Справа № 527/3744/25
провадження 2/527/367/26
10 березня 2026 року м.Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Свістєльнік Ю.М.,
за участю секретаря судових засідань - Мороз Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», який подано представником позивача Корнійчук Діаною Дмитрівною до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
26 грудня 2025 року представник позивача звернулася до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, сформованим в системі «Електронний суд» 26.12.2025.
В обґрунтування позову представник зазначила, що 03.06.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», і фізичною особою, якою є - ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1404-1854. Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 15 000,00 грн; строк кредитування - 365 днів; базовий період* - 14 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка - 1,45 % в день; стандартна % ставка - 1,45 % в день. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору. В подальшому, Відповідач всупереч умовам Кредитного договору, порушив умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором. Станом на 10.11.2025 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 96 637,50 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 15 000,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 79 387,50 гривень, прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту - 2 250,00 гривень. Разом з тим, Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 21 637,50 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 75 000,00 гривень. Враховуючи вищезазначене, Кредитодавець прохає стягнути з Позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 15 000,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 60 000,00 гривень, що разом становить 75 000,00 гривень.
Враховуючи вищевикладене, представник позивача, просив суд, стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 75 000 гривень, а також 2442,40 грн судового збору.
Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 29 грудня 2025 року було призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, у позовній заяві прохала проводити розгляд справи у відсутність представника банку, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у справі.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, судові повістки про виклик до суду направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, повістка вважається такою, що вручена відповідачу.
Відзиву відповідач не подав.
Враховуючи наявність умов проведення заочного розгляду справи встановлених ст. 280 ЦПК, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
03.06.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1404-1854, який підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля) А1832. Відповідно до Договору відповідач отримав кредит у розмірі 15000,00 грн (п.4.1), дата надання/видачі кредиту 03.06.2024 (п.4.2), базовий період складає 14 календарних днів (п.4.8), строк кредитування 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту 02.06.2025. Строк дії Договору є рівним строку кредитування (п.4.13), стандартна процентна ставка - 1,45 % за кожен день користування кредитом (п. 4.10), комісія за видачу кредиту становить 15% від суми виданого кредиту (п.4.11) (а.с.11-20).
03.06.2024 ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля) А1832 Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «CreditKasa» (а.с.21-28).
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.
Згідно п. 3.1 Договору цей Договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні ЗУ «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 3.10 Договору, укладаючи цей договір, кредитодавець та позичальник визнають усі документи (в тому числі цей Договір), підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), еквівалентними значенням документам підписаним у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням ч. 12 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію».
Таким чином, судом встановлено, що сторони домовилися укласти саме електронний договір та підписання його з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).
Судом встановлено, що позивачем надано до суду кредитний договір, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Отже, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовим наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Таким чином, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір у якому сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
В п. 13 Договору позичальник ОСОБА_1 зазначив номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .
Згідно квитанції №2470881082 АТ КБ «Приватбанк» через систему платежів LiqPay було перераховано на картку № НОМЕР_2 03.06.2024 грошові кошти в сумі 15000,00 грн з призначенням платіжної операції: видача кредитних коштів за договором № 1404-1854, 2024-06-03 (а.с.31).
Отже, із досліджених доказів судом встановлено, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало зобов'язання за кредитним договором та надало відповідачу кредит у розмірі встановленому договором.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в сумі 15000,00 грн, суд зазначає наступне.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
З розрахунку заборгованості за договором № 1404-1854 від 03.06.2024, станом на 10.11.2025 року вбачається, що з моменту отримання кредитних коштів, ОСОБА_1 не виконав зобов'язання з повернення суми заборгованості за кредитом (а.с.33-39).
Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти, зобов'язання з їх повернення не виконав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в сумі 15000,00 грн є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за процентами в сумі 60000,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
З розрахунку заборгованості за договором № 1404-1854 від 03.06.2024, станом на 10.11.2025 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за відсотками становить 79387,50 грн (а.с.33-39).
З вказаного розрахунку судом встановлено, що з 03.06.2024 по 02.06.2025 відсотки відповідачу було нараховано виходячи з розміру відсоткової ставки - 1,45 % на день.
Судом встановлено, що позивачем було нараховано відсотки в межах дії договору, після закінчення строку дії договору позивач не здійснював нарахування відсотків, що відповідає вимогам закону.
Разом з тим, розмір нарахованих відсотків не в повній мірі відповідає вимогам ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», з огляду на таке.
Пунктом 5 розділу І ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (Закон № 3498-IX від 22.11.2023), статтю 8 ЗУ «Про споживче кредитування» доповнено частиною п'ятою.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Згідно п. 2 Розділу ІІ. Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-IX від 22.11.2023 ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023.
Як встановлено судом, договір між сторонами укладено 26.05.2024, отже договір було укладено після набрання чинності Законом № 3498-IX від 22.11.2023, тому дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на кредитний договір укладений між сторонами, який є підставою даного позову.
Згідно п. 17 Розділу IV Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в період з 03.06.2024 по 19.08.2024 розмір денної процентної ставки відповідав умовам договору, проте з 20.08.2024 по 02.06.2025 розмір відсотків згідно вказаного закону не міг перевищувати 1,0 %, проте позивач нараховував відсотки виходячи з розміру процентної ставки 1,45 %.
Отже, за період з 03.06.2024 по 19.08.2024 розмір відсотків нарахований позивачем в розмірі 16965,00 грн відповідає розміру визначеному договором.
Натомість за період з 20.08.2024 по 02.06.2025 - розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1,0 %.
Разом з тим, судом встановлено, що за вказаний період позивачем було нараховано відсотки, виходячи із процентної ставки - 1,45% в день, що не відповідає вимогам ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування».
Так, за підрахунками суду, розмір відсотків за період з 20.08.2024 по 02.06.2025 виходячи з розміру денної процентної ставки 1,0 % становить 43050,00 грн (150 грн (розмір відсотків в день) х 287 (днів в періоді).
Таким чином, за підрахунками суду, загальний розмір відсотків за період з 03.06.2024 по 02.06.2025 терміну дії договору становить 60015 грн.
Відповідач отримавши кредитні кошти зобов'язання з повернення процентів за користування кредитними коштами не виконав, позивач диспозитивно розпорядився своїми правами, заявивши до стягнення з відповідача процентів у сумі 60000,00 грн, тобто у меншому розмірі аніж за підрахунками суду.
Приймаючи до уваги те, що, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти в розмірі в сумі 60000,00 грн, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», який подано представником позивача Корнійчук Діаною Дмитрівною до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ: 38548598) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1404-1854 від 03.06.2024 у сумі 75 000 грн та судовий збір у розмірі 2422,40 грн, а всього 77 422,40 грн.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ: 38548598);
Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_3 ).
Суддя Ю. М. Свістєльнік