єдиний унікальний номер справи 546/25/26
номер провадження 2/546/274/26
11 березня 2026 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., представниці позивача - адвоката Стороженко С.В., представниці відповідача - адвоката Кумечко М.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя,
встановив:
У провадженні суду перебуває вищезазначена справа.
Ухвалою судді від 19 січня 2026 року у справі відкрите загальне позовне провадження та призначене підготовче засідання на 17 лютого 2026 року.
22 січня 2026 року від відповідачки ОСОБА_2 до суду через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про залишення позову без руху. Дане клопотання обґрунтоване тим, що відповідно до прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 просить суд визнати за ним право власності на автомобіль «TOYOTA COROLLA» 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , припинивши право спільної сумісної власності ОСОБА_2 на 1/2 частину цього автомобіля в порядку поділу спільного сумісного майна. Відповідачка зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 зауважила, що приписи ч.ч. 4 та 5 ст. 71 СК України і ст. 365 ЦК України з урахуванням принципу розумності треба розуміти так: правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі ст. 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації); якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні.У постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі №367/7792/16-ц зроблено висновок, що суди за вимогою інших співвласників позбавили особу права власності на належну їй частку квартири з порушенням правил щодо попереднього внесення суми відшкодування вартості такої частки на депозит суду, не врахувавши, що встановлена статтею 365 ЦК України вимога про попереднє внесення на депозитний рахунок суду вартості частки в спільному майні в разі припинення права власності за вимогою інших співвласників є однією з основних умов ухвалення рішення про позбавлення особи майна без її згоди.
Також відповідачка посилалася на рішення Європейський суд з прав людини у справі «Андрій Руденко проти України», у якому зроблено висновок про порушення національними судами статті 1 Першого протоколу до Конвенції з тих підстав, що суди за вимогою інших співвласників позбавили особу права власності на належну їй частку квартири з порушенням правил щодо попереднього внесення суми відшкодування вартості такої частки на депозит суду, не врахувавши, що встановлена статтею 365 ЦК України вимога про попереднє внесення на депозитний рахунок суду вартості частки в спільному майні в разі припинення права власності за вимогою інших співвласників є однією з основних умов ухвалення рішення про позбавлення особи майна без її згоди.
За таких обставин підлягають застосуванню положення статті 365 ЦК України, якими встановлено обов'язкову умову для ухвалення судового рішення про припинення права співвласника на частку у спільному майні - попереднє внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. Невиконання цієї умови виключає можливість задоволення вказаної позовної вимоги, оскільки її задоволення порушуватиме гарантований законом механізм захисту майнових прав співвласника та суперечитиме як усталеній практиці Верховного Суду, так і підходу Європейського суду з прав людини щодо недопустимості позбавлення особи майна без справедливої та гарантованої компенсації.
Таким чином, за відсутності доказів внесення ОСОБА_1 грошової компенсації, що відповідає вартості 1/2 частки спірного автомобіля, на депозитний рахунок суду, правові підстави для припинення права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та визнання за позивачем права власності на весь автомобіль відсутні.
З огляду на викладені обставини відповідачка просила позовну заяву ОСОБА_1 , яка подана без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 ЦПК України, залишити без руху з наданням строку для усунення недоліків, що відповідає вимогам ст.187 ЦПК України (а. с. 156).
У підготовчому засіданні представниця відповідачки - адвокат Кумечко М.С. зазначила, що на момент подачі даного клопотання вона не представляла інтереси відповідачки, однак ураховуючи, що дане клопотання не було відкликане відповідачкою, то вона його підтримує.
Представниця позивача - Стороженко С.В. зазначила, що дане клопотання є необґрунтованим, оскільки судом було вже прийнято рішення про відкриття провадження по даній справі, стороною відповідачки було продано відзив, а стороною позивача - відповідь на відзив.
Позивач та відповідачка у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доходить наступних висновків.
Відповідно до частини п'ятої статті 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Така умова дозволяє створити ефективний механізм охорони прав співвласників, право на частку яких припиняється, щодо гарантованого отримання вартості частки в разі ухвалення судового рішення. Адже на підставі цього рішення не тільки припиняється право, але й набувається право на частку іншим співвласником.
Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду (частина друга статті 365 ЦК України).
Положення частини п'ятої статті 71 СК України не вимагають обов'язкового внесення на депозитний рахунок грошової компенсації у справах за спорами, в яких про припинення своєї частки у спільному майні і отримання компенсації на свою користь заявляє позивач.
Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постанові від 03 лютого 2020 року в справі № 235/5146/16 (провадження № 61-37616св18).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №209/3085/20 зауважила, що приписи частин четвертої та п'ятої статті 71 СК України і статті 365 ЦК України з урахуванням принципу розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК Украйни) треба розуміти так: (а) правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі статтею 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації); (б) якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні.
Суд зазначає, що поряд із вимогою про визнання за позивачем право власності в порядку поділу майна на автомобіль «TOYOTA COROLLA» 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , припинивши право спільної сумісної власності ОСОБА_2 на 1/2 частину цього автомобіля, позивач також просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошову компенсацію вартості частини транспортного засобу TOYOTA CAMRY», 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , припинивши право спільної сумісної власності позивач ОСОБА_1 на 1/2 частину цього автомобіля.
Тобто, у даному випадку позивачем заявлено дві вимоги, по одній із яких слід попередньо вносити кошти на депозитний рахунок суду, а по іншій - підстави для внесення позивчаем відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні.
Згідно з наявним у матеріалах справи звітом з незалежної оцінки майна від 08.12.2025 ринкова вартість автомобіля «TOYOTA COROLLA» 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 254300,00 грн (а. с. 57 - 76), а згідно з звітом з незалежної оцінки майна від 09.12.2025ринкова вартість автомобіля «TOYOTA CAMRY» 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 478200,00 грн (а. с. 77 - 97).
Ураховуючи те, що вартість 1/2 частки вартості автомобіля «TOYOTA COROLLA», яку позивач просив припинити за відповідачкою, суттєво менша, ніж вартість 1/2 частки автомобіля «TOYOTA CAMRY», яку позивач просив за собою припинити, і різниця між ними була урахована позивачем при обґрунтуванні позовних вимог, то внесення позивачем на депозитний рахунок грошової компенсації не вимагається.
При цьому висновки суду не суперечать наведеній відповідачкою практиці Верховного Суду та Європейського суду з прав людини.
Ураховуючи вищезазначене у задоволенні клопотання відповідачки про залишення позову без руху слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258-261 ЦПК України, суд
постановив:
У задоволенні клопотання відповідачки ОСОБА_2 про залишення позовної заяви без руху відмовити.
Ухвала набирає законної негайно після її проголошення суддею та оскарженню не підлягає.
Повна ухвала складена 11 березня 2026 року.
Суддя Ю.В. Зіненко