Справа № 533/84/26
Провадження № 2/533/183/26
(за правилами спрощеного позовного провадження)
11 березня 2026 року Козельщинський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого судді - Оксенюк М. М.,
за участі: секретаря судового засідання - Шуліки Л. Г.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив
02.02.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.
В обґрунтування позову зазначено, що 13.02.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір №8762917 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний останнім за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до умов кредитного договору Товариство зобов'язується надати Клієнту кредит, а Клієнт зобов'язується в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повернути кредит, виплачувати проценти, за користування кредитом, та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.
На виконання умов договору ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надало ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 8000,00 грн.
15.02.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору №8762917 про надання споживчого кредиту від 13.02.2025, відповідно до п.1. якої, сторони домовились збільшити суму кредиту на 2000,00 грн, у зв'язку з чим погодили внести зміни до договору. Додаткову угоду відповідач підписав електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання за Додатковою угодою виконало, та надало кредитні кошти у розмірі 2000,00 грн, шляхом їх перерахування на картку позичальника, проте відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, кошти не повернув.
17.10.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №17102025, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №8762917 від 13.02.2025 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Відповідно до реєстру боржників №2 від 17.10.2025 до договору факторингу №17102025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №8762917 від 13.02.2025 в сумі 26960,00 грн, з яких: 10000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 11960,00 грн - заборгованість за відсотками, 5000,00 грн - заборгованість за пенею, штрафами.
В зв'язку з цим, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 26960,00 грн та судові витрати.
Згідно ухвали суду від 11.02.2026 справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач у судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. В матеріалах справи є заява позивача про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримує. В разі неявки відповідача, прохає постановити заочне рішення (а.с.5 на звороті).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причину неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не направив.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
За письмовою заявою представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.
Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.12, ч.1 та ч.2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 13.02.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8762917 про надання споживчого кредиту. Згідно умов кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 8000,00 грн (п.1.3.договору); строк кредиту360 дні, періодичність платежів зі сплати процентів 30 днів (п.1.4. договору); стандартна процентна ставка 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту вказаного в п. 1.4. цього Договору (п.1.5.1 договору); знижена процентна ставка 0,73%. Як вбачається з Договору, останній підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором (а.с.7-17).
Пунктом 2.1. Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
13.02.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду де п.1 визначено, що сторони дійшли згоди викласти перший абзац п.2.1 Договору в редакції наступного змісту: Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 .
Відповідно до умов кредитного договору банк надав позичальнику кредит, а позичальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах цього договору.
Невід'ємною частиною договору є графік платежів, підписаний сторонами 13.02.2025, відповідно до якого станом на 08.02.2026 позичальник має повернути кредитору 36152,00 грн, з яких: 8000,00 грн. - сума кредиту, 28152,00 грн. - відсотки (а.с.16 на звороті - 17).
Крім того, 12.02.2025 ОСОБА_1 було підписано й паспорт споживчого кредиту, Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, в якому визначені істотні умови кредитного договору (а.с.24-26).
15.02.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору №8762917 про надання споживчого кредиту від 13.02.2025, відповідно до п.1. якої, сторони домовились збільшити суму кредиту на 2000,00 грн, у зв'язку з чим погодили внести зміни до договору. Додаткову угоду відповідач підписав електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора (а.с. 18-20).
Крім того, 15.02.2025 ОСОБА_1 було підписано й паспорт споживчого кредиту, Інформація, яка надається споживачу до укладення додаткової угоди щодо збільшення суми кредиту до договору №8762917 про надання споживчий кредиту від 13.02.2025, в якому визначені істотні умови кредитного договору (а.с.22-23).
Нормою п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (ч.1 ст.205 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст. 1 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4, 5 ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного Кодексу України.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
На виконання умов договору ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надало ОСОБА_2 кредитні кошти у загальному розмірі 10000,00 грн шляхом їх зарахування на картковий рахунок № НОМЕР_3 .
Так, із змісту листа надавача платіжних послуг ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» за №7/16901 від 23.10.2025 вбачається, що на банківську карту НОМЕР_3 , яка була зазначена ОСОБА_1 при оформленні додаткової угоди від 13.02.2025 (п.1): 13.02.2025 о 12:39 було перераховано 8000,00 грн та 15.02.2025 о 12:50 було перераховано 2000,00 грн. (а.с.29).
Відповідач користуввася кредитними коштами, проте, всупереч умовам договору, свої зобов'язання з повернення кредиту не виконав належним чином, внаслідок чого станом на 17.10.2025 утворилась заборгованість в загальному розмірі 26960,00 грн, з яких: 10000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 11960,00 грн - заборгованість за відсотками, 5000,00 грн - заборгованість за пенею, штрафами, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.30-35).
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а в ч.1 ст.625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов'язання повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитними коштами.
17.10.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №17102025, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №8762917 від 13.02.2024 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» (а.с.36-42).
Згідно Акту прийому-передачі Реєстру Боржників №2 за Договором факторингу №17102025 від 17.10.2025 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передало, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло Реєстр Боржників №2 від 17.10.2025, після чого від Клієнта до Фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с.41).
На виконання умов договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» 6399760,67 грн, що підтверджується платіжною інструкцією за №159 від 21.10.2025 (а.с.42).
Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно приписів ст.ст. 514 та 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до реєстру боржників №2 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (під №396 в реєстрі) за кредитним договором №8762917 від 13.02.2025 у загальному розмірі 26960,00 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000,00 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 11960,00 грн, заборгованості за пенею, штрафами 5000,00 грн (а.с.43).
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Судом встановлено, що відповідачем не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов'язань перед позивачем за кредитним договором №8762917 від 13.02.2025, тому суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача в частині стягнення тіла кредиту та відсотків за вказаним договором є законною та підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме в загальній сумі 21960,00 грн, яка складається з: 10000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 11960,00 грн - заборгованість за відсотками.
Щодо нарахованої позивачем пені/штрафу за неналежне виконання відповідачем своїх боргових зобов'язань суд звертає увагу на наступне.
Позивач за кредитним договором №8762917 від 13.02.2025 просить стягнути з відповідача 5000,00 грн - пені/штрафу.
Однак, суд вважає, що нарахування пені/штрафу у розмірі 5000,00 грн позивачем здійснювалося безпідставно з огляду на наступне.
Згідно із п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який продовжено по теперішній час.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволені позовних вимог в частині нарахування штрафу, слід відмовити.
Оскільки відповідачем порушено зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, то на підставі статей 525-527, 530, 611, 629, 1050, 1054 ЦК України позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №8762917 від 13.02.2025 в сумі 21960,00 грн, яка складається з: 10000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 11960,00 грн - заборгованість за відсотками.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн та заявлено позовні вимоги в загальному розмірі про стягнення 26960,00 грн.
Судом задоволено позовні вимоги на суму 21960,00 грн, що становить 81,45% від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2168,52 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 263-265, 268, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , номер картки платника податків НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: місто Бровари, вулиця Лісова, буд.2, Броварський район Київська область), суму заборгованості за договором №8762917 від 13 лютого 2025 року в загальному розмірі 21960,00 грн (двадцять одна тисяча дев'ятсот шістдесят гривень 00 копійок), з яких: 10000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 11960,00 грн - заборгованість за відсотками.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судовий збір у розмірі 2168,52 грн.
Роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Роз'яснити позивачу, що має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги впродовж тридцяти днів з дня проголошення рішення до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.
Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення надруковане суддею в нарадчій кімнаті і є оригіналом.
Суддя М.М. Оксенюк