Справа № 527/3108/25
провадження № 1-кс/527/87/26
про застосування запобіжного заходу
у вигляді тримання під вартою
10 березня 2026 року м. Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
слідчого судді - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 за матеріалами кримінального провадження №12025170510000614, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 23.10.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець села Зибкове Онуфрієвського району Кіровоградської області, не працює, з середньою освітою, не одружений, на утриманні має неповнолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітню дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
03 березня 2026 року в провадження слідчого судді надійшло вищевказане клопотання.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням установлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням період часу, але не пізніше 21 жовтня 2025 року, в умовах воєнного стану, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаний із проникненням до житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_9 . Після чого, 21 жовтня 2025 року, близько 19.00 год, ОСОБА_6 , використовуючи транспортний засіб - автомобіль марки «Audi А6», д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, який на праві власності належить ОСОБА_10 , виїхав на вказаному автомобілі з м. Кременчук Полтавської області та прибув на вул. Дніпрова в с. Пронозівка Кременчуцького району, залишивши автомобіль марки «Audi А6» поблизу домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .
В подальшому, 21 жовтня 2025 року близько 20.00 год ОСОБА_6 , з метою таємного викрадення чужого майна (крадіжка), проник через незачинену хвіртку на огороджену по периметру територію домогосподарства ОСОБА_9 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , скориставшись ключем, який знаходився біля вхідних дверей вказаного домоволодіння та шляхом відмикання замка, через вхідні двері проник в приміщення житлового будинку.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з гостинної кімнати вказаного домоволодіння, з гаманця таємно викрав грошові кошти, які належать ОСОБА_9 , у сумі 540 євро, номіналами по 10, 20, 50 та 200 євро, еквівалентом, згідно інформації НБУ - 48,6630 грн за один євро, загальною вартістю 26728 грн.
Крім цього, шляхом відкриття шухляди, таємно викрав грошові кошти, які зберігались у паперовому конверті жовтого кольору у сумі 3800 доларів США, номіналом по 100 доларів США, еквівалентом згідно інформації НБУ - 41,7565 грн за один долар США, загальною вартістю 158674,70 грн.
Також, шляхом відкриття іншої шухляди, таємно викрав грошові кошти у сумі 30000 гривень, номіналом по 500 гривень та злиток сріблястого кольору, виготовлений із срібла, вміст якого становить 99,9%, вагою 250,35 гр., вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №3138/25 від 22 грудня 2025 року, становила - 15096,10 грн.
Після чого, ОСОБА_6 місце вчинення кримінального правопорушення залишив на автомобілі марки «Audi А6», д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, після вчинення кримінального правопорушення викраденим розпорядився на власний розсуд, тим самим спричинив майнової шкоди потерпілому ОСОБА_9 на загальну суму 230498,80 грн.
31.12.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
20.01.2026 Глобинським районним судом Полтавської області ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час строком на два місяці, тобто до 01 березня 2026 року, який на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, зобов'язує ОСОБА_6 не відлучатися з місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 23:00 год до 06:00 год без дозволу слідчого, прокурора, суду.
На виконання вимог ч. 1 ст. 290 КПК України 10.02.2026 підозрюваному ОСОБА_6 та його захиснику ОСОБА_11 надіслано повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження № 12025170510000614. Вказані повістки про виклик для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження 11.02.2026, 12.02.2026, 23.02.2026, 24.02.2026 підозрюваному та захиснику направлено АТ «Укрпошта» із описом.
Однак, відповідно до інформації Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області від 07.02.2026 встановлено, що 22.01.2026 о 00:17 год під час перевірки за місцем проживання ОСОБА_6 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , останній відсутній за місцем свого проживання.
Крім цього, відповідно до рапорту начальника СКП ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області від 17.02.2026 , встановлено факт перетину державного кордону України підозрюваним ОСОБА_6 , 16.02.2026 о 08.21 год на пункті пропуску «Вилок» на автомобілі марки «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 . Вказаний факт підтверджено витягом з БД «АРКАН» від 17.02.2026.
18.02.2026 постановою прокурора Глобинської окружної прокуратури ОСОБА_3 відновлено досудове розслідування після відкриття матеріалів кримінального провадження та постановою слідчого, підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у державний розшук та зупинено кримінальне провадження.
24.02.2026 ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області щодо ОСОБА_6 заведено ОРС 5/26.
Постановою слідчого від 02.03.2026 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зважаючи на той факт, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строкомдо 8 років. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. Крім цього, підозрюваний ніде не працює, після відкриття матеріалів кримінального провадження та виклику до слідчого почав переховуватись та оголошений у міжнародний розшук. Фактичне перебування за межами України та відсутність на території України свідчить про існування реальної можливості переховування підозрюваного від суду та органу досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності.
- вчинити інше кримінальне правопорушення, зважаючи на той факт, що у ОСОБА_6 відсутнє постійне джерело доходу, тобто немає грошових коштів на проживання та може знову вчинити злочин проти власності, оскільки неодноразово перебував під кримінальним переслідуванням: 22.09.2020, щодо ОСОБА_6 направлено обвинувальний акт до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області по кримінальному провадженню №12020120100000244 до якого приєднано кримінальне провадження №12020120100000303 за ч. 3 ст. 185 КК України, розгляд справи триває; 18.11.2020 направлено обвинувальний акт до Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області по кримінальному провадженню №120201700080000493 за ч. 3 ст. 185 КК України, розгляд справи триває;16.08.2024, направлено обвинувальний акт до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області по кримінальному провадженню №12023121060001106 за ч. 4 ст. 185 КК України, розгляд справи триває.
Враховуючи зазначені вище ризики і наявність обґрунтованої підозри, застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу - тримання під вартою є найбільш прийнятним в даному випадку, а більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
У судове засідання ОСОБА_6 не з'явився, заяв чи клопотань не надсилав.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, прохала задовольнити з наведених у ньому підстав.
Захисник підозрюваного не заперечував щодо задоволення клопотання.
Вивчивши клопотання, матеріали, які долучені у його обґрунтування, заслухавши позицію прокурора, захисника, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Окрім того, поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», означає існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчим суддею встановлено, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується сукупністю зібраних у ході досудового розслідування доказів.
При цьому, слідчий суддя не надає оцінку зібраним доказам з точки зору їх достатності, законності, належності, а лише встановлює за їх сукупністю на даному етапі розслідування наявність чи відсутність фактів, що переконують у можливості особи вчинити кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слід виходити з того, що ризиком є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років. На даний час підозрюваний ОСОБА_6 перебуває за межами України, 16.02.2026 він перетнув державний кордон України та до теперішнього часу не повернувся.
18.02.2026 постановою прокурора Глобинської окружної прокуратури ОСОБА_3 відновлено досудове розслідування після відкриття матеріалів кримінального провадження.
Постановою слідчого від 18.02.2026 року підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у державний розшук та зупинено кримінальне провадження.
24.02.2026 ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області щодо ОСОБА_6 заведено ОРС 5/26.
Постановою слідчого від 02.03.2026 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук, що є беззаперечним свідченням існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, переховування від органів досудового розслідування та суду.
У ОСОБА_6 відсутнє постійне джерело доходу, тобто не має грошових коштів на проживання, він може знову вчинити злочин проти власності, оскільки неодноразово перебував під кримінальним переслідуванням: 22.09.2020, щодо ОСОБА_6 направлено обвинувальний акт до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області по кримінальному провадженню №12020120100000244 до якого приєднано кримінальне провадження №12020120100000303 за ч. 3 ст. 185 КК України, розгляд справи триває; 18.11.2020 направлено обвинувальний акт до Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області по кримінальному провадженню №120201700080000493 за ч. 3 ст. 185 КК України, розгляд справи триває;16.08.2024, направлено обвинувальний акт до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області по кримінальному провадженню №12023121060001106 за ч. 4 ст. 185 КК України, розгляд справи триває.
Прокурором у судовому засіданні доведено, що з огляду на процесуальну поведінку підозрюваного існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 ,, перебуваючи на волі може продовжувати переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); може продовжити злочинну діяльність (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Зазначені ризики є об'єктивними та реальними, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою -агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Таким чином, вищевказані матеріали досудового розслідування дають достатні та безсумнівні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 умисно переховується від слідства поза межами державного кордону України з метою уникнення кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.
Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов'язує можливість вирішення слідчим суддею питання про обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного у відсутність останнього.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Аналіз наданих доказів об'єктивно зв'язує підозрюваного з інкримінованими кримінальними правопорушеннями, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівство» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Потреба у застосуванні щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який є найбільш суворим, винятковим запобіжним заходом, зумовлюється переліченими ризиками у сукупності з тяжкістю інкримінованого йому злочину, а також у зв'язку з переховуванням від органів досудового розслідування за межами України.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, розмір застави не визначається.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 176, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 за матеріалами кримінального провадження №12025170510000614, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 23.10.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 задовольнити.
Обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Зибкове Онуфріївського району Кіровоградської області, громадянину України, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання особи, відносно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України, зобов'язати компетентних службових осіб органу досудового розслідування після затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зибкове Онуфріївського району Кіровоградської області, не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки його до місця кримінального провадження звернутися до слідчого судді, суду для розгляду питання за участю ОСОБА_6 про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Зобов'язати слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , негайно повідомити близького родича ОСОБА_6 , а саме рідну матір ОСОБА_12 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 про тримання під вартою ОСОБА_6 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвалу для виконання направити до Відділу поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області та для контролю за виконанням прокурору.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі на неї апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя
Слідчий суддя ОСОБА_1