Справа № 545/126/26
Провадження № 1-кп/545/302/26
10.03.2026 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава кримінальне провадження №12025170440001004 від 29.12.2025 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Супрунівка, Полтавського району, Полтавської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, працюючого в КАТП 1628 на посаді водія, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,-
18.11.2025 близько 14.00 год. ОСОБА_4 перебуваючи на своєму робочому місці, здійснював завантаження сміття на території с. Терентіївка, Новоселівської об'єднаної територіальної громади в Полтавському районі, Полтавської області, де у одному з контейнерів для сміттям знайшов 263 патрони калібру 5,45?39 мм. Будучи обізнаним щодо зовнішнього виду, характеристик та призначення, за зовнішніми ознаками ОСОБА_4 визначив, що знайдені ним предмети відносяться до бойових припасів, та у нього виник умисел на незаконне придбання, носіння та подальше зберігання вказаних боєприпасів без передбаченого законом дозволу.
З метою реалізації свого умислу, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаючи вимоги законодавства України про те, що боєприпаси відносяться до речей, які вилучені із вільного обігу і не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, положенням п. 1 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 №2471-XII (далі - Переліку), п.п. 1-4 Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про дозвільну систему» від 12.10.1992 №576 (далі - Положення), п.п. 1.1, 2.1, 8.1 - 8.3, 9.1, 9.2, 10.1, 11.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом МВС України від 21.08.1998 №622 визначено, що вогнепальна зброя та бойові припаси до неї відносяться до предметів, на які поширюється дозвільна система, та право на володіння вогнепальною зброєю і умови її застосування визначаються в порядку, встановленому законодавством України, поклав знайдені патрони калібру 5,45?39мм у кількості 263 штуки до сумки, тим самим незаконно придбав їх. Надалі, не маючи на те відповідного передбаченого законом дозволу, переніс знайдені ним раніше патрони калібру 5,45х39мм у кількості 263 штуки до місця свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав до 19.11.2025.
19.11.2025 року під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтава від 14.11.2025 у справі №554/9377/25, провадження №1-кс/554/13718/2025, працівниками ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, за вище зазначеною адресою було виявлено та вилучено патрони калібру 5,45?39мм в кількості 263 шт. Відповідно до висновку експерта №CE-19/117-25/26330-БЛ від 10.12.2025 надані на дослідження 263 патрони відносяться до категорії бойових припасів. Дані патрони являються бойовими припасами - проміжними військовими патронами калібру 5,45?39мм, зразка 1974 року, виготовлені промисловим способом. Дані патрони придатні для стрільби.
Фактичні обставини справи ні ким з учасників судового провадження не оспорюються, тому переконавшись, що всі учасники розгляду кримінальної справи правильно розуміють зміст цих обставин, переконавшись у добровільності позицій , роз'яснивши, що учасники процесу будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини в апеляційному порядку, та за їх згодою, суд відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
ОСОБА_4 повністю визнав себе винним у скоєнні інкримінованого йому злочину, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння за ч.1 ст. 263 КК України та пояснив про фактичні обставини скоєного ним злочину - придбання, носіння та зберігання патронів без передбаченого законом дозволу.
Дії ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст. 263 КК України, як незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд виходить із положень ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Також враховує вимоги ч.2 ст.61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим , так і іншими особами.
Обставинами, які пом'якшують покарання для ОСОБА_4 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, інкримінований злочин скоїв вперше.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлені.
З урахуванням викладеного, враховуючи фактичні обставини скоєного злочину, ступінь його тяжкості, особу винного, обставини, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, буде призначення ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі.
Враховуючи вказані обставини - щире каяття, активне сприяння розкриттю правопорушення, той факт, що раніше обвинувачений до кримінальної відповідальності не притягувався, інкримінований злочин скоїв вперше, позицію прокурора, яка вважає за доцільне застосувати до обвинуваченого покарання згідно ст.75 КК України, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 , можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням положення ст.75 КК України, обвинуваченого можливо звільнити від відбуття покарання з випробуванням з покладенням певних обов'язків, передбачених ч.1ст. 76 КК України.
Згідно ст.124 ч.2, ст.126 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтвердженні судові витрати за проведення судових експертиз.
Долю речових доказів необхідно вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України, ст.ст.96-1, 96-2 КК України.
Керуючись ст.ст.373- 374 КПК України суд ,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбуття покарання з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік з покладенням обов'язків, передбачених ч.1ст.76 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз в розмірі 3565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) гривень 60 коп.
Речові докази:
патрони калібру 5,45?39мм в кількості 251 шт., які передані на зберігання до ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області - конфіскувати в дохід держави;
2 демонтованих патрони, 10 відстріляних гільз, які передані на зберігання до ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, після набрання вироком суду законної сили знищити у спосіб, передбачений діючим законодавством.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1