Справа № 529/70/26
Провадження № 3/529/56/26
іменем України
10 березня 2026 року суддя Диканського районного суду Полтавської області Петренко Л.Є., розглянувши об' єднану справу про адміністративні правопорушення, що надійшли з СПД №2 ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , не працюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків відсутній, який протягом року притягувався до адміністративної відповідальності:
- 09.10.2025 постановою Диканського районного суду Полтавської області за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП
за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 20.01.2026 близько 17 год. 13 хв. по вул. Івана Мазепи, в с-щі Диканька Полтавської області, повторно протягом року, керував транспортним засобом ЗАЗ 110247, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, порушення мови, неприродна блідість обличчя). Від проходження медичного огляду на виявлення стану наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Крім цього, 20.01.2026 близько 17 год. 13 хв. по вул. Івана Мазепи, в с-щі Диканька Полтавської області, ОСОБА_1 повторно протягом року, керував транспортним засобом ЗАЗ 110247, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування таким видом транспортного засобу, чим порушив вимоги п.2.1 а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про розгляд справи належним чином, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням, яке знаходиться у матеріалах справи.
Також судова повістка про розгляд об'єднаних адміністративних матеріалів надсилалась ОСОБА_1 у додаток Вайбер, яка доставлена 18.02.2026. Заяв чи будь-яких клопотань суду не подав.
Слід зазначити, що Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Враховуючи приписи ст.268 КУпАП та те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про розгляд справи, заяви про відкладення не подав, суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи приходжу до наступного.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 2 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП підтверджується наступною сукупністю доказів:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 20.01.2026 серії ЕПР1 №571200, відповідно до якого ОСОБА_1 20.01.2026, керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, порушення мови, неприродна блідість обличчя) та на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку;
- направленням на огляд водія з метою виявлення стану сп'яніння;
- відеозаписом з бодікамери поліцейського від 20.01.2026 з якого вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та зупинка автомобіля працівниками поліції. В ході розмови з працівником поліції, останнім виявлено у водія ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп?яніння, а саме звужені зіниці очей, що не реагують на світло, що перевірено працівником поліції за допомогою ліхтарика. На вимогу працівника поліції пройти огляд на виявлення стану наркотичного сп?яніння у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився;
- копією постанови Диканського районного суду Полтавської області від 09.10.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Вказані докази є належними, допустимим та достатніми для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП.
Працівниками поліції дотримані вимоги ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року №1452/735.
Доказів, які б спростовували обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не надано.
Таким чином ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч.5 ст.126 КУпАП відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії - п. 2.1 а ПДР України.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується наступною сукупністю доказів:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 20.01.2026 серії ЕПР1 №571208, відповідно до якого ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом ЗАЗ 110247, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування таким видом транспортного засобу, чим порушив вимоги п.2.1 а ПДР України;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.2 ст.126 КУпАП серії ЕНА № 5715768 від 19.09.2025;
- - довідкою СПД №2 РУП ВП №2 ГУНП в Полтавській області від 26.01.2026, в якій зазначено, що у ОСОБА_1 посвідчення водія відсутнє;
- відеозаписами із нагрудної бодікамери поліцейського від 20.01.2026.
Таким чином вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП повністю доведена належними доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом'якшують його відповідальність.
За змістом ст.23 КУпАП метою застосування адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У рішенні по справі “О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
Враховуючи вище викладене, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, його винність у вчиненні вказаних правопорушень повністю підтверджується доказами по справі в їх сукупності, тому приходжу до висновку про необхідність призначення йому адміністративного стягнення в межах санкції ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП та із застосуванням ст.36 КУпАП, без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про належність такого ОСОБА_1 .
Якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті - ч. 3 ст. 30 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Як встановлено, постанова Диканського районного суду Полтавської області, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, набрала законної сили 21.10.2025.
З огляду на вказане, слід приєднати не відбуту ОСОБА_1 частину адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного постановою Диканського районного суду Полтавської області від 09.10.2025, а саме 7 місяців 12 днів.
Відповідно до Закону України “Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в дохід держави
Керуючись статтями 30, 33, 36, 280, 283 КУпАП,
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч.2 ст.130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення:
- за ч. 5 ст.126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу;
- за ч.2 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу;
На підставі ст.36 КУпАП визначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ч.3 ст.30 КУпАП приєднати до адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного даною постановою суду, невідбуту частину адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного постановою Диканського районного суду Полтавської області від 09.10.2025, а саме 7 місяців 12 днів та призначити ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років 7 місяців та 12 днів, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення - ч.1 ст.307 КУпАП.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місце знаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд Полтавської області.
Суддя Л.Є. Петренко