року.
Аналогічну заяву направлено до суду представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом
Дибовим О.В., засобами підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС 16 лютого 2026 року (вхід. від 17 лютого 2026 року № 7705).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 лютого 2026 року заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
18 лютого 2026 року Дніпровським районним судом міста Києва витребувано з Відділу архівних справ Дніпровського районного суду міста Києва матеріали цивільної справи № 755/16831/19, які передано у провадження судді 23 лютого 2026 року.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 26 лютого 2026 року прийнято до провадження заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Дибова О.В., судове засідання призначено на 04 березня 2026 року на 10 год. 40 хв.
04 березня 2026 року у судове засідання сторони не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Дибов О.В., у заяві від 06 лютого 2026 року справу просив розглядати за відсутності ОСОБА_1 та її представника.
Позивач ТОВ «Бізнес Груп С» у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили. Ухвалу про прийняття заяви до розгляду доставлено до електронного кабінету позивача 27 лютого 2026 року, про що свідчить довідка про доставку електронного документа, що міститься в матеріалах справи.
Третя особа - ОСОБА_2 , у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 27 лютого 2026 року на офіційному веб-сайті Судової влади України розміщено оголошення про розгляд Дніпровським районним судом міста Києва цивільної справи
№ 755/16831/19 за заявою ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, повідомлено про дату судового засідання.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши заяву про скасування заходів забезпечення позову та дослідившим матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
У провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа
№ 755/16831/19 за позовом ТОВ «Бізнес Груп С» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення боргу за договором позики.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 лютого 2020 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 серпня 2020 року, заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено, накладено у рамках позовних вимог у розмірі 2 500 000,00 грн арешт на майно що належить ОСОБА_1 : земельну ділянку, площею 0,119 га, за адресою: Київська область, Вишгородський район, с/рада Лебедівська, СТ «Лебедівка», кадастровий номер: 3221884000:33:021:0318 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 252426032218, номер запису про право власності 4014314), два садових будинки з надвірними побудовами, загальною площею 345,6 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 227947932218, номер запису про право власності 4014908).
Рішенням Дніпровським районним судом міста Києва від 22 березня 2021 року позовні вимоги ТОВ «Бізнес Груп С» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення боргу задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Груп С» суму боргу в розмірі 2 500 000,00 грн та судовий збір 37 500,00 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 березня 2021 року - без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2021 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення суду до закінчення касаційного провадження у справі, зупинено виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 березня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року до закінчення касаційного перегляду справи.
Постановою Верховного Суду від 09 серпня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Бізнес Груп С» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення суми боргу відмовлено, вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановлено, що з моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 березня 2021 року та постанова Київського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.
Вказана постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.
Питання про скасування заходів забезпечення позову при ухваленні рішення Верховним Судом вирішено не було.
Згідно положень статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.
Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження, реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Отже, заходи забезпечення позову, за своєю правовою суттю - є гарантією забезпечення інтересів позивача у майбутньому при реалізації судового рішення.
Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову є особливим видом судової юрисдикції, яка має свою процесуальну форму, і з цих підстав забезпечення позову розглядається як вимога, яка характеризується своєю універсальністю, охоронною функцією, превентивністю, імперативністю та обов'язковістю. Поняття забезпечення позову визначається, як встановлені законом тимчасові процесуальні дії примусового характеру, що застосовуються судом та гарантують або можуть гарантувати зацікавленій особі виконання ухваленого на її користь судового рішення та ефективний захист її прав.
Відповідно до приписів статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи, а клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні.
При вирішенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, суд враховує, що під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли не вжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.
Так відповідно до частин дев'ятої, десятої статті 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Як визначено у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року
№ 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не в праві скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. Суд вправі скасувати вид забезпечення позову по будь-якій справі, яка знаходиться в його провадженні, коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі. Скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів. Підставами для скасування заходів забезпечення позову може бути ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні позову або повне фактичне виконання судового рішення про задоволення позову.
Аналіз правових норм глави 10 розділу І ЦПК України, якими врегульовано скасування заходів забезпечення позову, дає можливість зробити висновок про те, що підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо, а також за наявності обставин, зазначених в частині сьомій, дев'ятій статті 158 ЦПК України.
Таким чином, скасування заходів забезпечення позову також пов'язане із результатами розгляду справи і вирішення спору по суті чи залишенням позову без розгляду, або закриття провадження у справі.
Поряд з цим, скасування таких заходів за положеннями статті 158 ЦПК України ніяким чином не пов'язується із правильністю чи неправильністю їх вжиття, оскільки законність застосування цих заходів перевіряється у випадку оскарження відповідної ухвали в апеляційному порядку.
Враховуючи, що постановою Верховного Суду від 09 серпня 2023 року скасовано рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Бізнес Груп С» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення суми боргу відмовлено, вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановлено, що з моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 березня 2021 року та постанова Київського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають, вказана постанова набрала законної сили з моменту її прийняття та є остаточною й оскарженню не підлягає, суд дійшов висновку про задоволення заяви і скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 лютого 2020 року, оскільки відпали підстави для застосування таких заходів забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 260-261, 353 ЦПК України, суд -
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Дибова Олександра Вікторовича, про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп С» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення боргу за договором позики, - задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 лютого 2020 року, шляхом скасування арешту нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , а саме:
-земельна ділянка, площею 0,119 га, за адресою: Київська область, Вишгородський район, с/рада Лебедівська, СТ «Лебедівка», кадастровий номер: 3221884000:33:021:0318, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 252426032218, номер запису про право власності 4014314, що належить ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу від 24 грудня 2013 року, посвідчений Приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Л.А., зареєстровано в реєстрі за № 3079;
-два садових будинки з надвірними побудовами, загальною площею 345,6 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 227947932218, номер запису про право власності 4014908, що належать ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 24 грудня 2013 року, посвідченого Приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Л.А., зареєстровано в реєстрі за № 3074.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя О.О. Хромова